З прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» розпочався новий етап національної пенсійної реформи. Цей закон передбачає проведення необхідних і довгострокових реформувань, які спрямовані на зменшення нерівності в розмірах пенсій, повинні стимулювати людей до економічної активності та продовження трудового періоду життя. Мета заходів — не скорочення обсягу пенсійних видатків (у номінальному виразі вони неминуче зростатимуть). Завдання полягає у перерозподілі обмежених фінансових ресурсів від «молодих» пенсіонерів зі значним потенціалом працездатності на користь старших поколінь людей, які загалом жили і працювали у значно гірших та важчих умовах.  

Напередодні свята Великої Перемоги актуальною темою у царині пенсійного забезпечення, безперечно, є виплати ветеранам та інвалідам війни. 

Журналісти «Урядового кур’єра» поспілкувалися з пенсіонерами й працівниками обласних відділень Пенсійного фонду і діляться спостереженнями та пропозиціями. 

Майже 90% старшокласників, за даними опитувань, по закінченні школи прагнуть вступити до вишів. Значно менше випускників шкіл, які хотіли б стати токарями, електрозварниками, столярами тощо. Хоч на сучасному ринку праці якраз такі спеціальності й мають неабиякий попит: як можна, приміром, уявити будівництво без штукатура, лицювальника-плиточника чи виготовлення тістечок без кондитера?
Аби продемонструвати, яких насправді потрібних і цікавих професій навчають в училищах, управління професійної освіти департаменту освіти і науки КМДА влаштувало вже традиційний «Ярмарок професій». 

Щорічно 28 квітня у світі відзначають День охорони праці. У 2013-му темою його визначено професійні захворювання — проблеми та шляхи вирішення. І це дуже актуально. Адже щороку у світі кількість смертей на виробництві сягає 2 мільйонів 300 тисяч. З них 300 тисяч — нещасні випадки, а 2 мільйони людей вмирають саме через професійні захворювання. Близько 100 шкідливих чинників провокують виробничі хвороби, які в Україні діагностують у представників майже 200 професій. Одвічні запитання — хто винен і що роботи? — «Урядовий кур’єр» поставив фахівцям. 

У  нашій торговельній мережі асортимент товарів величезний, та їх якість часто залишає бажати кращого. І це при тому, що й органів, які мали б стежити за тим, щоб на прилавках була лише якісна продукція, у нас вистачає, і законодавство, спрямоване на захист прав споживачів непогане, і санкції за його порушення суворі. У чому ж тоді справа?  

Імідж фарфорового міста за Сумами закріпився ще з середини 60-х років минулого століття, коли тут розпочало роботу порцелянове виробництво. Продовжуючи славетні традиції видатного майстра Андрія Миклашевського, який заснував фабрику в селі Волокитине (нині Путивльського району), сумчани доволі успішно заповнили цю важливу ринкову нішу.
 Навряд чи хтось зможе перерахувати, скільки десятків мільйонів виробів зійшли з конвеєра підприємства, де за цей час сформувався високопрофесійний колектив. 

Трудова міграція українців за кордон з надією заробити на прожиття собі й родині є нині чи не найбільшим міграційним потоком. І, звісно, це не може не позначатися на демографічній ситуації, вітчизняному ринку праці, економіці та соціальній сфері нашої держави, національній безпеці, сімейних стосунках та вихованні дітей. Зрозуміло, що цей процес має численні психологічні, світоглядні, культурні й інші наслідки.  

Люди сходяться і розлучаються. Чудово, якщо в колишнього подружжя вистачає мудрості й порядності розійтися по-доброму. Та значно частіше розлучені розпочинають справжні військові дії одне проти одного. Найгірше, коли до цієї брудної справи починають залучати дітей. Оскільки після більшості розлучень дитина залишається жити з матір’ю, найчастіше саме жінка і намагається зіпсувати життя колишньому. Найбільш поширений спосіб допекти екс-чоловікові — заборонити бачитися з дитиною. Що робити в таких випадках, з’ясовував «Урядовий кур’єр».   

Можна розробити найкращі соціальні програми, та без коштів на їхнє забезпечення програмам тим буде гріш ціна. З іншого боку, якщо фінансів навіть удосталь, але розпоряджаються ними невміло, теж великої користі не буде. В Україні нині задекларовано курс на підвищення соціальних стандартів. Однак не бракує й скептичних думок: мовляв, ті стандарти не встигають за цінами. Лунає й критика самого бюджету: не вистачить у ньому грошей на всі ті підвищення соцстандартів, отже, вони так і залишаться задекларованими. Та заступник міністра фінансів Сергій Рибак такого песимізму не поділяє. Про це він розповів «Урядовому кур’єру».