Хоч би яку назву мало 23 лютого — День Радянської армії, День захисника Вітчизни, для більшості населення країни це чоловічий день. Можливо, десь колись його придумали жінки. Так, для балансу. Спасибі Кларі Цеткін (зміст вона в цей день, правда, вкладала зовсім інший), ми, жінки, його маємо. Несправедливо, щоб його не було у наших захисників.  Хто хоче посперечатися — сперечайтеся, а більшості жіноцтва слід зібратися з думками, як краще привітати чоловіка, батька, брата, сина, керівника — зрештою, всіх не байдужих нам чоловіків. Дівчата, є пропозиція цього року зламати стереотип, що 23 лютого — день дезодоранту, а 8 березня — день помсти за цей день. Адже з фантазією у нас усе гаразд. Нехай свято буде справжнім. 

Майже весь мій трудовий стаж складається з роботи в кімнаті школяра вихователем. Хотіла оформити пенсію за вислугою років, але у Пенсійному фонді мені відмовили, посилаючись на невідповідність посади. Там зауважили, що, якби я працювала завідуючою або директором, тоді інша річ. Але за штатним розписом у нас навіть посади такої не було. Чи й справді не маю шансів на таку пенсію?

Неля КОШЕВА,
місто Лутугине Луганської області 

Моя мама з 1961 року мешкає в одноповерховому чотириквартирному будинку. У 1993 році вона, як і решта сусідів, приватизувала свою квартиру. Це 29/100 житлового будинку. Нині склалася така ситуація, що вона не може продати своє житло, бо нотаріус знайшов розбіжності в довідці з БТІ та свідоцтві  на право власності. Куди треба звернутися, щоб виправити помилку?

Сергій ЛІПОВЧЕНКО,
місто Сміла Черкаської області 

Мій син має інвалідність з дитинства по слуху,  навчається в школі за індивідуальним графіком. Чи має він право на таку форму навчання і в 10—11 класах?

З. РОГОЗІНА,
місто Стрий Львівської області 

Талант, обдаровання — не птах, як кажуть. Але бувають у людини миті, події чи просто якийсь особливий душевний стан, коли враз прилетить у її долю цей досі не знаний загадковий птах, торкнеться крилом і додасть натхнення, наснаги, розгорне нову сторінку її життя. Щось схоже сталося і в Мар’яна Вархоліка з Великих Гаїв, що неподалік Тернополя. 

Ще на світанку вівторок видавався звичайнісіньким другим днем тижня. Однак уже близько дев’ятої ранку біля Жовтневого палацу кілька тисяч учасників Євромайдану сформували колону й вирушили в напрямку Верховної Ради з однією мирною вимогою до парламентаріїв: повернути Конституцію зразка 2004 року та не допустити призначення «проросійського Прем’єр-міністра». 

Величезний рекламний щит «Продам вугілля за низькою ціною», що стовбичить у центрі цього району Макіївки, видається блюзнірством. Адже «чорне золото» завжди діставалося найдорожчою ціною — людськими життями. На жаль, цю істину підтвердила й підземна трагедія на найближчій шахті, яка є годувальницею для понад тисячі тутешніх сімей. Причому відразу семеро гірницьких родин втратили своїх годувальників, які не повернулися з фатальної для них зміни. 

Село Гутисько, що в Бережанському районі на Тернопільщині, захоплює навколишніми краєвидами і взимку, і в теплу пору. В травні воно зацвітає-спалахує неопалимою купиною. Із самої ж назви поселення випливає, що тут мали б колись плавити чи варити скло. Припускають, що це було в добу Середньовіччя. А ось достовірно знаємо, що минулого століття цей населений пункт став у краї центром лемківської різьби по дереву. 

Україна має найбільшу в Європі площу внутрішніх водойм. Понад 1 мільйон 100 тисяч гектарів водного дзеркала створюють унікальні можливості як для штучного вирощування риби (аквакультури), так і для промислу дикорослих видів. А ще є Азовське та Чорне моря, вихід у Світовий океан. Це величезний потенціал, який може забезпечити потреби країни в рибі фактично повністю. На думку президента Інтелектуального центру з питань раціонального використання водних ресурсів України віце-президента УСПП Василя Коротецького, ми можемо самі задовольнити українських споживачів. Хоч і не на 100%, але левову частку ринку — напевно. 

Поети роблять спробу організувати та оспівати зустріч двох велетів духу: Григорія Сковороди і Тараса Шевченка. Звичайно, не випадково. Дуже вже хочеться, щоб вони разом сказали слово народові. У часі це неможливо — майже століття відділяє їхнє народження. У просторі таке побачення цілком реальне. Воно відбувається в допитливих умах. Його ініціатор — народ, який вважає двох геніїв своїми символами. 

Про це вкотре нагадав краєзнавець Микола Булда у книжці «Край Григорія Сковороди». Твір присвячено історії Чорнухинського району Полтавської області. Чільне місце в історичному нарисі відведено видатному землякові й Тарасові Шевченку, який, імовірно, побував на батьківщині мандрівного філософа.