Ці дві персональні виставки в Сумах не тільки викликали інтерес городян, а й ствердили сонячне начало сприйняття юним поколінням воєнного світу. На долю дітей випало випробування повітряними тривогами, обстрілами, зміною місця проживання. За словами начальника відділу культури Сумської міської ради Наталії Цибульської, за таких умов обов’язок батьків і педагогів — створити умови для розкриття здібностей кожної дитини, допомогти не лише пережити складний час, а й надати допомогу в організації презентацій, виставок.

 Якщо не у військових лавах, то маєш щось робити для фронту — так повинен постановити собі кожен українець, упевнений заслужений художник України Микола Шевчук з міста Теребовля на Тернопільщині. Адже лише разом можна перемогти цинічний та знавіснілий рашизм. За армією має стояти надійний тил, отже треба сумлінно працювати, сплачувати податки, займатися доброчинністю. 2015 року пан Микола вперше у складі волонтерської команди побував на передовій. А ще він активний і на мистецькому, духовному фронтах.

 Із «Мушкетером» ми познайомилися на нараді в командира батальйону. Нас не відрекомендовували один одному, але, прослухавши його доповідь командирові, я припустив, що це один з командирів рот. Великі глибоко посаджені очі та гострі вилиці, із сивою бородою і втомлений, він із захватом розповідав комбатові про останню вилазку в бік ворога. Під час доповіді аналізував ситуацію з гумором. Відчувалося, що два тижні виснажливих боїв за Макарів не зламали його віри і впевненості в наш успіх.

 Скоро рівно рік, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Нині, як і тоді, напередодні 24 лютого, говорять про новий масштабний наступ ворога, який чи то вже почався, чи то ще ні. Сьогодні хочеться говорити уже не про це, а про повітря перемоги, те, коли ми вдихнемо його на повні груди. Саме про це наша розмова з офіцером Армії оборони Ізраїлю, військовим аналітиком Ігалем ЛЕВІНИМ.

 До Вільшани Звенигородського району на Черкащині щойно повернулася з відрядження бригада енергетиків місцевого відділення РЕМ. Повернулася з почуттям успішно виконаного обов’язку. Поїздка була особливо відповідальною: протягом більш як двох тижнів фахівці відновлювали електропостачання в дев’ятьох населених пунктах Снігурівської територіальної громади Миколаївської області.

 Начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль на кожній зустрічі з головами територіальних громад наголошує: кошти на оборону — це святе. Адже завдяки нашим захисникам ми залишаємося тиловою областю й можемо працювати на розвиток краю та України загалом відносно спокійно. Бюджет області 2022 року перевиконано на 10%, а це додаткових 130 мільйонів. Хочеться думати, насамперед в обороноздатність регіону.

 Перша продукція сумської сироварні О’bereg з’явилася на торговельних прилавках понад п’ять років тому, у грудні 2017-го. Покупці відразу звернули увагу на новинки завдяки насамперед їхнім неповторним смаковим властивостям, корисності, оригінальній упаковці. Тоді й пересічні покупці, і гурмани не помилилися: на молочний ринок вийшла сироварня з перспективною стратегією розвитку, сучасними технологіями, вмінням оперативно реагувати і задовольняти потреби покупців. 

 24 лютого виповнюється рік із дня повномасштабного вторгнення рф на територію України. Прикордонна Сумщина зустріла ворога однією з перших. До початку квітня область перебувала під окупацією та в оточенні росіян. 
Як працювала Сумська обласна військова адміністрації в ті дні? Чим займалися держслужбовці апарату та інших структурних підрозділів ОВА? Про це і не тільки розповідає головний держслужбовець Сумщини — керівник апарату Сумської обласної державної — обласної військової адміністрації Ігор КАЛЬЧЕНКО, з яким зустрілися біля пам’ятника загиблим артилеристам, де відбувалися бої в перші дні війни.

 Про те, що на Закарпатті готують переможців і призерів міжнародних і світових першостей із програмування, «Урядовий кур’єр» писав. Студенти Ужгородського національного університету вже двічі виходили у фінал першості світу. Сьогодні розповідаємо про підготовку висококласних спеціалістів цієї галузі.

Мій співрозмовник уточнив: представники його великої родини були власниками чотирьох квартир у Маріуполі. У березні — квітні під час обстрілів міста вони трималися там до останнього помешкання. Тобто коли вибухові хвилі вибивали вікна чи здригалася і спалахувала вогнем вся багатоповерхівка, вони перебиралися до безпечнішої оселі. І так кілька разів.
Сам він виїздив з міста-руїни і попелища, коли згоріла остання із чотирьох квартир.