Першим сприятливі новини для іноземних інвесторів оприлюднив Президент України Володимир Зеленський. Під час медіамарафону 10 жовтня він наголосив: «Я особисто готовий відповідати за інвестиції. Я готовий захищати всі інвестиції». Цю тезу він ще раз підтвердив під час першого інвестиційного форуму Re:Think. Invest in Ukraine, який відбувся 29 жовтня в Маріуполі, закликавши іноземних інвесторів не боятися інвестувати в Україну, оскільки у країні тепер «обов’язково буде те, чого ніколи не було раніше: прозорі і зрозумілі правила гри, однакові для всіх».

Чи змінилися пільги для вдів військовослужбовців? У зв’язку з чим у платіжках за комунальні послуги суму зазначено в повному обсязі до сплати, хоч моя мати отримувала пільгу 50% як вдова військовослужбовця? З огляду на це прошу надати відповіді щодо цих питань згідно з чинним законодавством із посиланням на відповідну постанову КМУ.

Буває так, що деякі речі в нашому житті ми вважаємо другорядними. Проте з віком дедалі більше дивуєшся: чимало з того, що вважав другорядним, виявляється головним. Ідеться насамперед про українську культуру, літературу та кіно.

Напевно, ніколи не знайду правильної відповіді на запитання, чому благі наміри комунальних служб зробити для людей краще зазвичай закінчуються тим, що стає навіть гірше, ніж було. Куди тільки не скаржилася, в кого лишень не запитувала, ніхто не може мені цього пояснити.

Чотири тисячі кілометрів доріг буде відновлено у 2020 році. Наступний крок — якісні дороги до опор­них шкіл і лікарень у регіонах. Про це заявив міністр інфраструктури Владислав Криклій під час презентації проєкту To do list — змін, які планується впровадити у секторі інфраструктури і транспорту до кінця 2019 року, впродовж 2020-го та в наступні п’ять років. Захід відбувся на залізничному вокзалі Харкова — одному з найважливіших транспортних вузлів східної України. Під час спілкування з журналістами міністр розповів про зміни, які очікують на Укрзалізницю, оглянув потенційно цікаві для передачі в концесію об’єкти на залізничному вокзалі.

У житті відомого письменника полтавця Павла Губенка (Остапа Вишні) незважаючи на те, що спеціалізувався на написанні гумористичних творів насправді було дуже мало місця для сміху. Виростав у бідності, тому що крім нього у його батьків було ще 16 дітей. Багато працював для того, щоб вибитися в люди. І таки досяг свого, став начальником медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. Утверджував незалежність України у лавах петлюрівських військ і своєю нищівною для ворогів творчістю. За це його у 1920-х роках і заарештували чекісти. Півроку поневірявся у їхніх катівнях, аж поки йому не допоміг вибратися з більшовицької в’язниці поет Василь Блакитний. З його легкої руки Павло з’явився у столиці – Харкові, де з квітня 1921 року працював у республіканській газеті «Вести ВУЦИК». 

У Катеринополі на Черкащині він живе лише кілька років. Разом з родиною переїхав з Київщини й оселився в тихому провінційному селищі, щоб сумлінно виконувати обов’язки священника. Щоденні церковні клопоти заповнювали кожен його день, не лишаючи часу на роздуми. Крім богослужінь, узявся відбудовувати зруйновану ще більшовиками церкву. Торік заливали фундамент, а нині вже готова коробка. Тепер черга за дахом.

Останнім часом на вулицях Полтави стали бігати собачі бандформування, на які чомусь не зважають ні в поліції, ні у відділі регулювання чисельності безпритульних тварин міського КАТП. Зокрема в селищі Яківці їх можна зустріти біля центрального продуктового магазину: великі кудлаті й гладкошерсті собацюри незворушно сидять або лежать на ганку магазину, можуть запросто підбігти й понюхати вашу авоську з хлібом. А якось стою в магазині в черзі за рибою, випадково глянув собі під ноги, а навпроти мене під прилавком розвалився один із цих кудлатих «бомжів». Ще пощастило, що не наступив йому на лапу. А всі робили вигляд, ніби не помічають пса, хоч і оминали місце, де він відпочивав. Купиш щось м’ясне, то так і пильнуй, щоб песики не вихопили його в тебе з торби дорогою.

Часи, коли працівників ЗМІ шанобливо називали четвертою владою, давно минули. Так само в минулому і значно безпечніші умови роботи журналістів, за яких словосполучення: «З відрядження не повернувся» — лунало немов грім із ясного неба. Тобто факти фізичної агресії чи брутального перешкоджання колегам виконувати професійні обов’язки траплялися настільки рідко, що відразу ставали резонансними і надзвичайними.

Ставлення українців до найбільшої річки, яка бере початок і впадає у нашій країні, тривалий час було подібним до відомої байки. Якщо, скажімо, умовно віз із добром — Південний Буг, то в діях персонажів (Лебідь, Рак і Щука) помітні вади людей. Однак днями у Вінниці, вийшовши на берег, побачив розумний пейзаж листопада. Дерева задля власної безпеки скинули листя, щоб сніг не ламав гілок. Вода стала темною й чистою: саме час мальку риби-меліоратора, кілька тонн якого викинули в річку, бачити своє завдання. А неподалік на плесі працював земснаряд. Звісно, настане літо, і вкотре все зазеленіє, зокрема і вода в річці. Багато років треба, щоб повернути їй жвавість і чистоту роси. Та оновлення триває.