Попри те, що на українському ринку праці юристів надміру, випускники шкіл рік у рік охоче обирають правничі професії. Під час цьогорічної вступної кампанії рейтинг найпопулярніших фахів очолили «філологія», «право» й «менеджмент». На ці напрями абітурієнти подали найбільше заяв, повідомляють у Міністерстві освіти і науки. 

Студентка Уманського медичного коледжу Анастасія Найдюк поверталася з Києва під враженням Все­української студентської кон­ференції «Україна — понад усе!», де представляла свою науково-пошукову роботу «Внесок волонтерів Уманщини у зміцнення обороноздатності України». Дівчині було про що розповісти одноліткам з різних куточків країни, адже в їхньому регіоні рух волонтерів особливо активний.

У медичному коледжі активно діє студентський волонтерський загін «Турбота», який поставив за мету залучити студентську молодь до суспільно-корисної праці, сприяти розвитку загальнолюдських якостей, виховувати громадянську свідомість та патріотизм. Координує волонтерську роботу заступник директора з гуманітарної освіти та виховання Валентина Домбровська. 

Значна частина норм Закону «Про освіту» вже набула чинності, зокрема школи зобов’язано оприлюднювати фінансову звітність про свої фінансові надходження і витрати незалежно від того, чи йдеться про державні кошти, чи про благодійні внески батьків. 

Двійко хлопчиків у гуцульських кептариках із захопленням читають… віршовану задачу про вівчаря й овечок на карпатській полонині. На моє здивування, четвертокласники залюбки пояснюють: задачі про рідний край, ще й у формі віршів, написала їхня вчителька Оксана Стефюк і власним коштом видала красиву ілюстровану «Рахівничку». Викладає педагог у мальовничому містечку в обіймах гір — у Верховинській експериментальній «Школі майбутнього» на Івано-Франківщині. 

Помножити свої вступні бали на сільський коефіцієнт відтепер зможуть лише абітурієнти із сіл, із селищ — ні. Творчі здібності журналістів і вчителів музики перевірятимуть на заліках ще до складання ЗНО, а на деякі медичні фахи вимагатимуть не менш ніж 150 балів у сертифікаті. Це лише частина новацій вступної кампанії, яка наступного літа очікує на нинішніх одинадцятикласників. У Міністерстві освіти і науки нещодавно затвердили Умови прийому на навчання до вишів на 2018 рік. «УК» дізнавався, як профільне відомство усуне цьогорічні недоліки й покращить умови вступу для майбутніх випускників шкіл. 

Ці абітурієнти вступали за спрощеною процедурою — через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Шансом здобути вищу освіту скористалося майже всемеро більше молоді з тимчасово не підконтрольних територій Донеччини і Луганщини, ніж з окупованого півострова. Такі підсумки цьогорічної вступної кампанії підбили в Міністерстві освіти і науки та громадській організації «Фонд «Відкрита політика». 

На Закарпатті багато років ішлося про незадовільний стан вивчення державної мови у школах для представників національних меншин. Щоправда, розмовами все й завершувалося, тож виростало ціле покоління тих, хто не спілкується державною з дуже простої причини — через її незнання. Щойно під куполом Верховної Ради депутати ухвалили новий Закон «Про освіту» і Президент України його підписав, як з усіх боків почулися звинувачення: «в Україні порушують права національних меншин на навчання рідною мовою». 

Новий закон «Про освіту», який підвищує роль державної мови в освітньому процесі, викликав різкі заяви, зокрема угорців Закарпаття (в унісон із заявами офіційного Будапешта). Щодо нього збирали навіть скандальну сесію облради — зі зверненням до Президента України ветувати закон. Однак Петро Порошенко його підписав. 

Пройшов він за підтримки департаменту освіти та науки й управління у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавської облдержадміністрації. А організували його представники Обласного молодіжного центру Полтавської обласної ради.

Якщо для левової частки цьогорічних абітурієнтів вступна кампанія вже відшуміла, молодь, яка живе на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу, ще може вступити в українські виші. Треба лише вчасно звернутися до одного з освітніх центрів «Донбас-Україна» або «Крим-Україна», які працюватимуть до 30 вересня включно.