Сумнозвісні події в Мукачевому ще довго позначатимуться на житті країни. Трактувати їх кожен може, виходячи з власного розуміння політичної ситуації чи уподобань. Однак висновки влада мусить зробити однозначні: далі терпіти й приховувати корупцію вже не можна. Інакше вона остаточно поглине суспільство, яке рано чи пізно постане проти цього ганебного явища. І тоді наслідки для всіх нас будуть значно серйознішими. 

Постанову «Про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради восьмого скликання законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) і про його направлення до Конституційного Суду» парламентарії вчора ухвалили 288 голосами. Невідкладний документ вивчатимуть стосовно його відповідності вимогам статей 157 і 158 Основного Закону. Та цій події у сесійній залі парламенту передували дещо позаштатні ситуації. Прем’єр-міністр стоячи на трибуні цитував слова Великого Кобзаря: «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю», а Президент Петро Порошенко заспівав гімн.  

Звинувачення на адресу сільського голови Миколи Остапчука від селян посипалися як сніг на голову. Вони зокрема докоряють йому в ігноруванні інтересів громади, адже сільський голова нібито «хоче забрати у громади ставок і віддати його в чужі руки». Звинувачення більш ніж серйозне.

Конфлікт, який останнім часом розгорівся не на жарт, триває в Іскреному Шполянського району на Черкащині вже не один рік.

Знаменитий на весь світ Київський міський голова-боксер проводить чи не найважливіший бій у кар’єрі — із власниками столичних МАФів, яких перемогти, на мою думку, не настільки легко, як суперників на ринзі. Адже якщо на ринзі діють правила, то власникам МАФів вони, судячи з останніх подій, не писані. Нещодавно ці власники мітингували під стінами столичної адміністрації, водночас кілька десятків машин, які приєднались до цієї акції, частково перекрили рух Хрещатиком. 

Серед новацій цього документа передовсім — відмова від виборчих блоків, обмеження на політичну рекламу за допомогою окремого закону, який ще потрібно буде ухвалити, закріплення в документі механізму відкликання депутатів місцевих рад, а також закріплення за територіальними округами не більше одного кандидата в депутати від партії. І ще — на тимчасово окупованих територіях вибори не проводитимуть.

У вівторок за законопроект у другому читанні та в цілому проголосували 257 депутатів за 226 мінімально необхідних. Примітно, що від попереднього голосування, яке відбулося 8 червня, депутати внесли у законопроект 1548 поправок. Утім, врахували лише дві: щодо участі у виборах нових партій та гендерної квоти. 

Розробникам Перспективного плану формування територіальних громад на Буковині поки що не вдалося поєднати любов із грошима, а суспільну вигоду — з особистими інтересами окремих керівників та політиків. Тому і вийшло, що багатьом громадам, які саме на добровільних засадах вирішили об’єднати свої статки і межі, бракуватиме коштів на прожиття (у п’яти з них скарбниця розвитку дорівнюватиме нулю). 

На Черкащині перспективний план формування територій громад таки народився. Хоч і не одразу. На попередній сесії його провалили, мотивуючи слабко організованим обговоренням на місцях, нав’язуванням згори. Тепер же відкоригований, ще раз обговорений проект об’єднання громад визрів, хоч і не без застережень та зауважень. Але так і має бути. Та й людей можна зрозуміти. 

Волинянам було доручено організувати будівництво взводно-опорних пунктів, так званих ВОПів, у зоні проведення АТО на донецькому напрямку в околицях Маріуполя. Головними виконавцями цих робіт стали дві потужні волинські будівельні компанії — «Луцьксантехмонтаж-536» і «Житлобуд-2» та майже сотня волинських лісівників. 

Десь місяць чи півтора тому, проїжджаючи однією з вулиць на столичній Борщагівці, була шокована побаченим. Уявіть: шматок дороги, де яма на ямі і ямою поганяє, ніби віником виметений. А поверх отієї ямковості ретельно… нанесено новесеньку дорожню розмітку. Ну просто геніальне рішення столичних шляховиків! І, мабуть, вулиця Сім’ї Сосніних — не єдина в Києві сподобилася такої їхньої ласки. Бюджетні кошти, як я розумію, витрачено на недешеву фарбу, на її нанесення. Але ж… усе це даремно, бо хіба добрий хазяїн так робить? Чи не логічніше було б спочатку дорогу відремонтувати, а вже потім наносити розмітку? 

У  правобережній частині міста, де з початку цього літа стартував пілотний проект з роздільного збирання твердих побутових відходів (ТПВ), підприємство «ЕкоВін» встановило на спеціальних майданчиках у дворах багатоповерхівок контейнери з інформаційними наліпками. Кожного дня місто «виробляє» понад дві тисячі кубічних метрів відходів, із яких 44% — сухе сміття, що може йти на вторинну переробку. Якщо в європейських країнах чи не на кожний вид сміття є контейнер, то у Вінниці пішли простішим шляхом, який на початковому етапі зручний для городян — впровадили двофракційну систему сортування: вологі відходи та сухі (скло, папір, пластик, пет-пляшка, метал).