Суспільство

Здавалось би, що нового можна сказати про Великого Тараса? Як по-новому поглянути на його особистість і творчість? Усе досліджено, описано, обговорено. 

Дозвольте про особисте, але з вдячністю журналістам, які були і залишаються взірцем. …Стою на подвір’ї батьківської хати. Мимоволі з надією зупиняю погляд на тому місці, де майже 70 років щодня (крім понеділка) листоноша залишала газети. Немає батьків, немає й преси. Але пам’ять, спасибі їй, повертає до газет, які несли в оселю новини і вивели мене на життєвий шлях. 

Нещодавно лідер самопроголошеної «ДНР» Олександр Захарченко, не приховуючи задоволення, бундючно похвалився черговим грандіозним «досягненням»: усі школи на тимчасово окупованій території Донеччини нарешті перейшли на російську мову навчання. Тобто ігноруючи ними ж написану так звану конституцію «ДНР», де державними мовами «республіки» визнано російську та українську, керівні «дири» свідомо витіснили мову великої частини місцевого населення з освітньої сфери. Результати цієї тотальної деукраїнізації такі: у 2014 році російською тут навчалися 50% школярів (мабуть, це буде великим відкриттям для тих, хто волав про переслідування і заборону російської на Донбасі), у 2015-му — 88%, а 2017—2018 навчальний рік школи по той бік лінії розмежування розпочнуть уже за стовідсоткової русифікації. 

Не встигли вичахнути батареї після минулого опалювального сезону, як уряд розпочав активну підготовку до наступного. Вже розроблено план відповідних робіт на рівні держави й на місцях, є всі підстави стверджувати, що прийдешній осінньо-зимовий період пройде стабільно й спокійно. 

Ситуація на місцевому «Азоті» загострилася у травні цього року через величезну заборгованість із зарплати, виявила труднощі виробництва з виготовлення мінеральних добрив та багато інших проблем. 

Розмову з директором департаменту охорони здоров’я Закарпатської облдержадміністрації Володимиром Марковичем ми почали з того, яких наслідків досягли так звані пілотні проекти реформування медичної галузі в чотирьох областях країни.  Передбачалося, що після їх реалізації цей досвід  обговорюватиметься й узагальнюватиметься. На жаль, поки що цього немає. Тож  як працюється закарпатцям у старій системі? 

Відомого черкащанина  Олександра Толбатова цими днями нагородили  пам’ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» ІІ ступеня. У місті цього товариського чоловіка знають як винахідника жилета, який свого часу допоміг йому, а потім і багатьом послідовникам позбавитися від серйозних хвороб. Винахід черкащанина відомий у всьому світі. 

У квітні 2017 року на Донбасі загинуло 47 українських вояків. З початку ж війни на сході України були вбито майже 10 тисяч українців. З них 2652 військовослужбовці. Про це заявив на ІІ Українському форумі з оборони та безпеки заступник міністра оборони України Ігор Павловський. 

Напередодні професійного свята — Дня медичного працівника — Президент Петро Порошенко в Маріїнському палаці, що зайвий раз підтвердило урочистість події, зустрівся з представниками цієї найгуманнішої професії. 

Пізній вечір був темним, немов наміри трьох кремезних типів, які безцеремонно заступили мені дорогу буквально за кільканадцять метрів від під’їзду принишклої багатоповерхівки. — Цигарку маєш? — похмуро і водночас зловтішно поцікавився похмурий голос. «Коли ви вже накуритеся?» — сумно подумав і почав прощатися із вмістом гаманця і кишень, годинником, мобільним телефоном, а також, можливо, з недавно вставленими зубами. Та події раптом почали розвиватися інакше. 

Наслідки збройного конфлікту на сході України, крім людських втрат, — ще й значна шкода природним ресурсам. Екологічна ситуація на Донбасі й без того була непростою, а через розв’язану Росією війну набула ознак екологічного лиха. Такі висновки зробила спеціальна моніторингова група Української Гельсінської спілки з прав людини (УГС), дослідивши ситуацію в зоні АТО за даними відкритих джерел і за власними спостереженнями. 

Нещодавно Прем’єр-міністр Володимир Гройсман призначив на посаду урядового уповноваженого з прав людей з інвалідністю Раїсу Панасюк, людину, яка з дитинства перебуває на візку, але навчилася долати життєві труднощі. Очолюючи Вінницькоий міський реабілітаційний центр молоді з фізичними обмеженнями «Гармонія», вона активно долучилася до розроблення проектів з інклюзивної освіти в місті й адаптації міського простору до потреб маломобільних груп населення. Вона ще й згуртувала навколо себе однодумців, щоб підтримати тих, кому необхідна допомога. Раїса ПАНАСЮК розповіла «Урядовому кур’єру» про те, як вона планує працювати у царині захисту прав людей з інвалідністю на посаді урядового уповноваженого.