Розвиток партнерства в стосунках громадян, представників  бізнесу та працівників підрозділів Міністерства доходів і зборів України є одним з визначальних у роботі відомства. Нині воно працює за Стратегічним планом розвитку на 2013 — 2018 роки, розробленого за участю провідних міжнародних консультантів, схваленого Всесвітньою митною організацією та затвердженого відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів. Повага, довіра та допомога чесним громадянам і бізнесу, викриття тих, хто порушує законодавство, адже останні завдають неабиякої шкоди бюджетному процесу і  ускладнюють життя сумлінним платникам, — за такими принципами працюють міндоходівці. 

Проблема диверсифікації та пошук нових ринків збуту продукції для вітчизняних підприємств набуває особливої актуальності. Адже після того, як на загальнодержавному рівні було заявлено курс на євроінтеграцію, російська сторона продемонструвала, чим може обернутися для України небажання приєднатися до Митного союзу. Хоч і до цього непередбачуваність РФ, яка час від часу зводила  бар’єри просуванню на її ринки чи то харчової, чи то металургійної продукції,  змушувала український бізнес замислитися над пошуком нових ринків збуту.

Президент України Віктор Янукович не раз наголошував, що 2014-й стане роком державно-приватного партнерства. На цьому акцентував увагу під час відеоконференції з регіонами директор департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку і торгівлі Віктор Коваленко.

Кримські виноградники за часів Радянського Союзу фактично тричі руйнували. Перший удар по галузі — завезена до Криму у 1960-х роках філоксера. Тоді ж у відповідь на заклик «Перетворимо Крим в область садів та виноградників» на полях півострова стали висаджувати не найкращі сорти винограду із Середньої Азії та Туркменістану. Попри те, що цей матеріал абсолютно не придатний для вирощування в умовах півострова. Заповзята боротьба з пияцтвом та алкоголізмом теж зробила свою справу: з кримських виноградників зникали найкращі сорти, а те, що варто було знищити, залишалося. У підсумку наша виноградно-виноробна галузь отримала у спадок 95% виноградників з малоцінними сортами. Криза кінця 1990-х років теж зробила свою чорну справу і призвела до колосального спаду в галузі, який тривав багато років.   

Завтра (20 жовтня) в Україну з офіційним візитом прибуває президент Чехії Мілош Земан. Його супроводжує представницька група бізнесменів, зацікавлених в організації спільних проектів з українськими колегами. Один із підприємців, чия фірма займається екологічною переробкою відходів, —Йозеф Фойтик. В інтерв’ю «Урядовому кур’єру» він розповів, чому цей вид діяльності важливий сьогодні і як в Україні можуть скористатися чеським досвідом. 

Важливість малого та середнього бізнесу поза сумнівом. Завдяки відкриттю власної справи знижується рівень безробіття і водночас ростуть доходи населення. Мале і середнє підприємництво оперативно реагує на ринкові зміни, швидко створює нові робочі місця, коли промисловості бракує попиту на зовнішніх ринках. Що сьогодні заважає такому бізнесу зміцнити свої позиції у структурі вітчизняної економіки та забезпечити їй сталий розвиток? Про це ведемо мову з головою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, президентом Української аграрної конфедерації Леонідом КОЗАЧЕНКОМ.  

На початку осені змінилася структура Держпідприємництва. Було створено відокремлений підрозділ — управління державного нагляду та контролю. Його основна функція — контроль за дотриманням вимог законодавства з питань дозвільної системи та ліцензування — здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Як повідомляє прес-служба відомства, за скаргою підприємця у вересні посадові особи управління позапланово перевірили дозвільний орган з питань розміщення реклами в місті Києві. Перевірка виявила факт порушення строків видачі документа. Тож керівник дозвільного органу отримав протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ч.1 ст.166-10 Кодексу України про адміністративне правопорушення (сума штрафу 510—850 гривень). Матеріали справи спрямовано до суду. 

Під час святкування 22-ї річниці Незалежності України познайомився на Хрещатику з туристами зі Швеції. Під час спілкування глава фермерської родини зізнався, що до поїздки знав про Україну небагато, а про її економіку — практично нічого. Вирішивши поповнити багаж знань нового знайомого та розповідаючи про економічний потенціал нашої країни, принагідно згадав і про колісний завод у Кременчуці, де нещодавно побував у відрядженні. Добре знаючи, що в кожній шведській сім’ї обов’язково повинен бути автомобіль Volvo, я викликав справжнє здивування у чоловіка запитанням, на яких колесах їздить ця автівка. «На шведських!» — відповів турист. «Не факт, — посміхнувся я, — на Кременчуцькому колісному заводі давно вже  виготовляють «взуття» до таких відомих та популярних іномарок-легковиків, як Chery, Geely, Lifan,  Haima, Kia, Hyundai, Daewoo, Opel, Renault, Skoda,  Nissan, Toyota, Mazda, Mitsubishi, Chevrolet, Ford, ВАЗ, УАЗ, ГАЗ, вантажівок, автобусів, європричепів та  сільгосптехніки. За останні роки у спеціальному конструкторському бюро підприємства опрацьовано понад 500 видів коліс». 

Чому про чоловічий і жіночий бізнес говорять неначе про дві різні планети? Це при тому, що закони ринку для всіх однакові.   

Функції органів державного нагляду (контролю) розмежують. Їх зобов’яжуть розміщувати на офіційних веб-сайтах нормативно-правові акти, дотримання яких перевірятиметься. А планові перевірки суб’єктів господарювання контролери проводитимуть спільно, а не окремо.