Аби захистити свій ринок від дешевого алкоголю і сигарет із сусідніх країн, Росія планує заморозити чи навіть знизити ставки акцизів на тютюн і алкоголь. З такою пропозицією виступив прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв. Причина — притік у Росію дешевої тютюнової і алкогольної продукції з інших країн Митного союзу — Білорусі та Казахстану, де акцизи суттєво нижчі. Наприклад, акциз на горілку становить в Казахстані лише 3,3 долара (за спирт), а в Росії з наступного року — 15,7 долара. Відповідно дешева казахська і білоруська підакцизна продукція починає витісняти російську. Як наслідок, легальне виробництво горілки в Росії впало на 28,7%, частка нелегальної продукції різко зросла, а втрати російського бюджету сягнули 4,7 мільярда доларів.  

Уже понад рік в Україні триває тенденція зниження частки іноземного капіталу у вітчизняній банківській системі. Також залишають нашу країну деякі установи, що мають у своїх статутних фондах 100% закордонних коштів. Тут слід зробити істотне зауваження: залишають і мають бажання залишити наш ринок західноєвропейські банки.
Водночас частка присутності російського капіталу в українській фінансово-банківській системі за останні роки значно зросла. Проте враховуючи суто політичний чинник — європейські прагнення України — деякі експерти припускають, що банкіри РФ також поступово згортатимуть свою присутність у нашій країні. Однак це лише припущення. Та є аналітики, які думають інакше. Так, як зазначив кореспондентові «УК» фінансовий експерт Ерік Найман, Росія залишиться і буде постійно присутня в Україні,  намагаючись так впливати на  нашу фінансову систему.

Депозитарна реформа відбулася. Зокрема Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (комісія, НКЦПФР) станом на 16 жовтня видала 298 ліцензій на здійснення діяльності депозитарним  установам. А 15 жовтня анульовано  ліцензії 351 зберігачеві цінних паперів і 116 реєстраторам, 4 ліцензії на ведення власного реєстру. Про це на прес-конференції у НКЦПФР повідомив голова комісії Дмитро Тевелєв.
12 жовтня набув чинності закон «Про депозитарну систему України» (далі — закон). У зв’язку з цим припинено паперовий документообіг цінних паперів (ЦП) і ліквідовано інститут реєстраторів, які обслуговували  документарні випуски. Зберігачі цінних паперів (обслуговують бездокументарні випуски ЦП), які  пройшли процедуру переліцензування, тепер називаються депозитарними установами. Нині замість двох конкурентів-депозитаріїв цінних паперів на базі Національного депозитарію цінних паперів (НДУ) створено Центральний депозитарій (ЦД).

Кредитні спілки (КС) України, попри свою велику поширеність в нашій державі та популярність серед населення, наразі мають чимало проблем, які їм псують життя. Експерти впевнені, що вони не мають права залучати депозити населення,  а Нацбанк не проти  взяти їх під свою прискіпливу увагу (наразі їхню діяльність контролює Держфінпослуг). Тим часом, клієнти КС переходять з їхнього табору до конкурентів: банків та ломбардів.  
Дедалі частіше з вуст численних експертів уже кілька місяців поспіль лунають заклики до реформування КС. Є кардинальні думки, що більшість з них займаються незаконною діяльністю. Однак все б хотілося розповісти по порядку.

Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради проект закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності». Він зокрема передбачає включення до органів управління підприємств з державною часткою власності незалежних директорів (НД).
За словами міністра економічного розвитку і торгівлі Ігоря Прасолова, система управління підприємствами з держчасткою, яка існує, через уповноважених представників держави не забезпечує належного економічного ефекту. Останні — державні службовці, які часто не мають достатнього досвіду у сфері корпоративного управління, матеріально не зацікавлені у підвищенні ефективності діяльності підприємств. При цьому виконання обов’язків на основному місці роботи не дає змоги приділяти належну увагу питанням діяльності компаній. 

Якось моя знайома позичала в колеги чималу суму грошей. Остання ж дуже тривожилася за свої накопичення, тому переймалася, щоб отримати таке засвідчення позики, яке б не викликало жодних сумнівів. Інший колега — юрист за фахом — порадив передати гроші і скласти розписку за присутності двох свідків, які, до всього, мають поставити підписи на цьому документі. Так і зробили. Однак чи часто так серйозно підходять до справи приватні особи, позичаючи гроші? Зазвичай віддають кошти і пишуть розписки, як кажуть, без сторонніх очей. Але потім інколи трапляються проблеми. Мовляв, розписку я тобі дав, а грошей і в очі не бачив. І якщо позикодавець у такому разі звернеться до суду, то нерідко складно встановити, було передано ті гроші чи ні.  

Мабуть, ні для кого не секрет, що держзакупівлі тривалий час були, як мовиться, справжнім клондайком для не чистих на руку чиновників та різних посередників. За висновками експертів, унаслідок різних маніпуляцій та зловживань, завищення цін під час закупівель товарів і послуг державний бюджет щорічно втрачав мільярди гривень. Неодноразові спроби навести лад у сфері держзакупівель мали тимчасовий ефект, оскільки контрольно-ревізійним органам явно бракувало важелів впливу на ситуацію. І ось 17 вересня цього року набрав чинності новий Порядок проведення перевірок держзакупівель (далі — Порядок. — Ред.) Держфінінспекцією. Про новації  та очікувані практичні результати від його дії ми вирішили з’ясувати під час спілкування з Ганною Єрміловою — начальником Управління моніторингу ризикових операцій та державних закупівель Державної фінансової інспекції України. 

Попит на споживчі кредити, попри не надто привабливі річні відсоткові ставки, залишається серед пересічних українців високим. Такі позики також полюбляють надавати майже всі банки, тому обсяги їх видачі зростають щомісяця. Про це розповідають і переконливі цифри. Так, на початку вересня компанія Porsche Finance Group надала результати свого дослідження ринку автомобільного кредитування України. Згідно з ними, частка куплених таким чином автівок у січні — серпні 2013 року становила 24%, що на 1,2% більше, ніж за аналогічний період 2012 року.   

Майже десятиліття деякі українські банки продовжують наполегливо пропонувати своїм клієнтам (здебільшого власникам зарплатних карт) пільги для користування кредитом у так званий грейс-період, за який кілька десятків днів взагалі не стягують жодних відсотків. Нині така «щедрість» фінансових установ уже не дивина, і не лише не відлякує щасливих власників пластикових карток, куди справно щомісячно надходить платня, а й навпаки, спонукає закріпити збільшений інтерес громадян до нібито безплатного сиру.
Нині в Україні пластикові кредитні карти з грейс-періодом уже стали надбанням не лише найбільших, а і дрібніших фінансових установ. Проте дослідження, проведене на цьому сегменті ринку, показало, що, по-перше, умови надання пільгових періодів в них майже схожі (мало хто з банків хоче виокремитися), по-друге, на сайтах фін?установ не завжди можна докопатися до  суті та цифр, які характеризують такий період. 

Кінець літа — початок осені щороку для банківської системи країни є сезоном започаткування різних акцій, зрозуміло, на більш привабливих, ніж кілька місяців тому, умовах. Часто банки також змінюють свою тактику та замислюються над упровадженням більш віддаленої стратегії. З чим прийшли до своїх клієнтів восени 2013 року вітчизняні банківські установи? 
Щоб склалося правильне уявлення про поведінку банків восени цього року, треба згадати, що було кілька місяців тому, тобто влітку.