Соцполітика
-
Особливий транспорт для особливих людей
У сучасному світі однією з найпоширеніших проблем у сфері здоров’я людини є захворювання опорно-рухового апарату. За даними ВООЗ, це не випадково. Адже із самого дитинства наш хребет потерпає від великих навантажень. Чого лише варті важкі шкільні рюкзаки, за якими й дитини не видно, що їх першокласники ледве тягають на своїх маленьких спинах. Вважають також, що за останні десятиліття хребет людини дедалі частіше зазнає травм. Аварії на автошляхах або падіння з висоти додають свою лепту. Ураження хребта часто спричиняють інвалідність. Людина стає прикутою до ліжка або інвалідного візка, чи колісного крісла. Тож вони мають бути якісними і зручними у кориcтуванні, а ще — доступними.
-
Олексій ЖУРАВКО: «Потрібно зруйнувати бар’єри, які стоять між інвалідами та здоровими людьми»
Задля здійснення Кабінетом Міністрів повноважень щодо додержання прав і законних інтересів людей з обмеженими можливостями введено нову посаду Урядового уповноваженого з прав інвалідів. Тепер про людей з особливими потребами піклуватиметься людина, яка сама пройшла нелегку школу життя, — Олексій Журавко. Своїми думками з приводу ситуації, що склалася в нашій країні щодо людей з інвалідністю, і про перші кроки діяльності на новопризначеній посаді Олексій Журавко розповів «Урядовому кур’єру».
-
Куди піти вчитися, щоб не помилитися
Нещодавно завершилася вступна кампанія до вищих навчальних закладів. Дехто з абітурієнтів самостійно обирав майбутній фах заздалегідь, комусь підказали батьки чи вчителі. А є й такі, що чітко не визначилися. Тому й подавали документи на різні спеціальності у кілька вишів одразу.
Проте сучасні дослідники ринку праці переконанні, що обираючи майбутню професію, молоді передовсім слід пам’ятати, що час навчання у виші триває в середньому чотири-п’ять років. І коли він спливе, далеко не всі роботодавці, які нині мають потребу в певних фахівцях, потребуватимуть саме їх і на той час. А ще за 5 років наука й техніка підуть далеко вперед, і не обов’язково майбутній випускник зможе у них вільно зорієнтуватися. -
Життя на «газовій бочці»
Тимчасово виконуючий обов’язки голови правління ПАТ «Чернівцігаз» Віктор Горда демонструє незвичну колекцію металобрухту: іржаві уламки наче з військових окопів.
— Це не з окопів, це з чернівецьких вулиць, — пояснює Віктор Євгенович. — Не менш видовищні артефакти можна роздобути у Кіцмані, Вижниці. Ці райцентри Буковини також газифікували одними з перших у країні, ще у середині минулого століття. Відтоді капітальний ремонт газових мереж ніхто не проводив. Одне слово, перед вами труби старих міських газогонів, які ми дістали під час ремонтно-аварійних робіт і спеціально зібрали у таку незвичну експозицію, щоб наочно продемонструвати, на чому в буквальному сенсі «сидять» наші міста. Система газопостачання у центрі Чернівців — це жах і катастрофа… -
За банкрутів заплатить держава
Пріоритет у роботі Міністерства соціальної політики — забезпечення високого рівня соцзахисту українців. А людина почувається захищеною тоді, коли вчасно і в повному обсязі отримує зароблені гроші. Саме тому уряд і міністерство приділяють особливу увагу погашенню існуючих боргів із зарплати та недопущенню появи нової заборгованості. На цьому наголосила міністр соціальної політики Наталія Королевська під час прес-конференції у Будинку уряду.
-
Олександр ЧИСТЯКОВ: «Звичайні люди й гадки не мають, скільки разів рибу розморожували і перезаморожували»
У вітчизняних магазинах вибір риби просто вражає. Щоправда, більшість — імпорт. Це й не дивно, адже українська риба поступово зникає. Причин цього багато: непродумана господарська діяльність, браконьєрство, забруднення водойм, забудова природоохоронної прибережної смуги. Через це навіть осетрові види риби, які пережили динозаврів, нині на межі зникнення. Про реалії українського рибного ринку розповів голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
-
Не ведіться на безкоштовне стажування!
Більшість студентів улітку відпочиває. Але є й такі, що не мають бажання ніжитися на сонечку й набиратися сил на наступний навчальний рік, а хочуть і можуть попрацювати. У наш час молоді, навіть за бажання, важко знайти роботу. Не кажу вже про гідну — про звичайну. Із власного досвіду знаю, що легше знайти постійну роботу, ніж на три літні місяці. Утім, уже лишився один. Однак ще можна встигнути трохи заробити. Де і як?
-
Готуйсь, Петре, поки тепло
Вириті глибоченні траншеї біля будинків, «барикади» труб та іншого залізяччя, «гарчання» тракторів та «чвиркання» зварювання — подібна картина стала звичною для літньої пори відпусток, під час якої комунальникам здебільшого немає коли вгору глянути. А оті тимчасові незручності, на які іноді роздратовано звертають увагу жителі населених пунктів, із наближенням осені таки поступово зникають. Загалом же підготовка житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період проходить за графіком, а подекуди навіть з випередженням його — це констатував віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, під головуванням якого відбулася виїзна колегія Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.
-
Міняємо ковбасу на м’ясо
Більшість українців навряд чи помітить підвищення цін на такі вишукані харчі, як хамон, сир із пліснявою, швейцарський шоколад, червону ікру, оливки. Бо їх ой як важко назвати продуктами першої необхідності. Проте гурманам доведеться розщедритись. Адже, на думку експертів, на осінь м’ясо хамон може зрости в ціні на 10–12%, кава — на 12–15%, червона риба — на 15–20%, оливки — на 5–7%, елітні сорти твердих сирів — на 12–15%.
— Щодо можливого збільшення цін на елітні сорти сирів, то це відбувається через те, що серед іноземних виробників триває війна навколо підвищення мінімальних закупівельних цін на молоко, — зазначив директор консалтингової агенції «ААА» Сергій Наливка. — Але чимало українців і гадки не мають, скільки ці сири коштували до подорожчання, бо до прилавків з делікатесами більшість покупців навіть не підходить. Адже ціни на представлену там продукцію просто захмарні й здебільшого стартують із 250 гривень за кілограм. Це стосується сирів, сирокопчених ковбас та хамонів тощо. -
Валерій ЯЦКІН: «Найбільше проблем із виплатою зарплати — на підприємствах-банкрутах»
Кожен, хто влаштовується на роботу, апріорі сподівається, що запропонований йому «голий оклад» роботодавець хоча б час від часу «одягатиме» в різноманітні премії, бонуси тощо. Однак, як показали результати дослідження, здійсненого кар’єрним порталом rabota.ua, 46% опитаних зазначили, що їх на роботі не балують бонусними виплатами, а 4% відповіли, що у них премій взагалі не буває. Прикро, звичайно, але добре, що хоч зарплату платять! Гірше — там, де зарплату затримують, порушуючи законні права працівників. А таких, як виявилося, немало. Однак це не означає, що таким порушникам усе сходить з рук. Про це розповів голова Державної інспекції з питань праці Валерій ЯЦКІН.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