Суспільство

  • Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ

    Загадкова російська душа, або Ознаки шовінізму

    «Я завжди говорив і ніколи не відмовлюся від своїх слів, що найцікавіші люди живуть у Росії», — слова колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса, який нещодавно пішов із життя, лише підтверджують думку, що поняттям «загадкова російська душа» переймаються не тільки на євразійському материку, а й навіть у далекій Латинській Америці. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    За роботу у воєнний час — 20% надбавки

    Анексія Криму й дестабілізація ситуації в Донецькій та Луганській областях озброєними диверсійними групами негативно вплинули на український фінансовий ринок. Різко девальвувала гривня, помітно зросли ціни на товари та послуги і, відповідно, вартість споживчого кошика для населення. У скрутний для України час, на думку керівництва Дніпропетровської області, успішний соціально орієнтований бізнес мусить продемонструвати приклад соціальної відповідальності. Зокрема такими на Дніпропетровщині є фінансово-промислові корпорації, що діють у гірничо-металургійному комплексі, енергетиці, машинобудуванні. Обласна влада веде роз’яснювальну роботу і перемовини з директорами й акціонерами великих промислових підприємств, а також з успішними бізнесменами великих компаній щодо можливостей підвищення особистих доходів громадян. 

  • Димитрій БАЗИКА: «Вогонь Чорнобиля пече з новою силою»

    Вибух на Чорнобильській атомній поставив майже нерозв’язну тоді проблему: зберегти життя і здоров’я людей. Адже досвіду, наукових напрацювань бракувало. Тому 1 жовтня 1986 року було створено Науковий центр радіаційної медицини. До нього входять три інститути, кожен з яких є спеціалізованою науково-дослідною установою: Інститут радіаційної гігієни і епідеміології, Інститут експериментальної радіології, Інститут клінічної радіології. А також клініка та дві поліклініки радіаційного реєстру. Щорічно в установі проходять обстеження та лікування до 19 000 дорослих та дітей, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема понад 600 осіб з онкогематологічною патологією. Для багатьох ліквідаторів тут, без перебільшення, продовжують життя.

    А як живеться державній установі? На запитання «УК» відповідає генеральний директор ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини» Димитрій БАЗИКА. 

  • Півострів акціонерних митарств

    Після анексії Криму вся приватна власність, зокрема підприємства, має бути переоформлена відповідно до російського законодавства. На думку експертів, необхідність переоформлення реєстрів акціонерів призведе до різкого зростання витрат для представників середнього і великого  бізнесу. 
    Багато сподівань щодо розв’язання кримських бізнесових питань покладали на спеціальне законодавство України. Так, 15 квітня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон України  №4473 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі — закон). Відповідно до його положень, на території Криму право власності охороняється згідно із законодавством України. Окрім цього, встановлено, що за підприємствами, установами та організаціями зберігається право власності на майно, зокрема на нерухоме, і земельні ділянки, що розташовані на території Криму.

  • Інна КОСЯНЧУК

    Голова Центрвиборчкому розповів про особливості підготовки до позачергових виборів Президента України

    Організувати роботу з позачергових виборів Президента України 25 травня так, щоб ці вибори були підготовлені та відбулися на найвищому рівні, закликав голів та секретарів окружних виборчих комісій під час навчального семінару-наради з питань організації виборів голова ЦВК Михайло Охендовський. Ця робота проходить у непростій ситуації, яка склалася в нашій державі, і голова ЦВК звернув увагу на те, що у цих виборів вистачає ворогів. «Чи не щодня ми чуємо твердження окремих політиків та так званих експертів, що вибори не відбудуться, що їх необхідно скасувати, відкласти чи перенести до кращих часів. Але прибічників проведення виборів, людей, які розуміють, що вони — єдиний засіб утвердження у нашій державі правопорядку на визначених Конституцією засадах, відновлення її авторитету на міжнародній арені, незрівнянно більше і в Україні, і у всьому світі». 

