Інженером-електриком він став після закінчення Національної гірничої академії. Актором — після отримання диплома Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Хоч театр приваблював набагато раніше. Нині він головний сержант взводу розвідувальної роти 46 окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, «освіту» якому дав начальний центр ДШВ і сама війна. Усе це про одну людину, цікаву, різносторонню, сильну.

 Наприкінці минулого року український парламент дав зелене світло спрощеному механізму добровільної участі громадян у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні. Простіше кажучи, дозволив сплачувати пенсійні страхові внески на свою користь і на рахунки інших людей без паперової тяганини й відвідування держустанов.

 Якщо досі ситуація, коли країна-агресор залишалася серед постійних членів Ради Безпеки ООН, м’яко кажучи, була суперечливою, то з 1 квітня вона стала нагадувати театр абсурду. Адже органом, покликаним гарантувати мир і стабільність у світі, протягом квітня керуватиме держава, котру очолює військовий злочинець, обвинувачення якому офіційно висунув Міжнародний кримінальний суд. 

 «Щиро кажучи, ми трохи боялися їхати в Бучу малювати. Думали, тут навіть у повітрі збереглися надрив, трагедія, біль, а творити з тяжкою темною енергією майже неможливо. Та все сталося навпаки: місто зустріло світлою молоддю, теплом і затишком. Працювалося легко, натхненно», — діляться враженнями художники, які брали участь у пленері BUCHA-2022. Їм не завадив навіть дощик у перший день роботи — митців прихистила Бучанська міська бібліотека.

 Воєнний час негативно впливає на ментальне здоров’я, а значить ми усі потребуємо хоч трохи радощів, аби відволіктися від проблем, стресів і страждань. І такі можливості сьогодні надають актори. Днями Тернопільський академічний драмтеатр ім. Тараса Шевченка запросив на чергову прем’єру. Режисер-постановник, народний артист України Олег Мосійчук звернувся до п’єси «Блез» відомого французького драматурга Клода Маньє, а виставу визначив як l’amurна комедія під назвою «Мадемуазель, негайно одягніться!».

 Навіщо росіяни створюють приватні військові компанії у Криму та чи є у них план оборони півострова? Чи справді «вагнерівців» перекидають з України в Африку і чи братимуть вони надалі участь у російсько-українській війні? Наскільки росії вистачить наступальних можливостей і чи здатен її військово-промисловий комплекс компенсувати втрачене на фронті? Чим обернувся для росії її «великий наступ»? Що відомо про депортацію дітей із тимчасово окупованих територій материкової України до Криму та росії? Про це та інше розповів Укрінформу представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій ЧЕРНЯК.

 Німецький філософ колись переконував нас, що історія зазвичай повторюється двічі: спершу як трагедія, а потім — як фарс. У нашій ситуації — трагічний фарс. Утім, майже нічого нового, оскільки йдеться про звичний стиль кремлівського диктатора і міжнародного злочинця, який дедалі більше стає карикатурною копією лідера нацистської Німеччини адольфа гітлера. Певні ознаки вбогого мавпування можна помітити і під час недавнього несподіваного нічного візиту пуйла до вщент зруйнованого й окупованого московськими визволителями Маріуполя.

 Нині важко уявити сучасне місто без громадського транспорту. У будь-яку пору року і погоду рано-вранці й пізнього вечора черкаські автобуси доставляють городян на роботу, до лікарень, родичів та в інших потребах життя. Однак дехто звик нарікати на автобусників і на міські служби, які контролюють додержання графіків руху на маршрутах. Але у них теж чимало невирішених питань: обслуговування машин, забезпечення пальним та запасними частинами. Не можна забувати, що на автопідприємствах працюють такі самі люди, яких вони перевозять і разом з якими на волонтерських засадах допомагають фронту.

 Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка менш ніж за місяць до повномасштабного вторгнення рашистської орди в Україну отримав престижну європейську нагороду Ћiva Award в номінації «За лідерство». Цей заклад став першим серед українських музеїв, який здобув таке визнання. Майже шість років його очолює франкознавець доцент Богдан ТИХОЛОЗ. Це з приходом пана Богдана Дім Франка став активним у професійній діяльності та суспільному житті. Цікавлячись роботою музею під час війни, варто дізнатися про його проєкти останніх років.   

 «Десантником мріє стати кожен, та не кожному це дано», — впевнені майбутні десантники, які проходять нині вишкіл на одному зі спеціалізованих полігонів ДШВ. Побачити день тренувань крилатої піхоти змогли представники понад 50 українських ЗМІ, для яких служба зв’язків із громадськістю Командування десантно-штурмових військ організувала добовий престур.