Газета Кабінету Міністрів України14 жовтня 2026
14 жовтня 2026
Світлана ІСАЧЕНКО

Хто кого повинен годувати?

Розробникам Перспективного плану формування територіальних громад на Буковині поки що не вдалося поєднати любов із грошима, а суспільну вигоду — з особистими інтересами окремих керівників та політиків. Тому і вийшло, що багатьом громадам, які саме на добровільних засадах вирішили об’єднати свої статки і межі, бракуватиме коштів на прожиття (у п’яти з них скарбниця розвитку дорівнюватиме нулю). 

Хто кого повинен годувати?

Лише дві з майбутніх 25 громад Чернівецької області фінансово спроможні 

Розробникам Перспективного плану формування територіальних громад на Буковині поки що не вдалося поєднати любов із грошима, а суспільну вигоду — з особистими інтересами окремих керівників та політиків. Тому і вийшло, що багатьом громадам, які саме на добровільних засадах вирішили об’єднати свої статки і межі, бракуватиме коштів на прожиття (у п’яти з них скарбниця розвитку дорівнюватиме нулю).

Ті ж населені пункти, що за податковими новаціями раптом отримали нечувані доходи, відверто обурюються зазначеним у реформі паритетним принципом розподілу бюджетів: мовляв, чого це ми повинні «годувати» приліплених до нас бізнесових невдах, які ще й претендуватимуть на наше комунальне майно?

У відповідь малі громади висловлюють побоювання, що їхні багаті новоявлені брати знищать у них самоврядування.

Але найгарячіші дискусії вирують довкола посади старости, механізм обрання, статус і компетенцію яких досі не визначено. Тож у Чернівецькому регіональному офісі реформ наголошують на необхідності терміново розробити типове положення, щоб усі старости в країні мали однакові повноваження. Інакше ризикуємо отримати удільні князівства.

А сільські голови проти!

На нещодавній сесії Чернівецької обласної ради депутати відправили план формування територій громад до місцевих рад для подальшого предметного обговорення та формування пропозицій.

— Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» вимагає, щоб його перспективний план відповідав затвердженій урядом методиці формування спроможних громад, — зазначає експерт Чернівецького регіонального офіса реформ Ольга Чепель. — Але ж узагальнена методика інколи не відповідає конкретним реаліям життя. Приміром, села і селища високогірної Путильщини висловили бажання жити однією громадою в нинішніх межах району. Принципу добровільності дотримано, проте відстань 15 населених пунктів до адміністративного центру об’єднаної громади перевищує 30 кілометрів. Та сама проблема й у степовій зоні нашої області. Маємо надію, що уряд не буде проти плану, схваленого обласною радою з урахуванням місцевих нюансів.

За словами експертів обласного офіса з питань упровадження реформ місцевого самоврядування, основний спротив адміністративним новаціям чинять голови сільських, районних рад, вступаючи у конфлікт зі своєю територіальною громадою. Громада через об’єднання прагне розвиватися, ефективно використовувати потенціал і вносити частку в загальний бюджет. Окремі ж голови, що звикли почуватися місцевими князьками, хочуть далі спокійно сидіти в кабінетах на хорошу зарплату й кулуарно вирішувати «грошовиті» питання — земельні, майнові, не переймаючись громадськими статками.

— Із 286 територіальних громад області вже є такі, що цілковито готові до об’єднання, — зазначає голова Чернівецької облради Михайло Гайнічеру. — Необхідно якнайшвидше надати їм таку змогу і показати іншим громадам позитивний приклад, зокрема і щодо отримання передбачених законом фінансових преференцій Державного фонду регіонального розвитку на реалізацію інфраструктурних проектів.

КОМПЕТЕНТНО

Потрібен  резервний фонд для розвитку тероб’єднань

Володимир КУЛІШ, 
перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації:

— Об’єднання громад, децентралізація фінансів і функцій органів влади — це передусім передача повноважень на місця, коли громада, залучаючи свій природний, трудовий, інтелектуальний ресурс, зможе повноцінно розвиватися, а не чекати, як раніше, на фінансову подачку згори у вигляді субвенцій і дотацій. Тепер керівники повинні не ділити багатства громади, а думати про реальне наповнення місцевих скарбниць: ефективно розпоряджатися землею, лісом, надрами, розвивати підприємництво, залучати інвесторів.

Терміново слід на базі вищих навчальних закладів розпочати підготовку спеціалістів, які на нових засадах працюватимуть у керівних органах об’єднаних територіальних громад.

До розбудови належної інфраструктури новоутворених громад пропонуємо залишити за районними центрами надання певних адміністративних послуг. Важливо також на перехідному етапі реформ створити у країні фонд розвитку для адресної підтримки нових територіальних об’єднань.