Зібрання набуло символічності, адже проходило на сході України, де події останніх місяців викликали необхідність всеукраїнського діалогу.  Вихідними Харків приймав учасників «круглого столу» — екс-президентів України Леоніда Кравчука і Леоніда Кучму, Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, віце-спікера Верховної Ради Руслана Кошулинського, віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана, в. о. глави МЗС Андрія Дещицю, в. о. міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. У форумі взяли участь очільники області, народні депутати, представники органів місцевої влади, громадські діячі, науковці, представники релігійних організацій та бізнес-кіл регіону.

Сильні зливи, які  безперестанку лили від середи,  разом із  шквалистим вітром встигли наробити лиха у Львові та  містах і селах області. Спраглі за  майже безсніжну зиму та суху весну річки  Львівщини майже миттєво перетворилися на повноводні та вийшли з берегів на заплави.  Через підйом рівнів води та грунтових вод на річках басейну Дністра на Львівщині підтоплено житлові будинки та присадибні ділянки у 14 населених пунктах Дрогобицького, Жидачівського, Сколівського, Старосамбірського, Самбірського, Сокальського, Турківського, Буського районів, у містах Борислав та  Дрогобич. Загалом на Львівщині підтопило 4 дороги та понад  півтори тисячі будинків. Унаслідок несприятливих погодних умов в області знеструмлено понад 80 населених пунктів у 9 районах. 

Коли спостерігаєш за останніми новинами про повені на Балканах, знищений урожай, десятки загиблих, постає питання: а чим обернеться чергова повінь для України? Близькі до балканського сьогодення картини затоплених прикарпатських сіл та селищ, зруйнованих мостів, дамб, ліній електропередач після повені 2008-го ще міцно тримає пам'ять. Як і усвідомлення того, що все могло обійтися набагато легше, якби не людська жадібність і дурість. Зокрема йдеться про головну причину лиха — вибирання гравію з річок. 

Покоління, чиї шкільні роки припали на радянські часи, добре пам’ятають, якими тоді були стінні газети. Вони зазвичай мали ідеологічне спрямування і здебільшого висвітлювали внутрішні шкільні події. Діти писали твори на визначені теми, а власні думки намагалися тримати при собі.

Тепер шкільні газети змінилися не лише за змістом, а й за формою. Учні можуть писати про що бажають і по-своєму через друковане слово реагувати на ту чи іншу подію у школі, країні та світі. Щоб підтримувати і стимулювати починання юних авторів, Національна спілка журналістів та Національна академія педагогічних наук 1997 року започаткували конкурс шкільних медіа. Тоді у ньому взяли участь 50 шкільних газет Миколаєва. 

Нашого земляка генерала Петра Григоренка шанують у кожній кримськотатарській родині. Його прізвище нарівні з іменем академіка Сахарова стало синонімом безкомпромісної чесності й принциповості. Проте далеко не всім українцям відомо, що цей нащадок запорозьких козаків чимало зробив для відновлення історичної справедливості — повернення татар Криму на їхню рідну землю.
Незалежно від ставлення до Леніна, ніхто не ризикне заперечувати його визначення Російської імперії як «тюрми народів». І якщо навіть українці, попри слов’янське походження і православну віру, до революції 1917 року не мали ЖОДНОЇ школи з українською мовою навчання, то права «іновірців», до яких офіційно зараховували татар Криму, ігнорували. 

Незабаром пролунає останній дзвоник і випускники зі щемом у серці прощатимуться з рідною школою. А поки що юнаки й дівчата активно готуються не лише до державної підсумкової атестації та ЗНО, а й до випускного вечора. Кожен прагне підібрати оригінальне вбрання й аксесуари, ще й незабутньо відсвяткувати таку знаменну в своєму житті подію. Батьки тим часом думають, як за все це заплатити. 
Найголовніше для кожної юної леді — прийти на шкільний бал у розкішній сукні. Її дівчата підбирають на власний смак і батьківський гаманець. Значну роль відіграє колір. Приміром, цього року в моді бірюзовий, ніжно-бежевий та насичено-синій. Фасон сукні обирають за принципом: що простіше і скромніше, то краще — якщо довга, має бути пряма, якщо коротка — з пишною спідницею. Модні також баска (волан, пришитий на лінії талії), заокруглений комір, мереживо.

Так склалось у складній і трагічній історії українського народу, що процес батьківської (але найчастіше — материнської) опіки позначають словом «виховання», що має спільний корінь зі словом «ховати». Впродовж багатьох століть жінка-мати змушена була ховати дитину від біди, вогню, війни як найбільшу в житті цінність. Це вже в крові українок. Але, як виявилося, не у всіх. 
Зателефонувала мені знайома вчителька зі Слов’янська, розповідає, що першокласників із їхньої школи мами регулярно виводять на прогулянки… в зону бойових дій. Повільно і впевнено ведуть малечу між барикадами, і саме в ті найгарячіші моменти, коли відбувається стрілянина. Нібито постріли припиняються, коли бачать дітей, але… 

Що ближче до виборів Президента, то частіше маємо запитання щодо документа, в якому ставитимемо галочку або хрестик навпроти прізвища того кандидата, якого саме ми вважаємо найгіднішим на пост Президента. Який вигляд вони матимуть, наскільки будуть захищені, яка кількість та вартість цих цінних паперів? Відповіді на ці й інші запитання надав голова ЦВК Михайло Охендовський, презентуючи у середу на поліграфкомбінаті «Україна» українському суспільству й іноземним ЗМІ виборчий бюлетень, який використовуватимуть у день голосування 25 травня на позачергових виборах Президента України.

На збірному пункті однієї з військових частин гарнізону міста Києва розташовано пункт розміщення та психологічної реабілітації для військовослужбовців Збройних сил України та членів їхніх сімей, які прибувають з АР Крим на материкову територію України. Звісно, масовий потік припав на березень та середину квітня, проте й досі сюди приїжджають солдати і матроси. Щоб мати повніше уявлення про настрій, з яким потрапляють у столицю кримські вояки, про їхні потреби, на пункті працюють психологи. В одного з них, старшого лейтенанта Олексія КАРАЧИНСЬКОГО, журналіст «УК» поцікавився, яка роль психолога в армії і загалом у житті українців. 

Київська влада «пішла війною» на незаконні МАФи. Тобто на кіоски, які заполонили і наземну, і підземну частини міста, інколи «виростаючи» в абсолютно непідходящих місцях, наприклад там, де й так вузький прохід. У часи пік таке враження, що людські затори не поступаються автомобільним. На початок квітня, за інформацією департаменту містобудування та архітектури КМДА, лише незаконних кіосків, які загрожують безпеці людей, налічувалось аж 20 тисяч.
За нормативами не можна розташовувати кіоски ближче ніж 20 метрів від виходів з метро, перехресть, зупинок громадського транспорту тощо. «Безлад з розміщенням тимчасових споруд досяг критичного піку. Кіоски розміщують там, де зручно їх власникам, попри норми та обмеження. Комплексна схема розміщення тимчасових споруд, яка набула чинності наприкінці минулого року, покликана забезпечити комфортне і безпечне середовище для киян.