Суспільство

  • Інна КОВАЛІВ

    Університети обмежують права студентів?

    Вищі навчальні заклади набувають дедалі більшої автономії, проте не поспішають задовольняти права студентів. Чимало з них скаржаться, що навіть у найпрестижніших університетах викладачі дозволяють собі викладати предмети російською, а в межах одного навчального закладу нема єдиної системи оцінювання. І лише одиниці виконують законодавство, справді надаючи змогу студентам обирати частину навчальних дисциплін. 

  • Тетяна БОДНЯ

    У чиновників шукатимуть брудні гроші

    Одним із кроків, що торік наблизив країну до безвізового режиму, стало ухвалення законів про формування структур, що боротимуться з корупцією та держслужбовцями, які намагаються збагатитися, використовуючи службове становище. Але вони ще не встигли повноцінно запрацювати, а депутати вже роблять спроби запобігти можливим ризикам для тих чиновників, які намагаються приховати майно, оформивши його на родичів.

    У 2015 році було створено спеціалізовані антикорупційні органи, серед яких перше — Національне антикорупційне бюро України. Цього року очікують на Національне агентство з питань запобігання корупції, Державне бюро розслідувань і Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Проблемами комунікаційної стратегії займається і Проектний офіс з антикорупційних питань при Раді реформ. Крім того, в експертних колах обговорюють створення антикорупційних судів.  

  • Чого чекати від входження у зону вільної торгівлі

    З 1 січня 2016 року між Україною та ЄС в повному обсязі стала діяти Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) — відтепер майже всі європейські та вітчизняні товари при експорті-імпорті не обкладають митом. Ще в 2014 році, коли гривня була більш міцною, деякі експерти та політики говорили про те, що в нашу державу з країн ЄС після початку остаточної дії ЗВТ надходитимуть недорогі продукти харчування, одяг і техніка. «УК» намагався з’ясувати в експертів різних галузей та ринків: це сталося після Нового року чи буде трохи згодом? 

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Козак на службі у Путіна

    Проект «Новоросія» забуксував. Ситуацію на окупованому сході України Путін намагається рятувати кадровими методами. Замість Владислава Суркова так званим куратором російських найманців на Донбасі він призначив віце-прем’єр-міністра РФ Дмитра Козака.

    Читачі, напевне, пам’ятають діалог російського президента із заступником глави уряду при інспектуванні новозбудованих до Олімпіади в Сочі об’єктів (віце-прем’єр відповідав за цей напрям). Путін допитувався в Козака: «Подорожчання об’єкта є?» — «Так, подорожчання теж є, серйозне». — «Наскільки?» — «Було мільярд двісті…» — «А стало?» — «Стало 8». — «Із мільярда двісті перетворилося на 8 мільярдів?» — «Так». — «Молодці! Гарно працюєте».

  • Квартира для бійця

    На Львівщині міська та обласна ради затвердили комплексні програми підтримки учасників антитерористичної операції та членів їхніх сімей. Окрім грошової одноразової допомоги, надання путівок на оздоровлення, пільг для сімей загиблих воїнів, найвагоміша пільга — отримання безкоштовного житла та земельних ділянок. У Львові по ці соцгарантії звернулося понад 1200 осіб. 

  • Катерина МАЦЕГОРА

    «Дядя з Києва вам чистити дороги не буде!»

    Про те, що Новорічні та Різдвяні свята добігли логічного завершення, стало остаточно зрозуміло вчора на засіданні Міжвідомчого оперативного штабу Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Захід відкривав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. У онлайн-режимі він опитував про стан справ на місцях керівників підрозділів ДСНС, МВС, Нацполіції, Укравтодору. Головні питання порядку денного: розгортання пунктів обігріву, залучення снігоприбиральної техніки для розчищення автошляхів, готовність до ліквідації можливих аварій у системах електромереж, забезпечення теплопостачання за умов низьких температур. 

  • Павло КУЩ

    Святослава на них немає!

    Чи можете уявити, шановні читачі, щоб, розгромивши Хозарський каганат, який тоді займав територію Північного Кавказу, Приазов’я та Донських степів і становив небезпеку для Києва, великий князь-воїн Святослав опустився до цинізму, підлості й примітивної брехні? Ну, скажімо, аби він почав верзти, мовляв, «кольчужні чоловічки» — це не його хоробра дружина, з якою він вирушив у похід, а місцеві пастухи, що схопилися за мечі та списи і влаштували між собою люті  січі… 

  • Різдво — родинне свято, а наша родина — вся Україна

    У переддень цього свята і наступні дні Господь дає змогу насолодитися родинним теплом усім, хто через обставини не завжди його має. Він спонукає очиститися від старих образ і перепросити тих, кого образили, подякувати всім, хто підтримав у скруті. Бо все це буде почуто — небеса відкриються нам. А ще це час спогадів, бо в більшості з нас є власна різдвяна історія. «УК» їх теж має.

  • Євдокія ТЮТЮННИК

    Зерна над вінцями — буде добробут

    Новорічна магія все-таки існує. Щойно чернігівці встановили в центрі міста різдвяний майданчик, як уперше за всю зиму випав глибокий сніг. На центральній Красній площі неподалік головної ялинки  засяяв золотавими барвами дідух, або, як його називають на Поліссі, зажин. Здалеку жмутки вусатих колосків нагадують Дерево життя. І повіяло чимось казковим… А тут ще й дві бабусі у квітчастих хустках у спогади поринули. Закрутилася снігова пороша з вітром, являючи світові різдвяні картинки із колоритними звичаями українського народу.

    …Дядько Григорій пішов до сусідів із куркою. Скільки разів він виганяв цю зозулясту потороч із грядок і клумб, а вона ніби збиткувалася — у курник переселилася. А тут тобі святки на порозі, потрібно повернути все чуже і те, що самі іншим позичали, забрати. Така поліська традиція — з діда-прадіда. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Як я не поніс вечерю дідові з бабою

    Коли я ходив у шостий, сьомий класи, таке  свято, як Новий рік, для мене майже не існувало. Стояла в нас на столі маленька штучна ялинка з  рум’янощоким і білобородим Дідом Морозом, який після зимових свят  цілий рік покривався пилом у коморі. І що з того?

    А ось Різдво я дуже любив і завжди з нетерпінням на нього чекав. Тому що це свято в моєму тодішньому тлумаченні означало носити вечерю до дідуся Антона і бабусі Ганни, материних батьків. А це дуже приємно. З цим у мене пов’язано чимало радісного і містичного.