Банківських фахівців та експертів останнім часом дуже турбує питання фінансової грамотності населення, точніше, фінансової безграмотності українців.

Торік Україна заслужено здобула славу одного з провідних постачальників вершкового масла на світові ринки. Однак цього року ситуація істотно змінилася, зауважують експерти Ради з питань експорту продовольства (UFEB). На падіння експорту негативно вплинуло зниження виробництва.

На жаль, стверджує провідний науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» кандидат економічних наук Наталія Копитець, у 2019 році поголів’я великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз і надалі скорочуватиметься. У цьому твердженні вона спирається на дані Державної служби статистики.

В Україні на опалення витрачають у 3—5 разів більше енергії, ніж у Чехії, Польщі чи Німеччині, де температурно-кліматично умови майже ідентичні з нашими. Фахівці вважають, що у вітчизняних системах комунального централізованого опалення 15% тепла марнують у котельнях, приблизно 25% — у тепломережах і аж 60% — у багатоповерхівках, де ні стіни не утеплено, ні вікна й двері не замінено на енергоощадні. Тому масове встановлення будинкових лічильників тепла — перший крок до економії енергоресурсів, здешевлення житлово-комунальних послуг та енергетичної безпеки держави.

В Україні вже чимало місяців спостерігається зростання промислового виробництва. Так, збільшення реального ВВП у 2018 році прискорилося до 3,3% з 2,5% позаторік і стало максимальним за останні сім років. Щоправда, зростання цього важливого показника за перший квартал 2019-го порівняно з аналогічним періодом 2018-го значно уповільнилося та становило лише 0,2%. 
Які прогнози щодо подальшого зростання, які чинники впливатимуть на нього та чи можна це вважати трендом?

Тернопільщина вкотре організувала щорічний Міжнародний інвестиційний форум. Приймала понад 400 гостей — бізнесменів, дипломатів, експертів, представників міжнародних організацій та органів виконавчої й представницької влади. Приїхали вони, крім України, ще з понад 30 країн. Масштабний захід відбувся у Збаразькому замку і став багатофункціональною платформою презентації можливостей краю.

Річковий транспорт — економічно вигідний тип перевезень. Це вдала альтернатива залізничному та автомобільному транспортуванню. Його відновлення кілька місяців тому ініціювали в Європейській економічній комісії ООН у межах проєкту Е-40. Проєкт передбачає будівництво річкового шляху від Балтійського до Чорного моря через Віслу, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро. Протяжність шляху — понад 2 тисячі кілометрів.

Стабільно високі позиції у рейтингу займав ПриватБанк. За перший квартал 2019 року він показав прибуток у сумі 7,612 мільярда гривень і чистий процентний дохід на рівні понад 4,897 мільярда гривень. Ситуація в Ощадбанку та в Укрексімбанку була трохи гіршою, проте жоден із цих державних банків так і не випав із групи з найвищою оцінкою надійності в багатьох відношеннях завдяки підтримці свого акціонера — держави Україна.

Як і водиться у приморських містах, у Маріуполі всі дороги також ведуть до моря. І дуже багато надій і сподівань тут пов’язують саме з Азовом, який для маріупольців і годувальник, і кордон-захисник. Отож днями на Театральній площі в центрі міста відбулась акція, під час якої місцеві жителі знову привернули увагу до долі 24 полонених Росією українських моряків. Адже минуло вже півроку(!), як у Керченській протоці російські військові обстріляли і захопили катери «Бердянськ» та «Нікополь» і буксир «Яни Капу» разом з екіпажами, які йшли до Маріуполя. У морському порту відтоді так і не дочекалися цих кораблів. Та навіть цивільні вантажні судна з початком гібридної війни приходять сюди з великою затримкою. Попри все, знакове для міста і всього Донбасу підприємство впевнено тримається на плаву і розвивається. Відвідавши маріупольський порт, відразу помічаєш важливу разючу зміну в його роботі: тут не побачиш гір вугілля, яке перевантажують на судна.

З першого липня Нацбанк України вводить обов’язкову перевірку банками потенційних кредитоотримувачів через Кредитний реєстр. Щоправда, кажуть там, поки що все працюватиме в тестовому режимі.  «Урядовий кур’єр» ще до початку роботи інституції неодноразово писав про  позитиви і негативи, яких слід очікувати. Проте дуже скоро фінансові установи виконуватимуть усі вимоги цього державного реєстру. Що саме вони повинні робити і  як  це позначиться на роботі банків, аналізуємо нижче.