Хто в дитинстві не мріяв, щоб на новорічні свята до нас завітали Дід Мороз і Снігуронька з великим мішком подарунків? А як стають новорічними аніматорами? І які з ними трапляються пригоди? Про це «Урядовому кур’єру» напередодні нового року розповідають полтавці Олена БІЛИЗНА та Влад БОРИСЕНКО. 

Радіючи першому снігові, який прикрашає навколишній світ, дякуємо кожній сніжинці, її казковій формі й красі. Важливо, коли це відчувають діти, а ми, дорослі, згадуємо власне дитинство, історії, іграшки. А подарунки, які клали під ялинку? Вони втілювали ставлення наших близьких до нас, їхню любов і турботу, можливо, не висловлені вголос. 

У ніч із 31 грудня на 1 січня Новий рік зустрічають у колі сім’ї, а на другий день ходять у гості з подарунками і щирими побажаннями всіляких гараздів. На жаль, останні п’ять років наші головні добрі побажання та сподівання щодо миру та злагоди не здійснюються. Війна триває. Але не можна жити без віри в те, що негаразди відійдуть у минуле, а попереду нас чекають зміни на краще. Тож віримо і сподіваємося, що рік Жовтої свині принесе нам нарешті довгоочікуване припинення російської агресії. Адже ця добродушна тварина завжди живе в мирі та злагоді з усіма мешканцями домашнього господарства. Тому за східним календарем стала символом доброзичливого, спокійного нового року. 

Управління державою та суспільні процеси, що в ній відбуваються, повинні мати всеосяжний ідеологічний вплив. Інакше всі добрі ініціативи в час державного становлення деструктивні сили постараються безславно інфільтрувати. Політики й науковці, громадськість і духовенство нині розриваються від суперечностей, посіяних нашими недоброзичливцями. Живемо в третьому тисячолітті, проте, хоч не голі й босі і не дуже голодні, як це буває під час війни, протистоїмо ненажерливому агресорові. 

Нині область перебуває на так званому енергетичному острові. Проблему має розв’язати будівництво спеціальної підстанції у Кремінній. Однак терміни введення (грудень 2018) в експлуатацію такого важливого для регіону об’єкта перенесено на півроку. 

Коли йдеться про соціальний захист населення, передусім маємо на увазі державну підтримку категорій наших громадян, які не спроможні забезпечити собі гідний рівень життя самостійно. Очевидно, що підтримка пенсіонерів, дітей, інвалідів — це прямий обов’язок соціальної держави, та чи доцільно ті самі методи використовувати для підтримки дорослих працездатних громадян? 

Щороку протягом більш як десятиліття журналісти чекають результатів дослідження «Українське суспільство: моніторинг щорічних змін».

Проект Інституту соціології Національної академії наук, незважаючи на абсолютну академічність, набув неймовірної популярності. У будь-якому разі, люди, які пишуть і знімають, не знайшли іншого такого барометра для вимірювання настроїв суспільства.

Про те, яке здоров’я в нашого українського суспільства після завершення щорічного моніторингу 2018 року і за кілька днів до його оприлюднення, ми вирішили поговорити з керівником проекту заступником директора інституту соціології членом-кореспондентом Національної академії наук Євгеном ГОЛОВАХОЮ. 

2018-й, який вже добігає кінця, виявився складним, проте напрочуд цікавим в економічному й соціальному житті країни. За словами директора економічних і соціальних програм Центру імені О. Разумкова Василя Юрчишина, економіка України характеризується як «мала відкрита» (з незначним ВВП, сукупні обсяги експорту та імпорту перебувають на рівні ВВП країни): «Це означає високу залежність від зовнішньої кон’юнктури, а також високу чутливість до зовнішньоекономічних шоків. Фактично кожне погіршення чи гальмування глобальної або європейської економіки призводило до значно помітнішого погіршення економічної динаміки України. Тому навіть можливе посилення ризиків такого погіршення може спровокувати негативний вплив на динаміку української економіки, підвищити депресивні ризики для країни (за умови певного заспокоєння внутрішньоекономічної чи внутрішньополітичної ситуації)». 

Не секрет, що криміногенна ситуація в Україні не така, як мала б бути. Тож кілька років тому активісти, підтримані силовими структурами, вирішили створити альтернативну організацію, яка була б активним помічником місцевим відділкам поліції в охороні громадського порядку. Її назвали дуже гарно: «Муніципальна варта». 2015 року в першому читанні було ухвалено відповідний законопроект «Про муніципальну варту», про який відразу ж забули. Його було спрямовано на правки до другого читання, і все залишається як є ось уже третій рік. 

Відкриваючи вчора засідання Ради національної безпеки і оборони, Президент Петро Порошенко оголосив про припинення воєнного стану з 14.00 години 26 грудня. Це рішення, за його словами, ґрунтується на аналізі всіх складових поточної безпекової ситуації в державі.

Глава держави зауважив, що рішення про припинення дії воєнного стану ухвалюють попри те, що ситуація довкола України не дуже змінилася.