Суспільство

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Із гнилого дерева стовпа не витешеш

    Є на Буковині дивовижна традиція: кожний новий очільник виконавчої влади краю найперше присягає навести порядок у лісі. Ось і черговий голова Чернівецької облдержадміністрації Роман Ванзуряк заявив, що заради інтересів держави й екології Карпат, які, за його словами, вже стали голими від варварських масштабних лісозаготівель, він призупинить «вирубування лісів, санітарні рубки», а заодно і експорт лісоматеріалів, який ніби знищує місцеву деревопереробку.

    Лісоруби і деревопереробники, здавалося б, мали піднятися на свій окремий Майдан після таких заяв. Оскільки це загрожує тим, що лісозаготівельні бригади змушені будуть податися з рідних лісів у світи у пошуках заробітку, а виробничники повинні будуть або завозити лісосировину з сусідніх областей і працювати собі в збиток, або взагалі зупинити підприємства. 

  • Для боротьби з корупцією хочуть створити нову службу

    Щоб ефективніше боротися з корупцією, доцільним було б створення спеціального органу, який би займався викоріненням цього ганебного для нашого суспільства явища. Нині у Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про Національну службу боротьби з корупцією». Якою вона має бути? Одна з основних умов ефективної роботи Національної служби боротьби з корупцією (НСБК) — її незалежність. Це важливо, адже корупція в багатьох випадках означає зловживання владою.  

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Про що мріють євродепутати

    Грандіозна будівля Європарламенту в Страсбурзі спорожніла в очікуванні депутатів нового скликання. Користуючись нагодою тимчасового затишшя, тут ладнають кондиціонери, миють вікна, міняють килимове покриття. А на вулицях Страсбурга ознаки близьких виборів у Європарламент, які пройдуть 25 травня, майже не помітні. І поки журналісти та експерти роблять прогнози щодо політичного розкладу сил в оновленому ЄП, пересічні громадяни ЄС переважно не надто заглиблюються у перипетії передвиборчих перегонів. Так, мій приятель, 35-річний Сімон, працівник однієї з французьких телекомунікаційних фірм, на запитання, за кого з кандидатів до ЄП він збирається голосувати, ніяково усміхнувшись, зітнув плечима і сказав, що над цим ще не замислювався. 

  • Сепаратисти підтвердили юридичну нікчемність

    Фарс, який терористи називають референдумом, не матиме жодних юридичних наслідків, окрім кримінальної відповідальності його організаторів. Так в. о. Президента, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов прокоментував «референдум», що відбувся на Донбасі. 

  • Лариса ДАЦЮК

    Адміністративно-територіальна арифметика

    Те, що радянський адміністративно-територіальний розподіл України нікуди не годиться, здається, було зрозуміло всім, окрім попередньої влади. І навіть тоді, коли вона це визнала і спробувала провести реформу, ні пропагандистський апарат, ні сила волі керманичів не спрацювали. Тож суперечності між центром і регіонами з роками накопичувалися, однак замість того, щоб їх врегульовувати, поступово вибудовувалася жорстка вертикаль влади. За  останні чотири роки вона остаточно зім’яла ринкові принципи ресурсного забезпечення на місцях, замінивши їх адміністративними важелями перерозподілу коштів та домінуванням централізованого управління регіональним розвитком.             

  • Їм, найріднішим, ми дякуємо все життя

    Мама завжди для кожного з нас залишається найближчою і найдорожчою людиною у світі. На жаль, не став ще улюбленим і всенародним святом День матері, який цього року відзначали 11 травня. Журналісти «Урядового кур’єра», приєднуючись до усіх вітань матерям та вітаючи власних мам, зібрали зворушливі історії про жінок, які заслужили повагу і шану за сумлінне виконання основної жіночої справи. Це розповіді про справжніх МАМ. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    У саду чи на годорі...

    Якщо із Сум виїжджати роменським шляхом на Київ, за кілька кілометрів від міста праворуч стоїть покажчик до села з мальовничою назвою Сад. Але з траси його не побачити, бо розкинулося на пагорбах і у видолинку, густо засаджених деревами. У повінь цвітіння та місцина нагадує легку небесну хмарку, що огортає землю білоцвітом до самісінького небокраю. Село майже притулилося до обласного центру, неначе ластів’яче гніздо до стріхи — розкішне, доглянуте, мальовниче. І навіть не віриться, що століття тому на цьому місці було чисте поле, де гуляв вітер. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Владо, стань прикладом для інших

    Читачі, що відгукнулись на публікацію («УК», 6. 05. 2014 р.) «Нагороди, за які має бути соромно», звернули увагу (і, погоджуюсь, цілком справедливо) на одне упущення. Чому, запитують, автор не прирівняв нагороди і почесні звання наших високопосадовців та народних депутатів до російських відзнак «За Крим»? Адже ті й інші вручено за розвал. Страшне за суттю порівняння. Але що заперечити? 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Життя — Вітчизні, честь — нікому!

    Завмирають у строю діти — від зовсім маленьких до юнаків, у яких уже пробивається пушок, де згодом будуть вуса. Вони ж себе дітьми не вважають. З гордістю твердять: «Вчимося захищати Батьківщину!»

    Міддю дзвенить духовий оркестр вихованців столичного ліцею-інтернату № 23 «Кадетський корпус». Вишикувалися вони не на плацу навчального закладу, а на території меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років». Тут сама атмосфера надає Дню пам’яті, присвяченому вшануванню подвигу героїв Вітчизняної війни, особливої ваги.

    За кадетами з гордістю спостерігають рідні, вихователі, на жаль, уже нечисленні солдати — визволителі Європи. А з юних вуст звучить натхненне: «Низький уклін ветеранам за врятований світ!» 

  • Українська ціна Перемоги

    Олександр ЛИСЕНКО, 
    доктор історичних наук,  завідувач відділу історії України
    періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України:

    — Людські втрати України у Другій світовій війні — чи не найболісніше питання, тому ми хотіли б оприлюднити результати наших наукових пошуків, пов’язаних з людським виміром Другої світової війни. Практично вся база джерел, які дають можливість встановити людські втрати, — в Росії, у військових архівних сховищах. Документи, що стосуються людських втрат, і сьогодні утаємничені. Доступ до певних архівів мали тільки російські військові історики, які й вивели та оприлюднили статистичні дані військових втрат.