Суспільство

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Десять кілограмів безпеки

    3 липня 2014 року в селищі Гостомель під Києвом ховали хороброго вертолітника Ігоря Горбенка, який загинув 24 червня поблизу гори Карачун  під Слов’янськом. Героєві був 31 рік. Проводжати в останню путь загиблого прийшло чимало жителів селища, навколишніх населених пунктів та міста Ірпеня. Серед них були й бійці створеного з добровольців Ірпеня підрозділу, який вирушав на схід країни. Ці військові виїжджали у небезпечне відрядження більш підготовленими, ніж попередні команди:  ТОВ «НВП  «Темп-3000», що працює у Ворзелі, забезпечило всіх вояків бронежилетами власного виробництва четвертого ступеня захисту і касками. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Національна програма розвитку бджільництва потребує координації

    Далекого 1850 року в останній своїй статті українець Петро Прокопович повідомляв, що відкриває людству секрет пошуку скарбу: не вбивайте бджіл! Він зробив світове відкриття — сконструював рамковий вулик і першим у світі одержав чистий стільниковий мед без попереднього знищення бджіл.
    За підрахунками вчених, у нас бджолами опікуються понад 400 000 пасічників. Тож вдячні ентузіасти з нагоди 200-річчя відкриття П.Прокоповичем вулика встановили в Національному науковому центрі «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» пам’ятник вулику. Розмістили його поряд з погруддям винахідника.

     

  • Володимир ЕННАНОВ

    Брехня, яка не знає меж

    За злочинні помилки політиків розплачуються прості люди по обидва боки кордонів. Виявляється, страшилку про бандерівців російська пропаганда почала готувати ще кілька років тому. Про це свідчить моє спілкування з росіянами, які перебували у відрядженні під Києвом у квітні 2011-го. 
    У бучанському таборі відпочинку «Джерело» тимчасово мешкали пілоти та авіатехніки однієї з російських авіакомпаній, які проходили навчання з обслуговування тодішнього спільного російсько-українського літака Ан-148 — пасажирського середньомагістрального реактивного лайнера нового покоління. Було прийнято рішення взяти це повітряне судно в експлуатацію.

     

  • Ольга ПРОКОПЕНКО

    Про що варто дізнатися переселенцям з Луганщини і Донеччини,перш ніж сісти в потяг до Києва

    Щодня в громадському транспорті очі мимоволі потрапляють на оголошення Міського координаційного центру (КМДА), в якому розміщена інформація для людей, котрі тимчасово змушені покинути територію східного регіону України. Часу з початку перших переселень минуло досить багато. А відтак почали виникати розмови про відсутність, зокрема в Києві, житла для цієї категорії співвітчизників.

    Людська і професійна допитливість спонукала набрати один із запропонованих на папірці телефонних номерів і поцікавитися, наскільки міська влада Києва спроможна допомогти людям дахом над головою. Після кількох спроб додзвонитися нарешті замість коротких гудків у слухавці прозвучав довгий сигнал виклику. На другому кінці відповів стомлений (воно й не дивно) жіночий голос. «Вибачте, я лише оператор, відповідаю на запитання від мешканців сходу. А вам краще зателефонувати в департамент соціальної політики». З останнім виявилося не все так просто. Лише за кілька днів вдалося поспілкуватися із заступником департаменту соцполітики КМДА Світланою Назаренко. 

  • Олег ЧЕБАН

    Село, в якому завжди раді гостям

    З дороги державного значення не можна не помітити село Гостинне. На нього вказують два покажчики: дорожній знак і колись гоноровита стела.

    Щодня жвавою трасою проходять тисячі машин — і всім Гостинне дає добрий настрій. А як воно саме живе? До села веде простора асфальтівка, стовбури дерев обабіч якої побілені вапном. За ними зеленим килимом стелиться пшениця, а на околиці села видно охайне приміщення ферми. Якщо нині у невеликому селі є ферма, отже, тут живуть справжні господарі. 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    Культура починається з ліфта

    Народна поговірка, що колись народилася у селі, — «Моя хата скраю, я нічого не знаю», — стала актуальною і для великих будинків у містах. 
    Чомусь більшість з нас, хто мешкає у цих будинках, вважає, що по один бік вхідних дверей треба прибирати помешкання, а за дверима у під’їзді — нехай хоч потоп. Але ми теж ходимо у під’їзді, піднімаємось сходами, користуємось ліфтом, і сусіди нерідко зустрічаються, спілкуються… Проте прибирати після себе хоча б вуличний бруд далеко не всі вважають за потрібне. Більше того, ще й дехто навмисно смітить у ньому.

     

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Дніпропетровщина залишиться мирною

    Спокійна і мирна Дніпропетровщина, якій вдалося не допустити на свої терени терористів, — як кістка в горлі в тих, хто розпалив війну на сході країни. Не минає й тижня без повідомлень про затримання правоохоронцями чи громадськими активістами, зокрема і з «Правого сектору», різних диверсантів чи шпигунів, які порушують мир та спокій у країні. Минулого тижня управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області запобігло кільком загрозам мирному життю області.  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Свідомість формується ділом

    Чому ми втратили Крим, допустили збройне протистояння в Донецькій і Луганській областях? Політики пояснюють усе зовнішнім чинником й уникають аналізу внутрішньої ситуації в державі останні кілька десятиліть. А одне від другого невіддільне. Однак визнати внутрішні причини сьогоднішніх бід людям, що були при владі з початку незалежності, означає зізнатись у власних недоглядах, недоробках, а для багатьох із них — не секрет — і в зловживаннях. 

  • Нехай здійснюються мрії!

    Попри не зовсім спекотну погоду, питання відпочинку дітей цього літа для багатьох батьків таки стало пекучим. На форумах у соцмережах мами обмінюються хто емоціями, хто досвідом організації відпочинку свого чада в літній період. З їхнього листування випливає, що пришкільні табори — це не зовсім те, чого хотілося, якщо дитині навіть і пощастило в такий потрапити. Бо вона зайнята не повний день, а якщо живе у великому місті, то про оздоровлення не йдеться зовсім. Порада психологів про зміну обстановки не дотримується. Ті самі шкільні стіни, їдальня, той самий шлях, що і під час навчального року. Можна збожеволіти! 

  • Інна КОСЯНЧУК

    КМДА продовжила термін повірки приладів обліку води до нового року

    Кияни не впоралися із завданням, яке у червні поставили перед ними комунальники. А завдання було таке. На дверях під’їздів будинків з’явились оголошення, у яких ішлося, що всі мають терміново повірити лічильники води (звісно, у кого вони є).

    Тому ж, хто до 1 липня цього не зробить, оплата за водопостачання нараховуватиметься за нормами. А вони у нас, як відомо, чи не вполовину вищі від реальної кількості води, яку родина споживає. У кого є лічильники, той підтвердить це. Тож кому хочеться платити більше?