На своїй сторінці у Фейсбук Надія САВЧЕНКО оприлюднила текст останнього слова (3 березня 2016 року 17:49), яке вона проголосить на суді 9 березня .

Почути вдосталь українських пісень у FM-ефірі мені випадає лише вночі, коли підкидаюсь від надміру випитої кави й іду в кухню закликати сонька теплим м’ятним чаєм і спілкуванням з радіоприймачем. Бо вдень навіть «Радіо ЄС», яке свідомо не транслює російський музпродукт, видає переважно щось закордонне. Що вже казати про шансони різного штибу: там українська пісня — швидше екзотика, ніж частий гість. 

«Журналіст Марія Варфоломеєва звільнена з полону! Пишаюся її мужністю і силою духу!» — повідомив Президент Петро Порошенко. Відразу після звільнення очільник держави подзвонив Марії, запросивши її до Києва.

«Очі — на півобличчя. Виснажена. Худесенька. І, здається, пережиті страждання тільки загострили її красу. Її витончена постать має такий ірреальний вигляд на цьому пошматованому війною мосту під Щастям. Ще важче уявити цю тендітну дівчину в підвалі тюрми. Марія Варфоломеєва провела в катівнях бойовиків 14 місяців. Ії затримали за звинувачення в «шпіонажі», за проукраїнську позицію, за активну участь у Євромайданах у рідному місті, за патріотичну символіку на фото в соцмережах. З 9 січня 2015 року її родина, друзі, СБУ, журналістська спільнота, волонтери, всі ми боролися за її звільнення», — написала у Фейсбуці уповноважений Президента з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях народний депутат Ірина Геращенко. 

Невиправдано довго тривожило ставлення держави до енергоефективності. То до російської газової труби йшли, то від неї, то субвенцію областям на впровадження місцевих джерел енергії давали, то майже не давали, то бралися саджати енергетичні плантації, то масово вивозили за кордон пелети і брикети з біомаси. Багато часу змарновано. Тому нині нам потрібно швидко рухатися вперед.

Маємо власні ресурси, завдяки яким зменшили споживання природного газу. І в розвинених країнах не ставлять питання обов’язково його замінити, а саме максимально зменшити споживання, бо енергоефективність, енергонезалежність зміцнюють економіку. Добрий енергоносій — солома тюкована або перетворена на пелети і брекети. А як відома у світі житниця, наша країна разом із зерном виробляє її у великих обсягах. 

Опівдні цього лютневого дня, за кілька тижнів до закінчення календарної зими у Слов’янську буяла тепла весна. Це підтверджувало й електронне табло навпроти приміщення міської ради, на якому висвічувалися цифри «+14». Тому на найближчих лавочках не бракувало охочих поніжитися під теплим сонечком. Каюсь, важко було й собі не піддатися спокусі трохи розслабитися. Та мій настрій відразу зник, щойно переступив поріг будинку міської влади, ритм роботи у кабінетах якого нагадував гарячий цех безперервного виробництва. Такий темп, кажуть службовці, став звичним упродовж останніх трьох місяців. І саме зі згаданого відрізку часу й розпочалася наша розмова зі Слов’янським міським головою  Вадимом Ляхом. 

Тривалий час ніяк не міг бодай словом вклинитися у монотонний монолог моєї співрозмовниці. І тому тільки стиха зітхнув: «Знову собака…» Утім, у неї чудовий слух, бо відразу різко замовкла, зробила паузу, і далі у слухавці почув тільки красномовне: «…ту-ту-ту-ту!»

Немає сумнівів, жінка образилася. Але чому? Адже я мав на увазі зовсім інше. Просто у цей час подумки загинав пальці на руках і ногах, перераховуючи вже наявних чотирилапих постояльців власної переповненої псарні. Он лащаться і завзято вимахують хвостами Фашист, Нацист, Бандерівець, Каратель, Укроп, Радикал, Український націоналіст, Русофоб, Зрадник Донбасу, Втікач, Шпигун-коригувальник, Пропагандист «київської хунти». І це ще добре, що вся згадана зграя їсти не просить. Бо йдеться про собацюр, щедро навішаних на нас — тих недавніх донеччан, що змушені були виїхати з Донецька, тими, хто залишився на території, яку тимчасово окупували проросійські незаконні збройні формування. 

У російському суді у справах політичних процесуальні норми не діють. Це вчора вкотре підтвердив перебіг подій на судилищі у провінційному Донецьку Ростовської області. Днем раніше кремлівська прокуратура попросила посадити Надію Савченко на 23 роки і стягнути з неї штраф розміром 100 тисяч рублів за нібито незаконний перетин кордону. 

Як дисциплінарне стягнення стосовно суддів, які порушили присягу, потрібно застосовувати трирічний строк давності. На цьому наполягають у Вищій раді юстиції. «Законодавче закріплення звільнення судді за порушення присяги як виду дисциплінарного стягнення та встановлення трирічного строку давності притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулось одночасно і набрало чинності згідно із Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» з 28 березня 2015 року, — зазначає голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк. — Пункт 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» установив, що заяви і скарги, подані до набрання чинності, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цього закону, здійснюються відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент подачі відповідної заяви чи скарги, відкриття відповідного дисциплінарного провадження». 

Бориспільський суд вирішив застосувати умовно-дострокове звільнення до колишнього народного депутата Віктора Лозинського, засудженого за вбивство. Але поки що ув’язнений перебуває під вартою — прокуратура це рішення суду оскаржила. Лозинський подав клопотання на перерахунок терміну ув’язнення за так званим законом Савченко. Згідно зі змінами до Кримінального кодексу, день перебування ув’язненого у слідчому ізоляторі прирівнюється до двох днів у тюрмі або виправній колонії. Юристи стверджують: найбільша проблема в тому, що потраплять під цей закон ті, хто скоїв найтяжчі злочини, і вийдуть на свободу раніше. Адже зазвичай саме вони сидять у СІЗО найдовше. Тому навіть довічники мають такий шанс. Щоб цього уникнути, нардепи пропонують внести до закону корективи. 

«Ну, тепер уже можна», — каже лікар і наливає в гранчак горілки, пропонуючи пацієнту ЛТП випити за одужання. І в останню мить вибиває склянку із тремтячих рук п’яниці. Це епізод із радянської стрічки кінця 1980-х. Без суворого тесту на свободу вибору не можна бути впевненим у тому, що згубні нахили подолано — остаточно і безповоротно.