НЕПРОСТИЙ ВИБІР

«Урядовий кур’єр» спробував з’ясувати, які професії будуть затребувані через п’ять років

З першого липня стартує вступна кампанія. Та декого із завтрашніх абітурієнтів ще не полишають сумніви: чи правильно я визначився з вибором професії? Адже нині молодь орієнтується не лише на власні здібності й уподобання, а й на інший не менш важливий чинник: чи конкурентним буде обраний фах на ринку праці, чи дасть можливість прогодувати себе і свою майбутню родину? Якщо ще з десяток років тому майбутні студенти ставили собі за орієнтир престижність фаху, то нині побачили, що цей критерій зіслужив погану службу. Приміром, маємо надлишок тих же юристів і економістів...

Отже, на що звернути увагу абітурієнту? У відповідь на запитання «Урядового кур’єра» керівник дослідницького центру «Хедхантер» Уляна Ходорівська зауважила, що нині великий попит на робітничі професії, на працівників аграрного бізнесу, ІТ-сфери та на тих, хто вміє продавати. Також цінуються аналітики та маркетологи. Але це сьогоднішні реалії. Як правило, на них і орієнтуються абітурієнти.

Однак після вступу їм треба провчитися 4–6 років. Чи збережуться доти ці тенденції? А це якраз і проблема. Бо які професії будуть «у ціні» завтра, нині не береться спрогнозувати ніхто. Ми поставили це запитання кільком фахівцям, але більш-менш чіткої відповіді не отримали. Тут уже, мабуть, як пощастить. Уляна Ходорівська зауважує, що за 5–6 років ситуація на ринку праці може й змінитися.

Не кожному щастить влаштуватися за фахом. Фото Володимира ЗAЇКИ

Тож вона радить додатково до навчання займатися саморозвитком, тим, що справді подобається. Важливо брати участь у програмах стажувань, адже їх зараз багато і вони різноманітні. Це дає можливість студенту чи не з першого курсу зорієнтуватися, чи справді цікаву і правильну спеціальність він обрав.

— Ми проводили дослідження, в ході якого нас цікавило, чи збираються майбутні фахівці застосовувати на практиці отримані знання, — каже Уляна Ходорівська. — Так ось, студенти виявились оптимістами — 70% з них вважають, що працюватимуть за фахом. Фактично це вдалося лише 50% випускників...

Що ж, виходить, диплом як лотерея — пощастить не пощастить? Та, як зауважують викладачі вишів, з якими ми спілкувалися, тут багато залежить від самого студента: одні чекають, що їм роботу піднесуть «на блюдечку», а інші чи не з першого курсу шукають, де б «зачепитися».

Втім, радує хоча б те, що ціла низка фірм охоче бере на роботу студентів (не в останню чергу тому, що їм платити можна менше). До того ж, багато хто знизив вимоги до стажу і досвіду роботи — в середньому з 6 до 3 років. Хоч і тут теж як пощастить: юнак чи дівчина, здавалось би, «зачепились» за якусь організацію, а перед отриманням диплома виявляється, що у фірми якийсь форс-мажор і звільняють навіть досвідчених працівників, що говорити про випускника... До того ж, серед студентів і недосвідчених працівників — найбільша конкуренція: майже 6 кандидатів на одну вакансію.

Та, зауважують фахівці, студенту можна спробувати свої сили в різних напрямках, а там — як уже пощастить. За даними «Хедхантера», більшість вакансій для студентів відкрито в таких професійних галузях, як маркетинг, реклама, PR, туристично-готельна сфера, наука, освіта, продаж. До речі, однією з найзатребуваніших професій є менеджер з продажу.