В Мінсоцполітики пропонують надавати дотації роботодавцям за працевлаштування жінок, які виходять із декретної відпустки. Оголошення від роботодавців, які шукають фахівця — лише представника сильної статі, на жаль, все ще не рідкість. Аби зрозуміти, що чоловікам легше зробити успішну кар’єру, достатньо лише подивитися, скільки жінок в Україні обіймають керівні посади в органах влади чи в бізнесі. Ця різниця більш ніж відчутна. 

Нині в Україні знайти роботу молодим досить непросто. Навіть наявність вищої освіти не гарантує хорошого місця праці. Про високооплачувану роботу із нормальними умовами, гарантованою пенсією, відпусткою тощо навіть не йдеться. Однак інколи й молодь висуває завищені вимоги: декому хочеться все й одразу. Структура, яка має допомогти молоді, як і всім безробітним, не завжди може впоратися із непростим завданням звести потенційних працівника і роботодавця. Адже насправді, як зауважують деякі з тих, хто шукав роботу, не зажди сподівання виправдовуються. Нерідко вакансії, які пропонують, не дуже привабливі. Та й критерії зайнятості цікаві: якщо людина заробила сто гривень на місяць, вона вже працює і не вважається безробітною. А чи можна на ці гроші вижити — вже інша річ. До того ж, якщо ви відмовляєтеся від трьох наданих вам пропозицій, вас знімають з обліку та приклеюють ярлик із поганою репутацією. 

Цього року депутати внесли на розгляд Верховної Ради два законопроекти. Перший подано у квітні, він має назву «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо тривалості щорічної основної відпустки)». Передбачає збільшення основної щорічної оплачуваної відпуски з 24 (за нині чинним Кодексом законів про працю) до 28 календарних днів, або чотирьох повних календарних тижнів. Другий внесено у серпні: «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо скорочення тривалості робочого часу)». Ним зокрема пропонується скоротити тривалість робочого тижня працівника із 40 до 38 годин. Нині обговорення законопроектів триває. Тож «УК» вирішив поцікавитися думками фахівців із цього приводу. 

Збираючи дитину до школи, більшість батьків зіткнулася з проблемою вибору якісного одягу, взуття, шкільного приладдя. І хоч прилавки буквально завалені товарами, проте якісних серед них небагато. До того ж виробники, імпортери та продавці часто порушують законодавство і не надають повної й достовірної інформації про продукцію. В результаті можна лише здогадуватися, з яких тканин насправді пошито форму. 

В області стан підготовки житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду — один з кращих у країні. Роботи виконують за графіком, і в облдержадміністрації впевнені, що своєчасно та на 100% галузь буде готова технічно. Справляються і з урядовим завданням — не допустити необгрунтованого підвищення тарифів. 
Нещодавно у селищі міського типу Турбів підняли розмір оплати на водопостачання і водовідведення. Новина ще не встигла обійти всі двори, як орган місцевого самоврядування повернувся до раніше встановленої вартості за комунальні послуги, бо в ситуацію втрутилася обласна комісія з контролю за тарифами. Навівши цей приклад, заступник голови Вінницької обласної держадміністрації Роман Аксельрод зазначив: «Сьогодні для людей оплата за отримані послуги ЖКГ — це все-таки велике навантаження на сімейний бюджет. Тому в області для себе ми поставили завдання працювати максимально з тим, щоб не підвищувати тарифи, навіть якщо для цього є підстави». 

Соціальне здоров’я людини, та й громади загалом, визначається не тільки матеріальними благами або соціальними пільгами. А передусім — душевним комфортом та впевненістю у завтрашньому дні. І представники влади повинні вести з людьми постійний діалог, вміти їх слухати, а головне, чути. Так вважає перший заступник голови Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Володимир Сіроштан. Він зауважує, що нині на часі осучаснення підходів до питання соціального захисту інвалідів. Про те, що потрібно зробити і як Служба реагує на виклики сьогодення у захисті людей з особливими потребами, Володимир СІРОШТАН розповів «Урядовому кур’єру». 

Уже завтра розпочнеться новий навчальний рік. Тож дорослі зобов’язані подбати, щоб діти не лише отримували належні знання в комфортних умовах, а й вчасно та якісно харчувалися. Особливо це стосується хлопчиків і дівчаток, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. І саме про це йшлося під час наради щодо стану організації безоплатного харчування для учнів середніх шкіл, профтехучилищ і технікумів, розташованих на територіях радіоактивного забруднення.

Нові виробничі технології і технічні засоби зумовлюють появу відповідних професій та видів робіт, внаслідок чого кількісно і якісно змінюється професійно-кваліфікаційна структура робітничих кадрів, виникає об’єктивна потреба в розширенні їхньої професійної компетентності. Йдеться про сучасні професії широкого профілю, пов’язані з обслуговуванням, налагодженням, регулюванням, монтажем, ремонтом обладнання тощо.

Сьогодні хімічна промисловість досягла таких висот, що виготовлення деяких продуктів та напоїв важко уявити без штучних добавок. Важко, проте можливо. Адже якщо розібратись, загалом натуральні інгредієнти є, але коштують вони значно дорожче за штучні. Тож постає риторичне запитання: навіщо виробникам платити більше і позбавляти себе додаткових прибутків?! Проте звичайні українці притримуються кардинально іншої точки зору. Так, 90% споживачів вважають неприпустимим перехід від натуральних до хімічних інгредієнтів заради здешевлення продукції. Про це свідчать дослідження, проведені центром «Социс».  

«Активність наших громадян винагороджується житловою площею», — сказав міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник під час відкриття Другого виставкового форуму «Доступне житло», який розпочав свою роботу вчора у столичному Українському домі. Цей захід присвячений 22-й річниці Незалежності України.
Цей виставковий форум — своєрідний звіт про здобутки і перспективи державних житлових програм. Його мета — надати всім бажаючим інформацію про доступне житло, про отримання кредитів, зокрема молодіжних, та консультації фахівців профільних структур. Оскільки не кожна пара, яка бажає здобути власне житло, знає про державні програми, за якими може придбати доступне житло.