Скарбниця народу

 «Добре, що цей музей нарешті відкриваємо», — з якоюсь невимовною радістю каже директор департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк. Та й справді, щойно його взялись організовувати, розпочалася пандемія коронавірусної хвороби, а торік відчинити його двері в запланований час не дало змогу повномасштабне вторгнення московитів в Україну.

  29 квітня 2018 року над Севастопольським рейдом яскраво світило сонце. Ось як згадував про події, що відбулися того особливого весняного дня, їх безпосередній учасник — український військовий і громадський діяч, історик та публіцист капітан-лейтенант Військового флоту УНР Святослав Шрамченко (1893—1958) в розділі «Історії українського війська», присвяченому українському флоту. Перше видання опублікував окремими зошитами-випусками в жовтні 1935 року — вересні 1936-го львівський видавець Іван Тиктор. Частина цих брошур зберігається в фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки. Авторську стилістику, орфографію та пунктуацію збережено.

 Великдень і час, коли ворог прийшов в Україну з війною, світло Воскресіння Христового й темрява московитського зла... Це відлунювало й у житті славетного Івана Франка. Великдень в родині письменника завжди святкували з благоговінням, дотримуючись давніх народних традицій. Коли вибухнула Перша світова війна й російські солдатушки полізли саранчею на нашу землю, сини Івана Франка пішли на фронт: Петро добровольцем став у лави Легіону Українських Січових Стрільців, Тараса призвали в австрійське військо, потім він був в Українській Галицькій армії, а донька Анна — сестрою милосердя.

 Воєнна агресія росії не змогла зламати українців. Упродовж року повномасштабної війни актори й музиканти не переставали радувати своїх прихильників, підтримувати наших захисників, їздити на гастролі, щоб показати людству красу української культури й донести трагедію, яка спіткала народ України. Саме культура відіграє визначну роль у суспільстві. Спектаклі, концерти й інші культурні заходи дають змогу хоч на деякий час забути жахи війни. Такі психологічні розвантаження додають мотивації й сили крокувати до перемоги.

 «Пам’ять є не дрімаюче сердечне око»,  — сказав колись філософ, письменник, мандрівник Григорій Сковорода. І українці бережуть про нього пам’ять, читають і шанують уже три століття. Коли Український культурний фонд оголосив про фінансування стипендіальної програми, Софія Каськун вирішила написати грантову заявку про організацію виставкового проєкту, присвяченого 300-річчю Григорія Сковороди. А вигравши грант, взялася за втілення задуму. Упродовж чотирьох місяців експозицію «Мудрість як зброя» оглядали шанувальники мистецтва у Львові, а до 20 квітня з нею ознайомлюються тернопільці.

 Цьогоріч після певного затишшя до активної просвітницької, громадської діяльності взялася Тернопільська організація ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Уже організувала чимало розмаїтих дійств: заходи з відзначення ювілеїв чи річниць видатних українських постатей Лесі Українки, Тараса Шевченка, Блаженнішого Любомира Гузара, репрезентації книжок, зустріч молоді з добровольцями. Провели акцію «Книга, що лікує» для  воїнів ЗСУ, які перебувають на лікуванні в обласному центрі, виставки, зокрема  фалеристики й порцеляни, концерт народного аматорського хору та інші. У березні, звісно, гучно звучить Шевченківська тема.

 У закарпатському місті Хуст укотре відбувся фестиваль-конкурс стрілецької пісні «Красне поле». Він покликаний популяризувати пісенні твори національно-патріотичної тематики й ті, які оспівують події, пов’язані із проголошенням Карпатської України. На гала-концерті, яким фінішував творчий огляд мистецьких колективів України, побував кореспондент «Урядового кур’єра».

 «Короваю, наш раю, я тебе вбираю», — примовляють учасники народного аматорського фольклорного ансамблю «Берегиня» з поліського села Городець за святковим дійством. І прикрашають коровай у присутності захоплених глядачів шишками, барвінком, трепетухою. Благословляють цим весільним хлібом молодого Сашка. А фольклорний гурт «Горина» з Рівненського державного гуманітарного університету виряджає в життєву дорогу його наречену Ніну. Ми з вами на поліському весіллі — такому, як було в дідів та прадідів.

 Незвичну не лише у творчому сенсі, а й щодо організації. Адже музейники просто звернулися в соцмережах і на своєму сайті з оголошенням, що запрошують всіх охочих художників узяти участь у збірній виставці, присвяченій «мужності ЗСУ, нескореності мирних українців і силі нашого опору російській агресії». 33 митці відгукнулися та представили 70 робіт. Самобутність цієї експозиції в тому, що твори про війну написано в історичний час, коли Україна йде вогненними фронтовими дорогами до перемоги над рашизмом. 

 У Полтаві відбувся круглий стіл «Реалізація державної політики подолання наслідків русифікації та тоталітаризму у м. Полтаві та Полтавській області». Участь у заході взяли міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, заступник міністра Тарас Шевченко, народні депутати, керівники області й міста, члени експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму при Міністерстві культури та інформаційної політики України.

 У буремні часи української історії виростали постаті особливої криці: силою свого таланту й нерідко життям вони утверджували право на самостійне й соборне існування нашої держави, продовження її багатовікової історії. Доля цих діячів науки, літератури, мистецтва, культури складна і трагічна, але сяйво їхньої справи життя видніється на покоління, адже вони творили про Україну й задля України майбутнього.

 З усією повагою і пієтетом до різних жанрів мистецтва, все-таки скульптура посідає окремішнє місце, адже велич і таїна скульптурних зображень не може не захоплювати: від них віє чимось особливо піднесеним, одухотвореним, казково небесним. Це твердження поділяє директор Сумської дитячої художньої школи імені Михайла Лисенка, художник, заслужений працівник культури Олексій Кузьменко, наголошуючи: закладу багато років тому присвоєно ім’я видатного земляка-скульптора, народного художника України, академіка, професора, уродженця села Шпилівка поблизу обласного центру.