Нарешті Верховна Рада України спромоглася довести законопроект «Про електронну комерцію», тобто торгівлю в інтернеті, до другого читання, і цей важливий документ було ухвалено на початку вересня. Тепер його залишилося підписати Президентові України, проте, як зазначають експерти, за цим діло не стане. Нагадаємо, що проект закону в першому читанні народні обранці ухвалили ще влітку 2014 року і тримали потім більш як річну паузу.

Про що цей документ, і навіщо його було ухвалювати?

Наприкінці серпня Нацбанк представив експертному співтовариству проект Стратегії монетарної політики на 2016—2020 рр. Цей крок фінансового регулятора заслуговує позитивної оцінки, оскільки є спробою по-новому в широкому колі експертів обговорити дуже важливий документ, що може вплинути на економічний розвиток країни найближчими роками. 

Улюблена робота і гідна зарплата — мрія чи не кожного українця працездатного віку. Проте реалії, на жаль, такі, що через економічну кризу й фінансову нестабільність нині люди масово втрачають роботу. А сумна статистика свідчить, що на пошуки нового місця, куди докласти працю голів та рук своїх, в середньому витрачається півроку, а то й більше. Звісно, якось прожити цей час можна, отримуючи від держави допомогу у зв’язку з безробіттям. Але сам статус безробітного боляче б’є по самоповазі й гідності людини. А також втрачаються знання та навички. 

За час російської агресії і з початком бойових дій на Донбасі волонтерський рух в Україні набув значного розвитку. Особливо у прифронтових областях, якою є й Дніпропетровщина. Тож не дивно, що саме у Дніпропетровську ініційовано проведення Всеукраїнського форуму волонтерів «ГромадаFest».

Питань, щодо розв’язання яких волонтерам необхідно було поділитися досвідом, накопичилося багато. Тому програма форуму, який тривав  п’ять днів, була насиченою.

22 серпня Фонд соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України відзначив 15-ту річницю. Це були роки становлення та розвитку структури, покликаної підтримувати потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та їхні родини. Як вдається фонду створювати своєрідну соціальну парасольку для цих людей, особливо у нинішній непростий час? Про це розмовляємо з директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Валерієм АКОПЯНОМ.

Ніде правди діти, нині економіка України переживає не найкращі часи. Так, за розрахунками фахівців Мінекономрозвитку і торгівлі, зниження ВВП у першому півріччі цього року становить 15,9%. У січні — липні падіння виробництва маємо у промисловості на 15,5%, будівництві — на 26,7%. І навіть у сільському господарстві, яке ще торік залишалося єдиним видом економічної діяльності, що мало позитивну динаміку, нині спостерігаємо спад на 3,5%. Та й прогнози більшості експертів поки що, на жаль, не дуже оптимістичні: зниження на друге півріччя економічної динаміки приблизно на 9%. 

Уже цього тижня уряд запропонує Верховній Раді пришвидшити підвищення соціальних стандартів у країні. Замість 1 грудня, на яке бюджетом було заплановано це підвищення, воно відбулося вже з

1 вересня 2015 року. Так, планують надати фінансову підтримку насамперед понад 12 мільйонам найменш соціально захищених людей і родин, які першими постраждали від девальвації та інфляції торік і цього року. 

«Нормативну температуру в приміщеннях під час опалювального сезону знизять з 18 до 16 градусів тепла!» — така інформація гуляє інтернет-простором, у ЗМІ. Вона дуже непокоїть людей. Адже ніхто не хоче, щоб у його помешканні було холодно, до того ж платити за тепло доведеться більше, ніж минулого опалювального сезону. То чи справді планують зниження нормативної температури? 

Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.

Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. 

Виходом із замкненого кола проблем солідарної пенсійної системи у світі вважають запровадження багаторівневих пенсійних систем із обов’язковим накопичувальним рівнем. У їхніх межах гарантована, але обмежена державна пенсія із солідарного рівня доповнюється власними пенсійними накопиченнями громадян, здійсненими на добровільних та обов’язкових засадах (за вітчизняним законодавством, відповідно у недержавних пенсійних фондах — НПФ та Накопичувальному фонді — НФ). Але зареєстровані у Верховній Раді України законопроекти щодо реформування пенсійної системи та запровадження її загальнообов’язкової накопичувальної складової здебільшого зберігають старий формат. Він давно викликає критику з огляду на закладені в ньому передумови для неефективності та корупційної складової. Про це йшлося у статті, надрукованій «УК» 19 листопада 2013 року «Не треба з Накопичувального фонду робити повноцінного інвестора».