Газета Кабінету Міністрів України28 вересня 2026
28 вересня 2026

Суспільство

За мету поставлено членство в НАТО

Демонополізація, диверсифікація та деолігархізація енергетичного ринку є нагальними принципами дотримання безпеки як у державі в цілому, так і цього сектору зокрема. Саме питання енергетичної безпеки були в центрі уваги чергового засідання РНБО.  

Перед ненькою вічно в боргу

Мамина ласка — це чарівні ліки від усякого болю. Мамина ніжність, доброта, чуйність оспівують одвічно в піснях і легендах.  Ось одна з них, що сягає сивої давнини. Воїна-бранця засуджено до прилюдної страти. Напередодні йому дозволено попрощатися з матір’ю. Він боїться смерті. Він благає неньку порятувати його, бо не гідний прийняти покарання мужньо, як справжній легінь. Мати ховає своє пекуче горе у найглибші тайники зболеного серця.  

Спадок Кричевських повертається додому

Творець Малого герба України, засновник українського архітектурного стилю модерн, художник Василь Григорович Кричевський (1872—1952) та його не менш талановита родина почали створювати одну з кращих сторінок українського мистецтва з кінця ХІХ століття й роблять це донині. Хоч більшу частину життя змушені були робити це за кордоном. Після смерті Василя Кричевського в далекій Венесуелі його донька — художник, скульптор, ткаля, вишивальниця – й сини,  відомі мистці акварельного живопису, не наважилися повернутися в Україну: родинні коріння сина Василя (1901—1978) й доньки Галини (1918—2006) проросли вже в Каліфорнії (США), сина Миколу (1898—1961) доля закинула до Парижа. І вони, і нове покоління Кричевських зберегли теплі почуття до рідної землі. Серед них — художниця Катерина Кричевська-Росандіч, онука Василя Григоровича. Нині їй 88 років, разом із сім’єю вона мешкає в містечку Маунтен-В’ю, штат Каліфорнія. 

Головне, щоб не було війни

Добре пам’ятаю з дитинства цей вислів, за яким стоїть уся наша історія: «Головне, щоб не було війни…»  Ось скаже це бабуся після півгодинних скарг на складності життя — і наче легше стало, наче заспокоїла себе і співрозмовників. Але нині сталося так, що життя складне, а війна забирає кращих. І горе розливається над країною, і минуле стає ближчим. Особливо зараз, напередодні 70-річчя перемоги над нацизмом. Історичні паралелі не дають спокою: плутанина правди і неправди, перекрученість людських доль, розділені родини, руйнування домівок і незрозумілі перспективи. Війною наче просякнуте все наше життя, навіть якщо зовні воно здається мирним.  

Бронетанковий підкорює нові висоти

На прикладі Миколаївського бронетанкового заводу можна переконатися в історичній закономірності. Побудований по завершенні Другої світової війни у 1948 році, він саме зараз отримав друге дихання. Недоброзичливці подейкують: на території України тривають воєнні дії, тож з’явилися замовлення й для підприємства. Звісно, замовлень для оборонки чимало. Але вони — результат авторитету та досягнень, набутих у мирний час, і наслідок славної історії підприємства. 

Особливості національного іномовлення

У телецентрі, який в народі називають «Олівцем», розміщується державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення». Головною метою її створення було входження України у світовий інформаційний простір. Чи під силу їй відповісти на нинішні виклики? Про це наша розмова з генеральним директором Михайлом ШМАТОВИМ. 

Червоний мак — символ пам’яті всіх загиблих у Другій світовій

Внесок українців у визволення Європи від нацизму важко переоцінити. Всім їм маємо низько вклонитися, вшанувати і пам’ятати. На відміну від попередніх років, коли відзначали 9 Травня тільки як День Перемоги, цього року відзначатимемо й 8 травня як День пам’яті та примирення. Ці події, розповів на зустрічі з журналістами віце-прем’єр-міністр — міністр культури В’ячеслав Кириленко, вперше матимуть новий зміст, новий спосіб вираження. Новації визначено в законах, указах Президента України і постановах уряду. Заходи 8 і 9 Травня відбуватимуться під гаслом: «Пам’ятати і перемагати!». Їхнім символом став червоний мак — знак і пам’ять усіх загиблих у Другій світовій війні. Пам’ятати маємо тих, хто захистив Європу від нацизму. А перемагати маємо у збройному протистоянні на Донбасі, щоб зберегти цілісність України. 

Правосуддя з відстрочкою

Парламенту пропонують внести зміни щодо забезпечення права на захист та участь у судовому процесі для осіб, які беруть участь в антитерористичній операції та бойових діях, щоб суди мали законні підстави призупиняти провадження у справах.  Як зазначає автор законопроекту народний депутат Семен Семенченко, нині, якщо стосовно мобілізованої особи подали позов до суду або вона вже перебувала в судовому процесі на момент її мобілізації, закон фактично позбавляє людину права брати безпосередню участь у розгляді справи.  

Голос російської опозиції в ПАРЄ

Квітнева сесія ПАРЄ пройшла без участі російської делегації, яка в січні на знак протесту залишила Страсбург. Депутати Держдуми образилися на санкції, запроваджені проти них асамблеєю через анексію Росією Криму і розгортання воєнної кампанії на Донбасі. Проте депутати ПАРЄ і журналісти мали змогу з перших вуст почути про те, що відбувається в Росії, адже Страсбург відвідали двоє відомих російських політиків. 

Як перепустка стала перепоною на шляху до освіти

У випускників і абітурієнтів розпочалися атестаційні тестування. Якщо хочеш навчатися в Україні, шлях один — через ЗНО. А якщо твоя домівка залишилася на окупованій території? Наче все продумано, визначено пункти у безпечних місцях на підконтрольній державі території, де можна скласти іспити. От тільки дістатися до них — ще одне нелегке випробування для учнів і їхніх батьків. Систему перетину лінії розмежування не спрощено для школярів, отримати перепустку було дуже складно. «Урядовий кур’єр» дослідив, із чим довелося зіткнутися тим, хто вирішив продовжити навчання в Україні. 

Посилений режим стає щоденним

Міністерству внутрішніх справ разом з усіма правоохоронними органами та Службою безпеки в найжорсткішому варіанті доручено відпрацьовувати боротьбу з організованою злочинністю. До цього силовиків зобов’язав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час оперативної наради в МВС. 

У місті біля моря поминали загиблих під час трагічних травневих подій минулого року

День другого травня в Одесі був похмурим. І не лише через черговий вибрик примхливої цьогорічної весняної погоди. Одесити згадували, що трапилося 2 травня 2014 року. По всьому місту — приспущені прапори з траурними стрічками на знак пам’яті про майже півсотні людей, що загинули в протистоянні та бійні рік тому.