Право власності на землю є одним із основних майнових прав в Україні. За даними Державного агентства з питань електронного урядування українці щорічно реєструють понад 500 тис. земельних ділянок.

Донедавна їх оформлення проходило в декілька затяжних етапів, серед яких: виготовлення землевпорядної документації ліцензованою землевпорядною організацією, державна реєстрація земельної ділянки в територіальних органах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру), реєстрація права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тощо. Тож громадяни постійно скаржилися на всю цю процедуру набуття права власності, що тривала довго та коштувала українцям недешево. 

Чергове засідання Національної ради реформ цього разу було присвячено комплексним змінам і найближчим очікуваним перетворенням у сфері оподаткування.

Одним із них є запровадження електронного кабінету платника податків як чергового етапу реформування податкової системи, зокрема в частині адміністрування. «Електронний кабінет платника податків — це наступний етап Центру надання адміністративних послуг», — охарактеризував такий крок Президент Петро Порошенко. 

Під яким кутом розглядати мінські домовленості? Як трактувати їхні основні положення, котрі з пересічних українців навряд чи хто бачив? І чого очікувати в осяжному майбутньому від наших західних партнерів та північно-східних сусідів, особливо у світлі нещодавніх перемовин у «нормандському форматі»? Аби раз і назавжди розставити всі крапки над «і» та забезпечити недвозначне прочитання цього документа, Президент Петро Порошенко відновив традиційне донедавна спілкування з журналістами провідних вітчизняних телеканалів. 

Мільйони тонн твердих побутових відходів (ТПВ), накопичені на звалищах в Україні, стали для нас проблемою, гострота якої зростає мало не щодня. А тим часом непотріб можна перетворити на дохід. Як це зробили, скажімо, у Швеції, де значну частину відходів використовують для виробництва пластикових меблів і труб, а також біогазу, гумусу тощо. Україна взяла курс на збільшення частки альтернативних ресурсів у сфері опалення, тож нам, вочевидь, теж треба це робити. 

Питання поліпшення ведення бізнесу й створення сприятливих умов для залучення інвестицій у національну економіку були в центрі уваги зустрічі Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з керівниками великих французьких компаній, які працюють у нашій країні. Ця конструктивна розмова відбулася напередодні Українсько-французького бізнес-форуму, запланованого в Парижі на 27—28 жовтня програмою робочого візиту глави уряду до Французької Республіки. 

Розвиток малого і середнього бізнесу (МСБ) відбувається швидкими темпами там, де влада його підтримує. Адже він є базисом для стабільного розвитку будь-якої економіки, стимулом для розвитку конкуренції, забезпечення оптимальних умов для підприємницької діяльності в цілому.

Тож у розвинених країнах світу створена цілісна система державної підтримки невеликих фірм, що виявляється у захисті МСБ передусім на рівні законодавства, гарантованій допомозі в отриманні державних замовлень, дешевих кредитах, податкових пільгах, створенні належних матеріально-технічних умов, юридичній допомозі тощо.

Робоча поїздка Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана до Дніпропетровської та Запорізької областей мала практичну мету. Так, на Дніпропетровщині глава уряду відвідав ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», де взяв участь у церемонії урочистого введення в експлуатацію установки вдування пиловугільного палива в доменну піч № 9, яка забезпечить скорочення використання значних обсягів природного газу і металургійного коксу. 

Графік проведення прямої телефонної лінії КМУ за участю керівників центральних органів виконавчої влади на жовтень — грудень 2016 року 

Із сумної новини про руйнування фасадної стіни з 1-го по 3-й поверх середньої загальноосвітньої школи №6 у місті Васильків, що на Київщині, уряд розпочав своє зібрання. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив комісії з представників Кабміну встановити всі обставини надзвичайної ситуації та її винуватців. Глава уряду повідомив присутніх, що, згідно з даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, жертв і постраждалих немає. Наступного тижня шкільні заняття для учнів відбудуться у сусідній школі. «Я вже направив до Василькова віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, заступника міністра освіти і науки. За результатами роботи комісії з’ясуємо, що сталося», — сказав він. До слова, на місці події працюють чотири одиниці техніки та 20 представників особового складу ДСНС. 

Кількість порушень прав людини та вчинених злочинів, на жаль, зростає з року в рік. Масового характеру набувають злочини, які раніше були поодинокими, а саме: рекет, викрадення задля викупу, торгівля людьми тощо. Хоча однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини продовжує залишатися насильство в сім’ї. При цьому такі насильницькі дії мають умисний характер і підвищену суспільну небезпеку, адже у більшості випадків злочинець усвідомлює суспільно протиправний характер своїх дій. При цьому формується навіть певний спосіб життя деяких родин, де насилля стає нормою поведінки, передаючись від одного покоління до іншого.