Головний камінь спотикання — непопулярне серед населення, але неминуче з точки зору демографічного розвитку підвищення пенсійного віку. У 2007 році німецький уряд збільшив пенсійний вік для жінок та чоловіків із 65 до 67 років. Аби люди поступово звикали до нових умов, втілення реформи було розтягнуто на 17 років. Проте в суспільстві не припиняють обговорювати доцільність такого нововведення. Особливої актуальності ця дискусія знову набуває напередодні парламентських виборів у ФРН, які відбудуться у вересні.
Закон «Про адаптацію пенсійного віку до демографічного розвитку» в Німеччині почали реалізовувати лише через п’ять років після його ухвалення. 

«Члени африканського племені Банту, які живуть у Габоні, отримують більшу пенсію, ніж болгари! Невже вони розумніші і працьовитіші, ніж болгарські громадяни?» — з таким емоційним запитанням звернувся нещодавно до представників влади лідер болгарської політичної партії «Атака» Волен Сидеров. За його словами, пенсія представників Банту становить 194 євро, в Болгарії ж після підвищення з 1 січня 2013 роки вона ледь сягає 75 євро.
Розмір середнього пенсійного забезпечення болгар, за даними Національного інституту статистики, в 2011 році не перевищував 270 левів (приблизно 135 євро). 

  З 15 по 22 травня в Україні втретє проходить Національний тиждень подружжя. Це не якась разова акція, а міжнародний рух, мета якого — підтримувати авторитет сім’ї в суспільстві та утверджувати цінності родини і шлюбу. Вперше його провели у Великобританії у 1997 році. А 2011-го до нього долучилася й Україна, ставши однією з 20 держав, у яких щороку протягом одного тижня подружжя і шлюб стають головними темами в країні.

Для людей з вадами зору, як і для інвалідів інших нозологій, у нашій державі є певні преференції: вони мають пільги, користуються соціальними послугами, отримують, нехай невеликі, та все ж таки пенсії і дотації. Проте щоб розвиватися й пізнавати світ, життєво необхідне значення для сліпої людини має інформація, яку вона здобуває за допомогою брайлівської та озвученої літератури. А про новини з життя Українського товариства сліпих (УТОС) і незрячих з інших куточків світу ці люди дізнаються зі спеціальної преси, яка роками була незмінним супутником і розрадою від самотності…

Сьогодні ж преса для сліпих опинилася в дуже скрутному становищі — видання скоротилися і майже не випускаються… 

Для України, як і для більшості країн Європи, нині основною демографічною тенденцією є старіння населення. Тому змінюється співвідношення між кількістю працюючих та пенсіонерів. Тож виходом із ситуації в багатьох країнах стало підвищення пенсійного віку, до того ж істотне.
У нашій країні число працюючих майже зрівнялося з числом тих, хто перебуває на заслуженому відпочинку, отже, перші мають забезпечити своїми внесками другим пенсійне утримання. У таких умовах забезпечити повну і своєчасну виплату пенсій без пенсійної реформи, яка стартувала в жовтні 2011 року, було б непросто. До речі, в деяких країнах Європи пенсійний вік підняли аж до 70 років! На цьому тлі положення нашої пенсійної реформи, за якими жінкам поступово підвищують пенсійний вік до 60 років, має вигляд відносно м’якого. 

Широка міжнародна дискусія про пенсійну реформу стартувала в 1994 році після публікації доповіді Світового банку "Запобігання всесвітній кризі старіння", в якій зазначалося, що з урахуванням сформованої тенденції збільшення тривалості життя пенсіонерів більшість країн зіткнуться з дефіцитом пенсійної системи, побудованої виключно на принципах перерозподілу коштів між поколіннями (солідарний принцип, або Pay-As-You-Go). Протягом кількох років представники Світового банку, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації соціального забезпечення сперечалися про співвідношення накопичувальних і перерозподільних елементів у системі пенсійного забезпечення. Досягнутий на нинішній момент політичний консенсус передбачає, що універсального рецепту не існує і кожна країна повинна вибрати власну модель, яка відповідає національній специфіці та рівню економічного розвитку.

З прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» розпочався новий етап національної пенсійної реформи. Цей закон передбачає проведення необхідних і довгострокових реформувань, які спрямовані на зменшення нерівності в розмірах пенсій, повинні стимулювати людей до економічної активності та продовження трудового періоду життя. Мета заходів — не скорочення обсягу пенсійних видатків (у номінальному виразі вони неминуче зростатимуть). Завдання полягає у перерозподілі обмежених фінансових ресурсів від «молодих» пенсіонерів зі значним потенціалом працездатності на користь старших поколінь людей, які загалом жили і працювали у значно гірших та важчих умовах.  

Напередодні свята Великої Перемоги актуальною темою у царині пенсійного забезпечення, безперечно, є виплати ветеранам та інвалідам війни. 

Журналісти «Урядового кур’єра» поспілкувалися з пенсіонерами й працівниками обласних відділень Пенсійного фонду і діляться спостереженнями та пропозиціями. 

Майже 90% старшокласників, за даними опитувань, по закінченні школи прагнуть вступити до вишів. Значно менше випускників шкіл, які хотіли б стати токарями, електрозварниками, столярами тощо. Хоч на сучасному ринку праці якраз такі спеціальності й мають неабиякий попит: як можна, приміром, уявити будівництво без штукатура, лицювальника-плиточника чи виготовлення тістечок без кондитера?
Аби продемонструвати, яких насправді потрібних і цікавих професій навчають в училищах, управління професійної освіти департаменту освіти і науки КМДА влаштувало вже традиційний «Ярмарок професій».