У всій країні нині нараховується лише 180 кіноекранів, тоді як за радянських часів їх було 25 тисяч.

З такою вітчизняною "безкіношністю" взялися розпрощатися Міністерство культури і туризму та Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, розпочавши спільний проект "Відновлення мережі кінотеатрів у селах та районних центрах України" у пристоличному селищі Білогородка, з 15-тисячним населенням та залом у Будинку культури на 200 місць. Тут відкрилася, як наголосила голова Державної служби кінематографії Катерина Копилова, "не просто кіноустановка, а встановлене найсучасніше кінообладнання, яке дасть змогу переглядати кінофільми в найякіснішому форматі на цифрових носіях".

Учора близько дев'ятої години ранку на Дніпропетровщині поблизу с. Максимівка Нікопольського району на залізничному переїзді сталася жахлива аварія - в результаті зіткнення пасажирського автобуса з маневровим локомотивом загинуло 37 людей. Ще 12 осіб отримали тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізовані. Пізніше медики повідомили, що в лікарні померли ще четверо з постраждалих, які перебували у критичному стані, тож трагічні цифри можуть змінюватися.

У святковий день, а супутникові столиці - Броварам цьогоріч виповнилося 380 років, чи не вся майже стотисячна громада вийшла на вулиці і площі, щоб ушанувати свою малу вітчизну. Пролунало чимало хороших слів і на адресу керівництва міста.

За останні 10 років на Дніпропетровщині поменшало сільських громад. Щоправда, офіційна статистика свідчить, що не стало лише чотирьох сіл. Та є такі, де проживає одна людина або взагалі ніхто не живе. Населення області за останнє десятиріччя зменшилося на 370 тисяч, тобто на 10 відсотків, у тому числі в сільській місцевості - на 72,9 тисячі, або на 7,7 відсотка.

Зачіска заввишки 5,2 метра у вигляді вежі-шпиля, створена викладачем перукарського мистецтва Брянківського технолого-економічного технікуму Луганського національного університету Ольгою Віщенко, увійшла до Книги рекордів України. За 50 хвилин у присутності глядачів і колег вона створила свій шедевр перукарського мистецтва. Студентці Дарині Іолтуховській теж довелося добряче попрацювати: цю зачіску вагою чотири кілограми не так легко втримати на голові. Сьогодні це найвища зачіска у світі. Макетом при її створенні перукареві слугувала фотографія вежі з Вестмінстерського палацу в Лондоні. Тож її контури сторонній глядач повинен вгадати у хитросплетінні 45 мереживних кульок із волосся.

"Складчина" в житлових питаннях останнім часом набуває популярності в Україні. Так, у Києві нині поширена колективна оренда житла - коли іногородні студенти чи робітники з невисокими доходами спільно знімають квартиру. А в передмісті Києва чотири родини в складчину купили невелику ділянку землі і "колгоспом" будують дім на 4 квартири. "А що? Спочатку зібрали гроші на землю, потім колективно замовили проект, а тепер спільно будуємось, це ж наскільки дешевше", - кажуть. Ця четвірка розраховує лише на власні сили і не сподівається на сторонню допомогу, бо знає, що ніхто не допоможе. І таких - немало.

Двері квартири будинку по вулиці Десятинній мені відкрив сам Геннадій Йосипович і запросив до робочого кабінету. Стіни невеликої кімнати з високими стелями завішані фотографіями господаря кабінету з відомими політиками: Білл Клінтон, Шимон Перес, Іоан Павло ІІ... Полички однієї з шаф повністю заставлені різнокольоровими оксамитовими коробочками - міжнародні нагороди та відзнаки. Протилежну від столу стіну від підлоги до стелі займають дерев'яні книжкові шафи. Книги і папки з паперами окупували й частину підлоги біля балкону - Геннадій Йосипович пояснює: упорядковує свій багатющий архів, частину якого вже передав до бібліотек і Дипломатичної академії. Він пропонує мені стілець біля робочого столу, а сам сідає в чорне шкіряне крісло навпроти.

Схоже, загребущим рукам, які "прихватизовують" усе, що, на їхню думку, погано лежить, у центрі столиці вже затісно. Поле своєї діяльності вони розширюють на околиці. Так, у поле зору любителів легкої наживи потрапив Палац культури і техніки "Дніпро", що в Дарницькому районі, бо залишився беззахисним сиротою, якого кривдять ті, хто не має сорому й совісті. А головне, не захищають від нападників ті, хто за нагоди власну псевдодіяльність у сфері культури прикриває зробленим колективом "Дніпра". А бездіяльність посадовців можна і треба розцінювати як потурання загребущим рукам. Щоб зрозуміти глибину конфлікту, не обійтися без занурення в історію.

Черкащину називають музеєм під відкритим небом. Краєзнавці визнають її однією з найбагатших областей щодо історичної спадщини. Це, зокрема, археологічні знахідки з ранніх часів зародження людства, трипільської, зарубинецької та інших передслов'янських культур. На жаль, часто вони зберігаються в непридатних для цього місцях, хоча саме ці часи мало представлені в музейних експозиціях області, так само, як і період Київської Русі та історія особистостей, які жили й творили на території Черкащини. Однак найгірше те, що унікальним пам'яткам загрожує перспектива просто зіпсуватися в старих неопалюваних музейних приміщеннях, які давно потребують ремонту.