Людмила Кошик очолила Шосткинський міськрайонний центр зайнятості в квітні 2000-го, а рівно через рік, у квітні 2001-го, на чолі казенного заводу «Імпульс» став Євген Чернов.

Чи випадковий збіг, чи, можливо,  якась закономірність, але суть не в цьому. Головне — означені дві дати стали своєрідною точкою відліку в діяльності центру та заводу, які  через обставини не можуть обходитися одне без одного. Бо будь-яке виробництво зацікавлене в постійному оновленні професійними кадрами, а центр — щоб невпинно скорочувалася кількість безробітних різних соціальних категорій і якомога більше громадян знаходили стабільну і оплачувану роботу. Цей досвід може слугувати прикладом для інших областей України. 

Тема реконструкції «хрущовок» — це найбільша інтрига для архітекторів, мешканців цих будинків та інвесторів. Щоб не повертатися до тисячоразово описаної історії дешевого швидко побудованого житла, яке колись урятувало мільйони радянських людей від комуналок і бараків, нагадаємо тільки: квартали цих непоказних п’ятиповерхових будинків є в кожному місті країни.
Зведені в хороших районах «хрущовки» нині псують їхній вигляд, крім того, майже кожний такий будинок перебуває в аварійному стані й потребує капітального ремонту. Тому з ними треба щось робити. Але куди подіти мешканців? Ось у чому питання набагато складніше, ніж гамлетівське «Бути чи не бути?» Відповідь на нього намагаються надати парламентарі, що запропонували законопроект, завдяки якому місцева влада зможе зносити будинки лише за згодою 60% мешканців. 

З 1 серпня житлово-комунальні послуги луганчани оплачуватимуть за новими тарифами. Представники місцевого комунального підприємства «Центрожитлоком» скоротили перелік послуг, що дало змогу зробити їх економічно обгрунтованими. Це — один з етапів реалізації реформування системи ЖКГ. Нині у місті відбуваються збори, де мешканцям намагаються пояснити хід реалізації програми «Моя домівка». Та дискусії такі запеклі, що на незначній відстані люди не чують один одного. І щоб зрозуміти, наскільки така ситуація характерна, досить відвідати лише одні такі збори.

Нещодавно у Полтаві проаналізували роботу комунальників області протягом минулого опалювального сезону та визначилися із завданнями на майбутній період. Про це й розмовляємо із директором департаменту ЖКГ Полтавської облдержадміністрації Олександром Тонковим.  

Говорити за такої спекотної погоди про теплопостачання ніби й не випадає: до зими ж далеко! Та у Львові переконані, що літо — саме час зайнятися підготовкою до зими. Так має чинити добрий господар. Та де знайти фінанси? Йдеться ж про мільйонні вкладення! Однак у місті знають, де взяти дешеві гроші, — не перший рік співпрацюють з Європейським банком реконструкції та розвитку. А в цій фінансовій інституції знають і позичальника: авторитет відповідального клієнта, власне, й відкрив українському місту «зелене» світло на отримання позики ЄБРР для модернізації локального централізованого теплопостачання в Україні. 

— У країні склалася ситуація, яка дає змогу говорити про позитивні зміни у питанні погашення боргів із заробітної плати на підприємствах усіх форм власності. На сьогоднішній день загальна заборгованість по країні зменшилася у порівнянні з початком року на 57 мільйонів гривень, (якщо не враховувати борги кампанії «Аеросвіт», які виникли цього року і становлять 140 мільйонів гривень) — наголосила міністр соцполітики Наталія Королевська на засіданні Комісії з питань заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат із селекторним включенням керівництва областей, яка відбулася 5 липня у Кабміні. 

Первомайськ, Лисичанськ, Свердловськ — одразу у кількох містах Луганщини сталися конфлікти, пов’язані з бажанням людей захистити своє право на труд. Ситуація загострюється тим, що в області через щільність населення, концентрацію трудових ресурсів більшість жителів трудилися на одному-двох бюджетоутворюючих підприємствах. Завдяки зусиллям представників обласної влади влаштовані «пожежні» заходи в кожному з названих випадків – проведені переговори з інвесторами первомайської шахти «Марія Глибока» і зараз гірники вже працюють у новій лаві; власник Лисичанського нафтопереробного заводу «Роснафта» виділив кошти на утримання підприємства навіть за умов зупинки основного виробництва; акціонери склозаводу «Пролетарій» пришвидшили модернізацію потужностей, аби завод запрацював на повну силу, а ситуацію щодо боргів із зарплати на Свердловському машинобудівному заводі зараз вивчає прокуратура області. Але ясно, що на ринок праці в цій індустріальній області України чекають кардинальні зміни. 

Загалом діти можуть відпочивати у 53 таборах, 6 наметових містечках, 4 таборах праці і відпочинку та 317 пришкільних таборах.

Унікальний для повноцінного відновлення здоров’я природний об’єкт «Доріжка-босоніжка» — лісова стежка з ділянками з покриттям з різних природних матеріалів (пісок, щебінь, ялинові шишки, гравій, галька, окатиші, шматочки кори дерев) — стане фішкою нинішнього сезону в бердянському дитячому оздоровчому центрі «Червона гвоздика». Регулярні прогулянки по такій стежці забезпечать дітлахам і дорослим ефективний масаж стоп, що посприяє загартуванню та зміцненню імунітету. 

У радянські часи всі випускники вишів і технікумів знали таке слово — «розподіл». Нині ж дехто зі студентів запитує: а що це таке? А це означало, що держава, вкладаючи в навчання студента кошти, заздалегідь готувала для нього робоче місце за фахом. Відпрацювати треба було, як мінімум, три роки. Студенти не любили розподілу. Бо привабливих вакансій було мало, та й ті діставалися червонодипломникам. Та були й варіанти — коли студент сам домовлявся з керівником установи, в якій хотів працювати, і приносив до деканату «виклик», тобто заявку про направлення на роботу саме цього фахівця. А ось нині багато студентів мріють, щоб з’явилося щось схоже на розподіл. Бо навіть навчання за бюджетні кошти — ще не гарантія роботи. Як же скоротити шлях від диплома до робочого місця? Про це розмовляємо з головою Державної служби зайнятості Мариною ЛАЗЕБНОЮ.  

З першого липня стартує вступна кампанія. Та декого із завтрашніх абітурієнтів ще не полишають сумніви: чи правильно я визначився з вибором професії? Адже нині молодь орієнтується не лише на власні здібності й уподобання, а й на інший не менш важливий чинник: чи конкурентним буде обраний фах на ринку праці, чи дасть можливість прогодувати себе і свою майбутню родину? Якщо ще з десяток років тому майбутні студенти ставили собі за орієнтир престижність фаху, то нині побачили, що цей критерій зіслужив погану службу. Приміром, маємо надлишок тих же юристів і економістів...