  • Статечний лев припрошує до вальсу

    Національний цирк презентував нову програму. Невибагливу, демократичну, здебільшого лірично-драматичну, а час від часу навдивовиж наївну й іронічну. Цієї весни тут відійшли від закордонних принад і моделей враження глядача, вирішивши не розпорошувати енергію дарма та не конкурувати із гастролерами з «відомих» шапіто. Цирк надав делікатного присмаку вітчизняній «родзинці індивідуальності». Маю на увазі класичний діалог на арені між тваринами й акторами тривалістю майже дві з половиною години. Режисери дали дійству назву «Браво-Бравушкі», а влучне й майстерне виконання сценарних ролей закріпило результат бурхливими оплесками подяки. Йдеться про дійство, завдяки якому як молодші глядачі, так і старші за віком поціновувачі пластичного професійного мистецтва перейнялися, можливо, й мимоволі відчуттям швидкоплинності життя та поринули у світле прийдешнє. 

  • Олег ГЕРМАН

    Проекція минулого на день теперішній

    Час, як непідкупний суддя, виносить свій вердикт і ставить усе на місця. Ховаючи промахи у питаннях державотворення, ми приречені повторювати їх знову. Варто проаналізувати етапи становлення Української держави у далечі княжих дружин, у добу козаччини, за часів УНР, у пору розвалу СРСР, в мить помаранчевої революції чи майданового утвердження гідності — й перед нами постає панорама прикрих повторів і змарнованих можливостей. Колесо історії з прадавньої до новітньої історії України раз-у-раз потрапляє на одну й ту ж спицю помилок. Історія вчить, що вона нічого не вчить. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Ключ до успіху — децентралізація влади

    Кабінет Міністрів схвалив проект Закону України №4756 «Про співробітництво територіальних громад» — перший із законопроектів, які Мінрегіон готує в рамках реалізації Концепції реформи місцевого самоврядування. Документ найближчим часом уряд подасть у парламент. Про це на конференції з питань децентралізації державної влади в Україні повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман. 
    За його словами, система держвлади, створена за останні неповних чотири роки, була надзвичайно централізованою. Вона знищувала місцеве самоврядування і право територіальних громад на розвиток, унеможливлювала їхню фінансову самостійність, сприяла корупції. А тепер в умовах військової агресії Росія намагається експортувати нам ідею державного устрою України — федералізацію. «Це шлях розколу країни і гальмування її розвитку. Ключем до успіху України є децентралізація влади, яка полягає у передачі прав на рівень громад», — підкреслив віце-прем’єр-міністр. 

  • Владислав КИРЕЙ

    На Черкащині вважають, що під час децентралізації ресурсів важливо розподілити повноваження між державою та регіонами

    Реформування органів місцевого самоврядування нарешті набуває  реальних рис. Ідеться про ухвалену Концепцію реформування місцевого самоврядування  і територіальної організації влади в Україні.

    Нині облдержадміністрації беруть на себе всі виконавчі функції. Фактично це монопольна влада держави на територіях. Голів адміністрацій призначають, і громада вплинути на їхні рішення не може. Призначенці з Києва — це не та ефективна модель, до якої прагне суспільство. 

  • Чи буятимуть на нашій землі рідні трави?

    В Україні, на частку якої припадає лише 6% території Європи, представлено майже 35% біорозмаїття континенту. Йдеться і про фауну, і про флору, багатства якої, на відміну від більшості західноєвропейських країн, збереглися не тільки в заповідних куточках. Навіть на кількох квадратних метрах звичайнісінького різнотрав’я — чи то міський парк у Києві, чи заплавна лука у поліській чи полтавській глибинці — знайдуться десятки видів судинних рослин.

    Однак, вважають фахівці, дедалі реальніша загроза, що звичне нам з дитинства буяння трав може залишитися у спогадах про минуле. Йдеться про поширення на території України чужорідних рослин, що загрожує не тільки місцевим видам флори, а навіть здоров’ю і життю людей.