У готелі «Hilton» розпочав роботу Київський міжнародний економічний форум, який відкривав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Його виступ стосувався переважно економічних реалій та перспектив розвитку країни. «За роки незалежності ми не змогли вибудувати якісну систему управління державою, створити основу для гідного економічного зростання. Саме тому Україна перетворилася на країну сировинного типу економіки. Минуле не давало нам побудувати якісне майбутнє», — наголосив Володимир Гройсман. Він намагався переконати учасників, що можливості країни, її людський капітал, природні ресурси, географічне розташування та наукові напрацювання дають змогу забезпечити відчутний прорив у розвитку. 

Нещодавно уряд схвалив Стратегію модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року. Які зміни чекають на українських пенсіонерів після запровадження цієї стратегії, кореспондент «Урядового кур’єра» розпитав у голови правління Пенсійного фонду України Олексія ЗАРУДНОГО. 

Роботу Прем’єр-міністр розпочав із двох спростувань. По-перше, заяви деяких народних депутатів, що в українців забирають помешкання за несплату житлово-комунальних послуг, не відповідають дійсності. А по-друге, мораторій на продаж землі діятиме в Україні, допоки Верховна Рада не ухвалить рішення про функціонування земельного ринку. Глава уряду чітко пояснив, що Кабмін не підтримуватиме жодних таких рішень без обговорення моделей створення і розвитку земельного ринку. «Жодних рішень про запровадження продажу землі не може бути без широкого обговорення із власниками земель потенційної моделі обігу земель, що захистить реальних землевласників та зробить українців багатшими», — наголосив Володимир Гройсман. 

Цього тижня означений законопроект заплановано подати до Верховної Ради. Тільки спершу змінений антикорупційний проект цього документа має затвердити Кабінет Міністрів. За кілька днів до засідання уряду ці норми додатково обговорено членами уряду під час спеціально організованої наради. На захід Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запросив як представників контролюючих органів, так і народних депутатів із профільних комітетів, підприємців, керівників бізнес-асоціацій і громадських організацій. 

Традиційно із наближенням опалювального сезону в багатьох українців виникають запитання щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг. Починаючи з 2014 року в Україні активно використовується інструмент державних субсидій. Сьогодні, за словами Міністра соціальної політики Андрія Реви, допомогу держави – субсидію – може отримати більшість українських родин, якщо їхні комунальні витрати перевищують в середньому 15% щомісячного сукупного доходу. 

Графік проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України за участю керівників центральних органів виконавчої влади на жовтень — грудень 2016 року

Купуючи продукти у місцях, не призначених для торгівлі, люди ризикують здоров’ям, а то й життям. Адже несанкціонована торгівля не відповідає жодним правилам чи нормам. Вона категорично заборонена в багатьох країнах, проте в наших реаліях боротися з нею надзвичайно складно. Стихійна торгівля існуватиме доти, доки люди «голосуватимуть» за неї власними грошима.

Тим часом продаж продуктів у такий спосіб — правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях) реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від одного до семи неоподатковуваних мінімумів із конфіскацією товару або без неї. 

Не існує стовідсоткової безпеки від природних катастроф, які періодично загрожують людству. Експерти припускають, що лише в Україні щороку виникає від 100 до 300 надзвичайних ситуацій природного походження. Серед них розрізняють такі види стихійного лиха: землетруси, повені, селеві (гірські) потоки, зсуви, снігові замети, виверження вулканів, обвали, посухи, урагани і бурі. До подібних нещасть у низці випадків відносять також пожежі, особливо масові лісові й торф'яні.

Природні катастрофи страшні не тільки людськими жертвами, вони можуть нанести колосальні збитки, розмір яких залежить не тільки від інтенсивності цих катастроф, але й від рівня розвитку суспільства та його політичного устрою. 

Питання фінансування бюджетної сфери є актуальним упродовж багатьох років. Серед пріоритетних дій Уряду, що  представлені у проекті державного  бюджету на 2017 рік, є й підвищення заробітної плати  працівникам бюджетної сфери  для того, щоб ситуація з їх доходами нарешті почала змінюватися на краще. За даними Державної служби статистики, рівень зарплати у бюджетників один із найнижчих в Україні. Так, працівники сфери освіти в середньому отримують трохи більше 3 тисяч гривень, а середня зарплата медиків не досягає і трьох тисяч.

Як відомо, в Україні з 1 травня  поточного року мінімальну заробітну плату підвищили до 1450 гривень. Наступне підвищення соціальних стандартів (а тому й  перегляд зарплат) заплановано на кінець року. 

Всі звикли, що медицина у нас безкоштовна. Принаймні офіційно. Окрім того, на державу покладено створення умов для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування, що у державних і комунальних закладах охорони здоров'я надається безоплатно відповідно до статті 49 Конституції України. Проте українці вже давно сплачують за декларовану «безкоштовну» медичну допомогу, хоча де-юре – це незаконно, а де-факто – звично, коли власне стаєш пацієнтом і переконуєшся у майже хронічному браку коштів на закупівлю потрібного у державних чи комунальних закладах охорони здоров'я.