Зниження з 1 січня 2014 року податку на додану вартість з 17 до 9%  (нині діюча ставка — 20%) з одночасним скасуванням пільги з ПДВ та паралельне введення компенсаційного податку з обороту із ставками 1 і 2%, залежно від виду діяльності. Саме такі ініціативи Міністерства доходів і зборів закладені в законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого вдосконалення оподаткування податком на додану вартість». 

Це вже друге зниження в цьому році. Перше сталося в червні — тоді Нацбанк також зменшив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункта і закріпив її на рівні 7%. А попередня ставка — 7,5% — трималася на незмінному рівні з березня 2012 року.  
Директор департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, пояснюючи чергове зниження облікової ставки, нагадала, що остання — базовий орієнтир монетарної політики і сигнал учасникам ринку про те, що регулятор проводить політику, спрямовану на здешевлення кредитних ресурсів. А нинішньому рішенню НБУ, за її словами, посприяло кілька чинників. 

Українців таки звільнили від сплати податку на житлову нерухомість цього року. Тепер у 2014-му за житло, яке підлягає оподаткуванню, власники заплатять за попередній — 2013-й.     
Ще на початку цього року, після того, як вступив у дію податок на нерухоме майно (згідно зі статтею 265 Податкового кодексу), деякі експерти заявляли, що цього року цей податок не запрацює. І мотивували це тим, що тодішня Державна податкова служба (нині це вже Міністерство доходів і зборів) не готова адмініструвати його, а також браком повної бази платників. 

Недавнє об’єднання податкової та митної служб у новоствореному відомстві — Міністерстві доходів і зборів України має стати сигналом для розвитку бізнесу та поштовхом до оздоровлення державної економіки. Це   один із важелів, застосування якого дасть змогу здійснити нові якісні перетворення в державі.

  На цю та інші податкові теми кореспондент «УК» бесідує з начальником ГУ Міндоходів у Сумській області Олександром СЕМЧЕНКОМ.  

Днями в Україні почали діяти нові правила переказу коштів з-за кордону. Згідно з постановою Національного банку №208 від 6 червня 2013 року «Про порядок зарахування гривневого еквівалента від продажу надходжень на користь фізичних осіб із-за меж України», валюта обов’язково конвертується, тобто обмінюється на гривні. 
У розміщеному в щомісячному додатку до журналу «Вісник Національного банку України» тексті документа зазначено, що «…під час здійснення обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень із-за меж України в іноземній валюті на користь фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо порядку виплати переказів із-за кордону фізичним особам, уповноважений банк здійснює зарахування гривневого еквівалента від продажу таких надходжень на поточний рахунок фізичної особи в гривнях, відкритий в уповноваженому банку, який здійснив продаж іноземної валюти». 

Акціонерні товариства (АТ) 2011 року сплатили дивідендів на 22,34 мільйона гривень, що на 70,5%  більше, ніж у 2010-му. Про це свідчить аналіз фінансової діяльності АТ за результатами наданих до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)  8735 регулярних річних звітів. Інформацію щодо дивідендних виплат за 2012 рік комісія аналізуватиме у жовтні.
«Акціонерні товариства  в останні роки ведуть консервативну дивідендну політику через несприятливе фінансове становище українських підприємств. Більшість компаній реінвестує весь прибуток у розвиток бізнесу або не розподіляє його», — зазначає директор департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР Алла Папаіка.  

Необхідність будівництва мостового переходу постала  давно. Щороку зростають потоки транзитного автотранспорту через Миколаїв, а пропускна здатність двох існуючих мостів через річки Південний Буг та Інгул вже не відповідає вимогам часу. Водночас місто має важливе значення у транспортній інфраструктурі країни. Адже воно розташоване на перехресті п’яти магістральних доріг, з яких дві є транспортними коридорами, що зв’язують Європу з Азією. А мости, побудовані в 1964-му та 1980 роках, незважаючи на свою красу та купу технічних на той час переваг, сьогодні не в змозі виконати головну функцію — безпечний пропуск транспорту через Миколаїв. Під час будівництва мости були розраховані на значно менші навантаження, адже такої кількості великовагового транспорту тоді ще просто не було. 

Згідно зі статистикою Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), активи страхових компаній (СК) в управлінні компаній з управління активами (КУА) збільшилися торік порівняно з 2009 роком у понад 20 разів — до 61 мільйона гривень. Багатократне  їхнє зростання за три роки пояснюється дуже низькою базою порівняння, адже у 2009 році тільки одна компанія   управляла  такими активами, обсяг яких був дуже малим. Станом на кінець минулого року п’ять КУА управляли активами шести страховиків. Тогорічний показник активів страховиків у їхньому управлінні — всього 0,04% від усіх активів. Цей вид послуг не дуже затребуваний через поточний стан фондового ринку. Скептики зауважують, що  несолідно говорити про інвестування 61 мільйона гривень через компанії з управління активами (0,6% грошей  на вітчизняному страховому ринку і трохи більше 0,1% від  активів). 

Нещодавно президент Асоціації українських банків (АУБ) Олександр Сугоняко намалював непривабливу картину банківської системи України. По-перше, фінансист зазначив, що 70% ресурсів фінустанов повинні потрапляти в реальний сектор економіки, а такого не відбувається, і це за умови того, що банки мають непогану ліквідність. По-друге, як констатував пан Сугоняко, надвеликі відсоткові ставки за кредитами гальмують виконання банківською системою її основної функції — скеровування вільних коштів в економіку. Також спеціаліст наводить красномовну цифру збитків банківської системи у травні цього року — 3,03 мільярда гривень.

Нині триває негативна тенденція, пов’язана з тим, що банки закривають свої відділення. І треба враховувати, що зараз не кризовий 2009-й. За перші п’ять місяців цього року кількість відділень зменшилася на 87 одиниць. За офіційними даними Нацбанку, в 2012 році ліквідовано 1,5 тисячі відділень фінансових установ. У чому ж причина? Як погіршилася якість послуг банків (особливо в сільській місцевості), якою і раніше не тішили фінустанови?