Суспільство

 Війна — це страшно. Ні з чим не порівняти горе втрат, яких щодня зазнають українці від безумства російських завойовників. Проте навіть у цих умовах наш оптимістичний народ не втрачає сили духу, робить усе для перемоги і на фронті, і в тилу. Та ще й жартує. Інакше ми б не були українцями. Ось і суцільна темрява відімкнень електроенергії часом породжує певний настрій громадян, без якого життя здавалося б зовсім прісним.

 Із 10 грудня Полтавщина повернулася до погодинного графіка подачі електроенергії споживачам +4/-2. Тобто вони чотири години зі світлом і дві — без. Обленерго змогло застосувати цей графік, бо на 10 грудня область отримала від Укренерго більші ліміти споживання електроенергії. Того самого дня ввечері відновили подачу холодної води у 27 будинках 109 мікрорайону в Полтаві. Там через низьку напругу в мережі водопостачання не було три доби. Це повідомив керівник житлових кооперативів «Ротор» та «Квант» Валерій Горобець. 

 Його війна закінчилася в останні дні цьогорічного літа. Микола ЛАЗАРОВИЧ, професор Західноукраїнського національного університету, повернувся до роботи в рідний виш. На першій лекції розповідав про нинішню російсько-українську війну. Розпитала його про війну і я.

 Спершу задачка для дорослих. Із населеного пункту А і населеного пункту Б та всього українського краю Д кремлівське Х (хвалько або те, що ви мог­ли подумати) обіцяло зробити рф якщо не за три-чотири дні, то за тиждень-другий напевне. Питання: скільки ще причин початку повномасштабного збройного вторгнення в Україну вигадає і назве оте геополітичне Х після десяти місяців катастрофічних поразок «другої у світі армії»?

 У Рівному відчинило двері містечко незламності. Його розмістили у відносно новому мікрорайоні Щасливому. Тут можуть зігрітися щонайменше три сотні людей, є 120 місць для повноцінної ночівлі. Днями його відкрили начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль та секретар Рівнеради Віктор Шакирзян.

 З десяток років тому довелося повертатися із Києва до Сум рейсовою маршруткою. Було це глибокої осені, вечірнім рейсом, тож до Ромен, що за сотню кілометрів від обласного центру, під’їхали майже опівночі. Коли виїхали за межі міста, вдалині помітив два миготливі маячки, які сигналили про рух велосипедиста. Бачив його і водій. За правилами дорожнього руху, велосипедист мав би пропустити автобус, однак він не думав зупинятися. І за десяток секунд вискочив на головну дорогу просто перед маршруткою. На щастя, водій вчасно загальмував.

 Таку просту й водночас непересічну людину важко уявити. У характері Ярослава Картавцева дивним чином перепліталися цілковито протилежні риси.  У нього не було дилем. Він завжди знав, що саме варте зусиль, а на що їх розпорошувати не слід; де істина і заради чого варто рухатись уперед, без пафосу й пустопорожніх роздумів.

 У Полтаві найближчими днями більшість пунктів обігріву забезпечать супутниковим інтернетом. Про це повідомив Полтавський міський голова Олександр Мамай. Обнадійливу новину він оприлюднив на брифінгу для преси, на якому обговорювали питання забезпечення цих пунктів усім необхідним.

 Схоже, що останнім часом усталене словосполучення «засіки батьківщини» поступово видозмінюється і перестає асоціюватися з потужними елеваторами чи іншими зерносховищами, до яких звикали десятиліттями. На зміну приходить  новий метод зберігання намолоченого врожаю, а саме в зернових рукавах, які вже стали певною альтернативою традиційним засікам.

До Тернополя вже завітав святий Миколай. І навіть свою хатинку перетворив на казкову резиденцію. Це означає, що впродовж новорічно-різдвяного циклу святкувань тут матимуть прихисток розмаїті персонажі з народних казок і легенд, герої сьогодення, що додаватимуть і дітям, і дорослим українського духу, життєрадісності, погідного настрою, світлості. Цей осідок найзначущіших і найвеселіших зимових свят перебуває у віданні Туристично-інформаційного центру м. Тернополя.

 Питанню про доцільність її будівництва, яке ініціювала Ужгородська міська рада, чинять опір громадські організації. Та й серед депутатів ради єдності немає. Але бачачи, як багатоводну колись річку влітку можна перейти, майже не замочивши ніг, розумієш, що воно стає дедалі актуальнішим. Що і в якому вигляді можна будувати, мінімізувавши або й не завдавши жодної шкоди довкіллю? Думки і висновки будівельників та експертів вивчав «Урядовий кур’єр».

 Харків’янка Тетяна Ямпольська після повернення в рідне місто знищила багатотисячну бібліотеку російської літератури, яку збирали кілька поколінь її родини. «Я викинула російську літературу, навіть колекційні видання, не продаючи, щоб далі мене вона не йшла». За її словами, Салтівка, яку розбомбили рашисти, перекреслила російську класику. Тож вигадана гуманістична культура російської літератури залишилася під завалами Маріуполя, Циркунів і Старого Салтова. «росіяни радісно вбивають цивільних, пускають ракети по лікарнях, палять храми.