Хоч триває російсько-українська війна, вітчизняні й закордонні експерти вже обговорюють неабиякі плани щодо майбутнього розвитку української економіки та її перспективних галузей. Зокрема, США та інші провідні країни всерйоз оцінюють нашу титанову промисловість. Про що йдеться, з’ясовує «Урядовий кур’єр».
Підприємництво
Підтримка бізнесу залишається незмінним пріоритетом діяльності уряду. Він продовжує реалізовувати найефективніші програми допомоги приватному сектору, серед яких торішня грантова програма «єРобота», що передбачає надання мікрогрантів на започаткування та розвиток власного бізнесу. Уряд не лише продовжує життя затребуваних програм стимулювання підприємницької діяльності, а й удосконалює механізми підтримки бізнесу.
Рівнянину Віталієві Мусієвичу лише 18. А він уже відкрив власний цех із металообробки «Металіст», в якому працюють двоє фахівців. У серпні 2022-го він отримав від держави грант 250 тисяч гривень на розвиток власної справи, тож закупив необхідне обладнання. Його умови передбачають створення двох робочих місць. Зварювальник із Бахмута Михайло Ведерко чаклує над щойно отриманим замовленням. У Клевані під Рівним він із сім’єю орендує будинок. Оскільки мав досвід у цій галузі, шукав саме таку роботу. А Віталій — досвідченого фахівця. Отак, кажуть, і знайшли один одного.
Навряд чи знайдеться сумчанин, який би не знав дороги до міського центрального ринку і не робив тут покупок бодай раз на місяць чи навіть тиждень. Адже саме тут чи не найбільший вибір різноманітного краму, продуктів харчування тощо. Тож з ринку проблематично повернутися без покупок, бо на його прилавках є якщо не все, то майже все.
14 січня 2022 року назавжди залишиться у виробничому літописі фермерського господарства «Ферма-Еко» в Лебедині на Сумщині. Саме того дня до одного і найбільших міст в Іспанії Ллейд уперше прибув вантаж равликів, вирощених на Слобожанщині. Це стало вагомим досягненням, до якого виробничники йшли із червня 2018-го, коли підприємство з розведення равликів заснували лебединські підприємці Валерій Чалий та Ярина Багатиренко.
Чернігівським підприємствам, які славилися виробництвом вітчизняних сучасних автобусів та запасних частин до них, дуже нелегко прийшлося на початку повномасштабної війни росії проти України. Але попри ці тяжкі випробування, випуск автобусів на підприємстві ТОВ «Чернігівський автозавод» поступово налагоджується. Воно має неабиякі амбітні плани на майбутнє.
Міжрегіональний економічний форум, який протягом двох днів пройшов на базі одного із закладів відпочинку поблизу Ужгорода, мав назву «Тилові регіони України: працюємо заради перемоги». Сюди з’їхалися посланці органів державної влади та місцевого самоврядування Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Рівненської і, звісно, Закарпатської областей. Не оминули увагою форум, на якому йшлося про міжнародну співпрацю, представники консульств кількох країн: Словаччини, Польщі, Австрії та Угорщини.
Мелодія виробничого оркестру. На підприємстві «Радивилівмолоко», що розташоване в селі Крупець Крупецької громади на Рівненщині, її життєствердні звуки не змовкають і в ці темні часи. Щойно вимикають електрику, за справу беруться потужні дизельні генератори, тож, приміром, сировари навіть не відчувають цього. У цеху сироваріння все стерильно, як у лікарні.
Україна веде переговори з Європейським Союзом про приєднання нашої країни до промислового безвізу. «Урядовий кур’єр» всебічно аналізує, про що ця угода та які її найголовніші критерії. А також прогнозує подальший вплив на роботу вітчизняного бізнесу. Промисловий безвіз — це фактично назва Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (угода ACAA, або про промисловий безвіз), підписання якої передбачено Угодою про асоціацію України з ЄС.
Уряд щодня докладає всіх зусиль, щоб в умовах війни наша держава вистояла фінансово та економічно. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно заявив: «Вдалося цю стійкість забезпечити, і важливо, аби так було й надалі. Для цього Кабмін активно співпрацює з міжнародними партнерами та водночас підвищує самодостатність України, адже її економічна стійкість нерозривно пов’язана із приватним сектором: більше приватних бізнесів — більше робочих місць і податків для держави».
Війна порушила звичні процеси в економіці нашої країни і поставила перед необхідністю приймати швидкі рішення для її виживання. Зокрема і в питаннях приватизації, яка завмерла через війну. В Україні уже три місяці триває програма релокації бізнесу з постраждалих від бойових дій регіонів. І одним зі способів допомогти підприємцям у цій ситуації держава бачить саме відкриття можливості спрощеної приватизації й оренди державного та комунального майна, куди можна перевезти бізнес.
У розробленні відповідної постанови активну участь брали Фонд держмайна та Міністерство економіки. «Урядовий кур’єр» з’ясовував, які саме знижки передбачено, й уточнював проблемні моменти. Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» зазначає, що допоки офіційно остаточного тексту постанови не оприлюднено. Тому джерелом інформації для коментарів слугують інформаційні повідомлення на «Урядовому порталі» та офіційному сайті Фонду держмайна України.