Нещодавно був у відрядженні. Готуючись до чергової зустрічі (мав вільну годину), увімкнув у готелі телевізор. Не повірите, потрапив одразу ж на пленарне засідання Верховної Ради. Як правило, такі трансляції не дивлюся (бо вважаю роботу депутатів у сесійній залі, м’яко кажучи, неефективною), але тут цікавість викликала суперечка народних обранців з приводу внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти» та інших законодавчих актів щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів (реєстраційний номер проекту 0901,  дата реєстрації — 27 листопада 2014 року). 

Не маючи змоги нереститися, частина риби загинула від розриву черевної порожнини. Решту почавила своїми колесами важка техніка. Ця трагедія сталася цієї весни на річці Ріка у Закарпатті. Там уже давно будують малу ГЕС. Споруджена поперек усього русла гребля переділила річку на дві частини. Жодних рибопропускних споруд — ні тимчасових, ні постійних — не збудовано. Воду згори вниз пропускає шлюз. Вузький прохід та напір води створює бурхливу течію. Коропові види риби, зокрема і червонокнижні, які з річки Тиса впродовж квітня-травня йшли на нерест у верхів’я Ріки, зупинялися під греблею і не могли плисти далі. Відкритий шлюз, із якого вода йшла бурхливим потоком, відлякував рибу. Тисячі особин крутилися під греблею і гинули, гинули, гинули. 

Оскільки вчитися легше на чужих помилках, Україна, ставши на шлях позбавлення від тоталітарного минулого, зацікавлено поставилася до досвіду європейських країн, які вже пройшли певну частину змін. Ось і цього літа у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка відбувся круглий стіл «Від диктатури до свободи: механізм змін», організований Фондом Конрада Аденауера в Україні, Центром дослідження визвольного руху та Українським інститутом національної пам’яті. До розмови запросили фахівців із Німеччини, Польщі та Чехії, які й розповіли про досвід своїх країн у подоланні тоталітарного минулого.

Гітлерівський режим, що дістався у спадок німцям, два десятиліття панував у західній її частині і 40 років — у східній. Засудження нацизму та його поплічників відбулося майже одразу після перемоги і підписання капітуляції. І зараз уже не залишилося живих колишніх нацистів. А  тих німців, які активно підтримували Радянський Союз, ще досить багато, й дотепер вони живуть у Німеччині.

Успішним віце-прем’єр-міністр України Валерій Вощевський назвав результат участі української делегацій у засіданні першої Асамблеї донорів Чорнобильського фонду «Укриття», який разом з Асамблеєю донорів рахунку ядерної безпеки відбувся у Лондоні 16 липня.

Учора під час брифінгу в Будинку уряду Валерій Вощевський нагадав, що ще 15 років тому Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і країни, які погодилися внести кошти в будівництво нового об’єкта «Укриття», озвучили його кошторис: 800 мільйонів  євро. 

Під час мітингу з нагоди загибелі пасажирів та членів екіпажу літака «Боїнг-777», який торік збили в небі з території самопроголошеної «республіки», група жіночок тримала промовисте звинувачення: «Вас убили і нас продовжують убивати». Під цими словами й справді готові підписатися чимало місцевих жителів, які на гіркому досвіді переконалися, що ті страшні слова, на жаль, не розходяться з ділом.

«Близько четвертої години ранку бойовики терористичної організації «ДНР» завдали цілеспрямованого вогневого удару по житлових кварталах Авдіївки, маючи достовірну інформацію, що в цьому районі перебувають лише цивільні особи, — повідомили у прокуратурі Донецької області. — Внаслідок обстрілу один зі снарядів розірвався на 8-му поверсі багатоквартирного будинку: загинула 73-річна жінка та її 10-річний онук, інвалід 1-ї групи».  

У Стеблеві Корсунь-Шевченківського району на Черкащині, який увічнив своїми творами відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький, не стихають схвильовані обговорення майбутнього річки Рось. А пожвавили їх громадські слухання, під час яких стеблівчани висловлювалися щодо доцільності встановлення на греблі гідроелектростанції додаткової міні-турбіни. На цьому наполягають зокрема представники орендаря — Зовнішньо-економічної асоціації «Новосвіт».

Встановлення мікрогідроелектростанції сифонного типу на греблі Стеблівського водосховища, переконують вони, дасть змогу постійно рівномірно скидати воду, збагачену киснем з верхніх шарів водосховища на водозабір міста Корсунь-Шевченківський, а також забезпечить рівномірнішу роботу гідровузла (без значних коливань рівнів води) водосховища та збереження гідробіонтів (прісноводних організмів, які постійно живуть у водному середовищі) в нижньому та верхньому б’єфах.

Нещодавно в Україні ухвалили два цікаві закони з номерами 2742 та 2743, які значно посилюють роль і незалежність Національного банку. Чомусь саме про це та про наслідки чинності таких документів у пресі йшлося мало, проте від роботи нашого головного фінансового регулятора у такому форматі вони будуть не лише позитивними, а й негативними для ринку та окремих громадян.

Звісно, Нацбанк України завжди був окремою державою в державі, нині він став фактично недоторканним. У цивілізованих країнах ЄС, приміром у Польщі й Чехії, різними нормативно-законодавчими актами визначено фінансову незалежність центральних банків цих держав. У їхніх законах закріплено право національних фінансових регуляторів не підтримувати політику уряду чи президентів країн, якщо вона загрожує виконанню основної функції регулятора.

Верховна Рада підтримала 16 червня направлення законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» №2217а до Конституційного суду.

Останнім часом країна здригається від повідомлень про терористичні акти, здійснені у різних її куточках. Там убили людей з вогнепальної зброї, там вчинили вибухи чи зруйнували важливий об’єкт. Ні для кого вже не секрет, що таким чином ворог розхитує країну. І ці два матеріали доводять, що гібридна війна триває, а небезпечна ситуація може виникнути будь-де. 

Біла тарілка була класичної форми. Приблизно такою самою вона сотні чи навіть тисячу разів з’являлася перед витріщеними очима землян, які клянуться про зустрічі з прибульцями із міжзоряних світів. Утім, відразу помітив невелику відмінність: оця зависла і завмерла не горизонтально, як заведено, а вертикально — на ребро. Невже аварійна посадка? Їй-бо, так і є, бо он поруч потерпають кілька прибульців… Я з полегшенням зітхнув. По-перше, вони живі. По-друге, чужинці зовсім не страшні: жодних тобі величезних зубів, пазурів чи хвостів. Коротко кажучи, точна копія нас. А те, що вони зараз чогось стоять на головах, це, мабуть, результат невдалого приземлення тарілки. А може, ось так на них подіяло земне тяжіння? Нічого, зараз спробуємо це виправити…