Україна потребує допомоги світу в подоланні екологічних наслідків гібридної війни на Донбасі. Про це заявив Президент Петро Порошенко, виступаючи у Парижі на 21-й сесії Конференції з питань зміни клімату. Так дипломатично він укотре привернув увагу світового співтовариства до ситуації в регіоні.

Він запропонував головні принципи нової Глобальної кліматичної угоди словами: «У нас є дуже багато проблем: тероризм, війни, міграція. Але є тільки одна проблема, що робить нас рівними за вразливістю. Це проблема зміни клімату. Її розв’язання — іспит для всіх народів». 

У передмісті Парижа відкрився майданчик, присвячений обговоренню довгострокових домовленостей для боротьби із глобальним потеплінням. У 21-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН з питань клімату зголосилися взяти участь приблизно 150 світових лідерів із 196 країн. Серед них президенти України, Росії, Франції, Німеччини, Туреччини, США. Протягом понеділка Петро Порошенко провів зустрічі із Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Європейської Ради Дональдом Туском і Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. Переговори були нетривалі, і доленосних для геополітики питань на них не порушували. 

У Королівстві Нідерланди Президент Петро Порошенко перебував з доволі важливим для перспективного розвитку нашої країни робочим візитом. У Гаазі він був на аудієнції у Короля Нідерландів Віллєма-Александра Клауса Георга Фердинанда, а в Амстердамі проводив зустрічі з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, Головою Нижньої палати парламенту Нідерландів Аночкою ван Мільтенбург та Президентом Верхньої палати (Сенату) парламенту Нідерландів Анкі Брукерс-Кноль. На другий день глава держави зустрівся з керівництвом провідних нідерландських компаній та виступив у Лейденському університеті. 

Офіційний візит до Італійської Республіки Президент України Петро Порошенко розпочав із зустрічі з представниками української громади Італії. Його виступу передувала молитва за благословення миру та єдності в Україні біля храму Святої Софії Української греко-католицької церкви у Римі. Святиню звів у 60-х роках ХХ століття кардинал Йосиф Сліпий на основі планів Софії Київської. Президентське подружжя спустилося до крипти, де поховано вихователя Папи Римського Франциска єпископа Степана Чміля, а потім поклало квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку. 

Президент Петро Порошенко вчора здійснив офіційний візит до Туркменістану. Офіційна церемонія зустрічі глави Української держави та Президента Республіки Туркменістан Гурбангули Бердимухамедова в центрі столиці Туркменістану на площі Незалежності розпочалася з виконання гімнів обох країн. Після цього президенти оглянули стрій воїнів Почесної варти та представили членів делегацій.

По завершенні урочистостей у президентському палаці Рухиєт відбулася зустріч Петра Порошенка та Гурбангули Бердимухамедова у форматі віч-на-віч. Особиста зустріч глав держав продовжилася українсько-туркменськими переговорами в розширеному складі. З українського боку в них, окрім Президента Петра Порошенка, взяли участь віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський. 

Учора з першим офіційним візитом Україну відвідав Президент Латвійської Республіки Раймондс Вейоніс. Візит розпочався з офіційної церемонії зустрічі на ганку перед Адміністрацією Президента України, в якій взяли участь воїни почесної варти та пролунали гімни обох країн.

Першим із вищого керівництва нашої держави поважного гостя вітав на українській землі Президент Петро Порошенко. Їхня зустріч відбулася у форматі віч-на-віч, утім глава нашої держави встиг перед журналістами подякувати колезі за активну роль і підтримку євроінтеграції України й чітку проукраїнську позицію в питанні захисту нашої незалежності й територіальної цілісності. А також за підтримку кандидатури України під час сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй та голосування за надання статусу непостійного члена Ради Безпеки ООН. 

Першу п’ятницю жовтня Президент Петро Порошенко провів у Астані. До Казахстану він прибув із офіційним візитом уперше. Урочисто, як того вимагає протокол, його та першу леді України в залі президентського палацу «Акорда» зустрічав Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв.

Пролунали гімни обох країн, глави держав оглянули стрій воїнів почесної варти Казахстану та представили склади делегацій. Це прелюдія перед зустріччю президентів у форматі «віч-на-віч» і стартом українсько-казахстанських переговорів у розширеному складі.

Повернувшись із Франції в Україну, Президент Петро Порошенко одразу поінформував громадськість через інтерв’ю, надане кільком вітчизняним телеканалам, про підсумки зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентами Франції Франсуа Олландом та Росії Володимиром Путіним. Перемовини сформували для нас нові виклики та загрози. Лідери дійшли згоди в пункті, який стосується припинення вогню. Щоправда, старт режиму перемир’я можна буде констатувати після відведення військ та посилення функцій ОБСЄ.

«Це вже нові реалії, й ми до цього йшли довгі півтора року. Це важливе досягнення, коли не гинуть українці і коли не стріляють», — наголосив глава держави. Решту питань, незалежно від того, політичні вони, гуманітарні чи соціально-економічні, можна буде обговорювати лише тоді, коли розпочнеться реальне перемир’я. 

Шановний пане голово,

шановні колеги,

пані та панове!

Від імені України я щиро вітаю вельмишановного пана Могенса Люккетофта з обранням на посаду Голови 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Я бажаю вам, пане голово, успіхів у вашій діяльності в цей важливий історичний момент.

Наше майбутнє значною мірою залежатиме від результатів нинішньої сесії і наших колективних рішень:  або ми оберемо шлях миру, безпеки і прав людини, або поринемо в метушню нових гібридних воєн, хаосу і страждань.

Попри те, що 70-та сесія Генеральної Асамблеї ООН відкрилася 15 вересня, її порядок денний у сфері сталого розвитку після 2015 року ухвалювали з 25 по 27 вересня. До цієї амбіційної програми була прикута увага понад 150 світових лідерів. Стратегічне майбутнє міжнародного добробуту вирішували у штаб-квартирі ООН. Порядок денний із 17 надважливих цілей ухвалено до 2030 року. В документі-плані прописано намір повністю викорінити бідність і голод, забезпечити загальний доступ до освіти та соціальної рівності.

На цій сесії перше місце в залі засідань праворуч від голови заходу зайняла Тувалу. Такими були результати жеребкування, проведеного Пан Гі Муном серед країн-членів Генасамблеї ООН. За тихоокеанською державою в Полінезії делегації інших країн розсідалися в алфавітному порядку.