Медики роблять оптимістичні прогнози і запевняють, що все під контролем. «Ситуація залишається спокійною. Сьогодні рівень захворюваності  на грип та ГРВІ не перевищує епідемічних порогів у жодному регіоні. Починаючи з жовтня 2012 року захворіло 2,5 мільйона осіб (торік показники були значно вищими, захворіло 5,5 мільйона осіб). Цього року рівень захворюваності буде значно нижчим, ніж у попередні роки, але система охорони здоров’я готова до будь-якої ситуації. За прогнозами ВООЗ також не очікується масштабної епідемії, прогнозується середній рівень», — зазначила заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моїсеєнко. 

Кожна справа людиною ставиться і людиною славиться. На жаль, у нас чимало тих на видноті і слуху, хто добрих слідів після себе не залишає. Більше того, вони не лише затіняють справжніх творців, а й заважають їм працювати. Тому хочеш не хочеш, а порівнювати змушують реалії буття. Є люди, які заяви про любов до України зробили своєю професією, що забезпечує не лише великий шматок хліба з маслом, а й позбавляє будь-якої відповідальності. А порожня бочка, як відомо, найгучніше дзвенить.
Справжня еліта і гордість нації не галасує про свій патріотизм. Вона працює. І що важливо: за все зроблене бере відповідальність на себе. А тому вчиться, прагне успіху, який приносить користь суспільству. 

Головний лікар обласного Чернігівського протитуберкульозного диспансеру Валерій Дубров належить до тієї категорії фахівців, котрі ніколи не пасують перед труднощами. Довгі чотири роки він разом з групою колег боровся з епідемією туберкульозу в Алжирі. Там і досі згадують відданих своїй справі фтизіатрів як національних героїв. А нещодавно історія повторилася в дещо іншому ракурсі: Валерію Павловичу випала нагода впровадити у лікування хворих земляків новий препарат, котрий можна назвати справжньою панацеєю у боротьбі з туберкульозом легень та онкозахворюваннями. Ще б пак! Термін одужання хворих прискорився у 6—8 разів, відтепер рахунок йде не на місяці, а на десятки днів.   

Нині в Україні, як і загалом у Європі, епідемічна ситуація досить спокійна. За перший тиждень січня захворіло на ГРВІ 101 000 українців. За даними епідеміологів, це нижче за епідемічний поріг, і навіть на 80 тисяч менше, ніж за останній тиждень грудня. За словами лікарів, на статистику вплинули свята й канікули. По-перше, українці багато часу проводили вдома, менше контактували один з одним на вулиці і в транспорті. По-друге, не зверталися до лікарів — лікарняний їм не був потрібний. Та вже через тиждень статистика зміниться — почнеться зростання кількості хворих.  

Васютинська дільнична лікарня, що в Чорнобаївському районі на Черкащині, недавно ледь не потрапила під оптимізацію. Тож дізнавшись про наміри місцевої влади, чимала делегація на чолі з головою сільської ради Наталією Терещенко вирушила до райцентру. Розмова, яка відбулася в райдержадміністрації та в бюджетній комісії районної ради, як розповіла головний лікар дільничної лікарні Олена Радько, дала змогу тільки відкласти розгляд цього питання. Адже головне залишилося невирішеним: нестача бюджетних коштів змушує районну владу шукати шляхи фінансування охорони здоров’я.   

Ця хвороба пожирає не тільки тіло, а й душу. Вона схожа на смерть, адже врешті-решт хворі доводять себе до стану ходячих скелетів. Ця хвороба приходить несподівано, різким кроком ступає на поріг свідомості, і людина вже не може себе контролювати.
Клінічний перебіг нервової анорексії — свідомої відмови від їжі — описано давно. Жертвами цієї хвороби були акторка Джейн Фонда, принцеса Діана, манекенниці Твіггі й Кейт Мосс. Останніми роками таких страждальців стає дедалі більше. Починається все досить безневинно. 

 ...Цікаве запитання: чому саме в новорічну ніч ми особливо не байдужі до їжі та напоїв? Чому руки самі тягнуться до чергового шматочка звабливого делікатесу? По-перше, тому що це — традиція. По-друге, кажуть фахівці, умовна кодова назва цієї ночі — «коли все можна». Тому й з’являється відчуття відсутності меж, зокрема й у їжі. А ще, як відомо, їжа — це спосіб зняття стресу, особливо взимку.
Отож довгоочікувана новорічна ніч — не час закликів до раціонального харчування. Тому розповімо про досить прості, але дієві правила, що дадуть змогу відзначити щедрі на застілля зимові свята з найменшими втратами для здоров’я.

Звичайно, можна бути лікарем і без покликання, а з волі випадку чи тверезого розрахунку. Якось в одній газеті я прочитав, що в лікарні недільного дня померла дитина тільки через те, що їй нікому було вчасно надати допомогу. Лікарка, якій зателефонували з цього приводу, буцімто відповіла, що вона також людина і має право на відпочинок. На жаль, серед нинішніх нащадків Гіппократа подібні лікарі — не така вже й рідкість. Але, на щастя, не перевелися й такі, які є їм цілковитою протилежністю. Це люди іншої проби, ті, що пішли за покликанням, ті, що від Бога. Вони не деруться вгору по кар’єрній драбині, ліктями розштовхуючи колег, не кричать про свої успіхи, не скаржаться на труднощі й перевтому. 

Не вперше доводиться писати про проблеми колись потужних вітчизняних санаторних комплексів. На жаль, домінує негативна тенденція: більшість із них, не витримавши конкуренції з часом, ідуть найлегшим шляхом, поступово перетворюючись на SPА-заклади з відповідною ціновою політикою. Або залишаються на совковому рівні існування, хоч і мають в арсеналі гідні наслідування наукові розробки. Тим часом експерти підрахували, що на курорті кожна вкладена в реабілітацію хворих гривня повертається для держави чотирма гривнями економічної вигоди через зменшення кількості лікарняних, прискорення відновлення працездатності, підвищення продуктивності праці.  

Питання щодо якості дитячих товарів, серед яких і іграшки, нині турбує чи не всіх батьків. Загальновідомо, що в Україні якість промислових товарів, передусім іграшок, не відповідає всім необхідним вимогам. І якщо ще кілька років тому експерти наголошували, що купуючи такі товари в спеціалізованих магазинах, можна вберегтися від небезпеки, то віднедавна це не так.