«Я працювала в офісі, а він розташований поряд з парком імені Лазаря Глоби, і почула, як щось вибухнуло. Потім хвилини за три — сирени! Побігла через парк на місце події і побачила знесену трамвайну зупинку. А тут і новий вибух неподалік стався, — розповіла жителька Дніпропетровська Настя. — Люди навколо перелякалися, стали хапатися за мобільні, шукати родичів. Просто жах! Міліція очепила проспект, рух транспорту по ньому припинили, пропускали тільки спецмашини. Поки ми бігли на звук другого вибуху, почули й два наступних. Народ каже, що страшно в країні стало жити».

Три місяці тому в «УК» було опубліковано  матеріал «Відстоювання законних прав розцінюється як злочин?», у якому йшлося про тривалий конфлікт між представниками влади Миколаївщини та співвласниками одного з найбільших в області сільгосппідприємств — «Агрофірми Корнацьких». Майже за два тижні до публікації її автор звернувся до керівництва Миколаївської обласної податкової адміністрації з проханням підтвердити чи спростувати звинувачення у фальсифікації кримінальних справ проти посадових осіб сільгосппідприємства, на підставі яких податківці намагалися провести позапланові перевірки.

Проблема, з якою всі борються, але побороти ніяк не можуть, — стихійна торгівля. Воно й зрозуміло: доки буде попит на товари «з рук», доти вони й продаватимуться. І хоч би як лікарі застерігали від купівлі такого краму, споживачі слухають їх уважно, але роблять усе по-своєму, забуваючи про той букет хвороб, які може «презентувати» безпечність.  

Позавчора вся країна вшановувала пам’ять жертв катастрофи на Чорнобильській АЕС. Вище ж керівництво держави не обмежилося самими протокольними заходами. Зокрема Прем’єр-міністр Микола Азаров сповна скористався нагодою з користю провести цей день, обравши саме його для виїзної наради з питань підвищення безпеки експлуатації енергоблоків вітчизняних атомних електростанцій.  

Поліський край традиційно не входить до переліку криміногенних регіонів. Водночас навряд чи хтось наважиться стверджувати, що жителів Житомирщини не турбує стан правопорядку, як у великих містах області, так і у віддалених селах, де всі  начебто добре знають одне одного. До того ж, на переконання багатьох, злочинність на Житомирщині з року в рік «молодшає», а підлітки дедалі частіше скоюють тяжкі і особливо тяжкі злочини.  

Давній школярський спогад. Класний керівник ніяк не могла розпочати урок — збивалася, плутала слова, раз по раз діставала хусточку… Зрештою, з’ясувалося: щойно вона дізналася про страшну трагедію, яка сталася в сім’ї одного з учнів. Працюючи помічником на бурякозбиральному комбайні, його батько необачно зіскочив з підніжки і потрапив під ріжучий механізм. Лікарі виявилися безсилими.  

Щороку, в переддень чергової річниці Чорнобиля, беруся за перо. По-іншому не можу: шість районів невеликої Рівненщини, в яких проживає 400 тисяч жителів (майже половина всього населення краю), мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. 120 тисяч із них — діти.
Впродовж багатьох років державних інвестицій сюди надійшло чимало. Це і газифікація кількох районів, і безкоштовне забезпечення школярів гарячим харчуванням, і щорічне оздоровлення дітей, що проживають на забруднених територіях, і  вихід на так звану чорнобильську пенсію: жінки — в 49, чоловіки — в 50 років. 

Дніпропетровець Олександр Железняков 18 листопада 1986 року проводив радіаційну розвідку на даху третього блока Чорнобильської АЕС. Цю п’ятірку добровольців-розвідників згодом назвали групою смертників. Вони здійснили подвиг, завдяки якому зберегли життя чимало ліквідаторів. Шокуючі результати розвідки радянське керівництво намагалося приховати, однак наступного ранку про них повідомив «Голос Америки».
На ЧАЕС тоді вже працювали фахівці військової кафедри Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту. 

Серед жителів села Привороття Брусилівського району на Житомирщині переселенці-чорнобильці становлять майже половину. Саме завдяки їм, як переконаний місцевий сільський голова Віктор Шкуратівський, у «неперспективного» населеного пункту, де розміщувалась лише городня бригада сусіднього колгоспу, з’явився шанс на відродження. За чорнобильською програмою у Приворотті збудували сучасну двоповерхову школу, почали зводити сервісно-торговельний комплекс, у планах були будинок культури та ще низка об’єктів, функціонування яких мало забезпечити корінним і приїжджим мешканцям належні умови для роботи і відпочинку.

Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська аварія була і залишається найбільшою за масштабами завданої біди — недаремно вона віднесена до найвищого, сьомого рівня небезпеки за міжнародною шкалою ядерних катастроф. І минулі 26 років лише підтверджують цю гірку істину: окрім непоправної шкоди екології величезної території кількох країн, вона справила і продовжує справляти негативний вплив на здоров’я і психіку мільйонів людей.