«Десантником мріє стати кожен, та не кожному це дано», — впевнені майбутні десантники, які проходять нині вишкіл на одному зі спеціалізованих полігонів ДШВ. Побачити день тренувань крилатої піхоти змогли представники понад 50 українських ЗМІ, для яких служба зв’язків із громадськістю Командування десантно-штурмових військ організувала добовий престур.

 Нещодавно Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». На нього чекали понад 2 мільйони українців: хтось втратив помешкання повністю, у когось воно зазнало пошкодження. «Урядовий кур’єр» з’ясовує, хто саме має право на компенсацію і як відбуватиметься процес.

 Днями в межах президентської програми «Зелена країна» в Терешківській громаді поблизу Полтави висадили майже 6 тисяч сіянців сосни. У заході взяли участь лісівники, військовослужбовці, які вже побували на передовій, перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко, небайдужа молодь.
«Усі разом ми засадили майже гектар. Це важлива і корисна справа для кожного, адже в умовах повномасштабної війни великих ушкоджень зазнають ліси. 

 Влада України усвідомлює, що потрібно активніше готуватися до інтеграції в ринок праці та підприємництво захисників і захисниць, які повертатимуться із фронту, зокрема тих, хто отримав інвалідність на війні. Ідеться про адаптацію робочих місць, необхідність упровадження програм перенавчання та перекваліфікації. І під час розроблення таких програм надзвичайно важливо, щоб держава та бізнес чули одне одного й діяли разом.
На цьому наголошували учасники зустрічі представників влади з керівниками компаній — учасниць спільноти «Бізнес без бар’єрів», яка сформувалася 2020 року задля створення рівних можливостей для українців.

 Наприкінці березня у прифронтовому ще з 2014 року місті Авдіївка, населення якого свого часу становило понад 30 тисяч людей, залишалося приблизно 2 тисячі жителів (за офіційними даними, 1878 осіб, які отримують гуманітарну допомогу). Найбільшу тривогу начальника міської військової адміністрації Віталія Барабаша викликає те, що досі там перебувають шестеро дітей. До того ж батьки свідомо уникають вимушеної евакуації і тримають малих заручників війни в підвалах чи у приватному секторі. «Важко збагнути безвідповідальність дорослих, які ховають своїх дітей. Ми їх знаходимо, готуємо до евакуації, а вони за ніч змінюють локацію, і знову їх доводиться розшуковувати!» — обурюється він.

 Торік кооператори Рівненщини збільшили обсяги господарювання на третину. Не гірше працюють і від початку цього воєнного року, істотно випереджаючи інфляцію. Зберегли всі робочі місця, а це майже 2 тисячі виробничників, працівників торгівлі та ресторанного господарства, заготівель. 
За словами голови правління Рівненської споживспілки Петра Бараша, ефективно протистояти дуже складним викликам сьогодення допомагають перевірена часом кооперативна солідарність та взаємовиручка: «Ми не маємо морального права ні на йоту послабити економічний фронт, коли захисники дають нам змогу працювати. І повинні сповна використовувати цю нагоду.

 «Пам’ять є не дрімаюче сердечне око»,  — сказав колись філософ, письменник, мандрівник Григорій Сковорода. І українці бережуть про нього пам’ять, читають і шанують уже три століття.
Коли Український культурний фонд оголосив про фінансування стипендіальної програми, Софія Каськун вирішила написати грантову заявку про організацію виставкового проєкту, присвяченого 300-річчю Григорія Сковороди. А вигравши грант, взялася за втілення задуму. Упродовж чотирьох місяців експозицію «Мудрість як зброя» оглядали шанувальники мистецтва у Львові, а до 20 квітня з нею ознайомлюються тернопільці.

 По закінченні Київського державного художнього інституту троє молодих скульпторів Михайло Грицюк, Анатолій Фуженко та Юлій Синькевич майже рік тинялися по чужих майстернях. Одному ще якось можна було десь притулитися, а трійці нерозлучників — важко.
Хто порадив шукати щастя у глибокому темному підвалі котельні на вулиці Дарвіна, 5-а, вже й не пам’ятаю. Температура в темній котельні була майже екваторіальна, глина сохла на очах, поливати скульптури мусили тричі на добу, та це хлопців не засмучувало.

 Ще пів року тому Норвегія тримала певну дистанцію щодо війни в Україні. Звісно, там гостинно надавали притулок українським біженцям та опікувалися ними, але з військовою та фінансовою допомогою не поспішали. Тепер ця скандинавська країна входить до числа тих, які активно нас підтримують, стверджує голова Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Рівненський міський голова Олександр ТРЕТЯК, який побачив усе на власні очі.

 За більш як півтора десятиріччя створене з нуля підприємство «Керамейя» нині серед флагманів будівельної індустрії не лише Сумщини, а й України. Тут виготовляють сучасну клінкерну керамічну цеглу і бруківку, поризовані керамічні блоки, інші вироби, які мають значний попит на внутрішньому й зовнішніх ринках.
Про роботу підприємства у складних воєнних умовах читачам «УК» розповідає генеральний директор ТОВ «Керамейя» Іван ТЕЛЮЩЕНКО.