Сьогодні важко уявити, що чотири десятки років тому ця велична споруда була в жахливому стані. І якби не підтримка державою реставраційних робіт та робота команди професіоналів-ентузіастів, хтозна, чи пишався би нині Луцьк цієї визначною історико-культурною пам’яткою…  

Рано чи пізно все таємне стає явним. У багатьох випадках лише документи, що фахівці дбайливо зберігають і оберігають, допомагають розв’язати життєві проблеми. Так, ідеться про архіви. Тихі місця, де накопичуються свідчення про минуле. Вони потребують спокою. Проте останнім часом й навколо архівів розгорілись пристрасті.

— Збурив їх, — каже голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург, — законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», прийнятий Верховною Радою у першому читанні 10 січня ц. р.

У січневі дні жителям кількох районів Вінниччини є привід згадати своїх волелюбних дідів і прадідів. Так, на Різдво 1918 року перше бойове хрещення отримала Марківська козацька сотня,  а в січні 1919-го було створено так звану Ямпільську республіку. Ці факти мало відомі широкому загалу. Власне, термін «Ямпільська республіка» ввів в обіг Дмитро Кетрос, учасник національно-визвольних змагань, який народився у с. Кетроси (нині с. Довжок на Вінниччині) і брав діяльну участь у боротьбі за утвердження української державності, а в 1958 році в Лондоні видав книжку спогадів із  назвою «Ямпільська республіка та її збройні сили».  

Його заарештовували 15 разів, 7 разів перебував у засланні. Загалом був засуджений на строк 34 роки і один раз — до страти. Такий початок свідомого життя і діяльності припав на долю професійного революціонера, радянського партійного і державного діяча, патріота України Миколи Олексійовича Скрипника. Можна дивуватися його затятості, з якою він продовжував свою справу і в правоту якої безмежно вірив. Добрими діяннями на благо рідного народу він залишив помітний слід в історії України.

Одна з найцікавіших зимових традицій у Космачі припадає на 6 січня — Свят-вечір у гірському селі з понад шеститисячним населенням завжди особливий. Тут, у «келії сонця» (так із санскриту перекладається назва поселення, що розкинулось на  84-х квадратних кілометрах), і справді ясно, сонячно, тепліше, ніж деінде в Карпатах, навіть у ці зимові дні.
Коли на 32 космацьких присілках починають різдвяну пісню понад півсотні гуртів дітей-колядників і дорослих у супроводі скрипки, бубна, баяна й цимбалів, то всі гори довкола теж колядують…

Нинішнього року голова цієї організації лучанин Олександр Багнюк отримав високу нагороду – орден «За заслуги ІІІ ступеня». Цим наша Українська держава фактично визнала подвиг його особисто та живих і покійних уже нині його однополчан. Тих самих, що будували перший російський промисловий газогін «Саратов — Москва»…  

Історія зберегла прізвища перших українців — Василя Єлиняка та Івана Пилипіва, що прибули до канадійського Монреаля на судні «Орегон» 17 вересня 1891-го. Обоє з  Небилова, тодішнього Калуського повіту, а нині Рожнятівського району Івано-Франківської області. Наступного року приклад земляків наслідували ще сім родин  з того самого села. В одній з них —  Василя Яціва — 14 лютого 1893 року народився син Франко. Це і була перша українська дитина, народжена в Канаді.

Про загадкове урочище Четатя (що в перекладі з румунської — городище, фортеця) в самих Корчівцях, та й в усьому Глибоцькому районі, споконвіку ходили дивні, навіть моторошні чутки. Мовляв, хто потрапляв у той глухий праліс, втрачав орієнтири у просторі і часі. Ночами там блукає білий вершник, зрозуміло, на білому коні, а вдень лунають якісь голоси, що охороняють нечувані скарби.  

Під час розгляду на сесії Житомирської облради вже минулого скликання пропозиції про перейменування вулиці Котовського в Житомирі на Героїв Базару один із депутатів-киян, обраних за партійними списками, заявив: «Я шаную підприємців та їх вклад у розбудову економіки держави, однак вулиця Героїв Базару — це вже занадто». На жаль, ще багатьом в Україні назва Базар, яка в історії визвольних змагань українського народу стоїть поряд із уже повернутими із забуття Крутами, ні про що не говорить.

 На ньому представлено експонати з музеїв України. Навіть страхова вартість їх — державна таємниця. А ось пропозиції галерей різноманітного антикваріату мають обгрунтовану стартову вартість. Отже, за квиток за 50 гривень (пільговий — 20) охочі можуть побачити мистецькі скарби і прицінитися до виробів на продаж напередодні Нового року.