Наприкінці минулого року Житомир опинився у центрі уваги через трагедію, що сталася зі школярем-четвертокласником. Очікуючи зеленого сигналу світлофора, хлопчик посковзнувся на обмерзлій гірці погано прибраного снігу і з’їхав просто під колеса тролейбуса, що проїжджав вулицею. 

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман з перших хвилин закликав громадськість та експертне середовище об’єднатися навколо формування й виконання Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року. Мета у всіх одна — забезпечити стійкий економічний розвиток і якісні секторальні реформи в державі. Він також нагадав, що торік уряду вдалося досягти макроекономічної стабілізації та, відповідно, вийти на позитивні сигнали щодо економічного зростання. Володимир Гройсман навіть відповів на запитання, як посилювати цей економічний прогрес. Передовсім слід розпланувати заходи на наступні три роки й прописати шляхи їхньої реалізації у Середньостроковому плані пріоритетних дій. 

Про вшанування невинних жертв гібридної війни у такий спосіб жителів Маріуполя попередньо повідомляли через місцеві ЗМІ. Та факт залишається фактом: коли голосно й тривожно завила сирена, чимало городян сполохано поспішили вийти на вулиці і занепокоєно оглядалися навсібіч. Що ж, минуло два роки від жахливої трагедії у житловому мікрорайоні «Східний», а тутешні люди досі не тільки пам’ятають загиблих під час того обстрілу, а й не мають твердої впевненості в тому, що подібне жахіття знову не повториться. 

Сумська область — одна з перших в Україні, де почали готувати регіональних менеджерів для об’єднаних територіальних громад.

Реформи набирають обертів, але на місцях поки що бракує спеціалістів, які б швидко приймали оптимальні рішення та їх реалізовували, а громади мали від цього зиск. Тож ініціативу Сумської ОДА про підготовку таких фахівців підтримали депутати облради і  ухвалили відповідну програму. За її втілення взялися в Сумському національному аграрному університеті. Про підготовку менеджерів для новостворених ОТГ кореспонденту «УК» розповідає декан факультету економіки і менеджменту СНАУ, кандидат економічних наук, професор Наталія СТРОЧЕНКО.    

«Після початку антитерористичної операції нашій родині, а також сім’ї наших кумів довелося покинути Луганськ і переїхати в Запорізьку область. Так двома родинами і тримаємось разом — легше, і підтримуємо одне одного. Сподіваємось, що із часом той жах, який нині в нас удома, закінчиться, і ми повернемось у свої помешкання. А поки що прилаштовуємося до життя на новому місці. Кажу прилаштовуємося, тому що час від часу зазнають змін документи, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. Ось і нещодавно, як ми дізналися, відбулися якісь зміни, що стосуються переїзду ВПО з одного місця проживання на інше. Нам це дуже важливо, тому що ми збираємося переїхати в інший район. Там в одному з сіл проживають наші далекі родичі, які нам знайшли дуже недорого хату в оренду. Тож хочеться дізнатися, до яких ще нововведень нам треба буде пристосовуватися?» 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Хто оплачуватиме медогляди?

Тих людей, які потерпають від холоду в квартирах, хотілося б зігріти розповіддю про божевільне перегрівання, яке було за радянських часів. Воно почалося, здається, в середині 1970-х і тривало на початку незалежності України. Можливо, його не було в селах. Можливо, було не таким інтенсивним, як у Києві, в містах України. 

16 січня цього року близько першої години ночі у самісінькому центрі провінційного містечка Олевськ кілька десятків молодиків влаштували стрілянину, відлуння якої прогриміло на всю Україну. 

Оборонне відомство впроваджує реформи, неухильно дотримуючись принципів і правил, прийнятих у НАТО. Зокрема проведення організаційних заходів дало змогу в стислий термін здійснити реорганізацію апарату Міністерства оборони та узгодити його структуру й функціональне призначення з вимогами, які існують у країнах НАТО. Про це повідомив журналістам на брифінгу перед початком прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів заступник міністра оборони генерал-майор Олег Шевчук. 

Як стверджують деякі правники, з 1 січня 2017 року українці менше звертатимуться до суду. Бо згідно із Законом України №1774-VIII від 6 грудня 2016-го, з нового року зросли ставки судового збору. Їх розмір відтепер справлятиметься не від мінімальної зарплати, а від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Це означає, що будь-яка фізична особа (тобто громадянин України), подаючи до суду, наприклад, позовну заяву немайнового характеру, повинна сплатити 640 гривень, а юридична та фізична особа-підприємець — 1600.