Сучасний Крим поки що не може похвалитися великими здобутками у відродженні шкіряного виробництва. Однак останні кілька років поступово зростає інтерес до місцевих народних традицій і ремесел, зокрема художньої обробки шкіри. Три роки тому за підтримки USAID ЛІНК у Сімферополі відбувся перший семінар шкіряників Криму, де було ухвалено рішення створити гільдію цих майстрів. 
До об’єднання увійшло 15 ремісників практично з усіх регіонів півострова, що працюють у різних стилях та техніках, використовуючи тиснення, перфорацію (висічку), плетіння, пірографію (випалювання), гравірування, аплікацію, інтарсію (складання мозаїки) та інші. Очолила нову структуру Катерина Вікторова — художник по шкірі, що мало кого здивувало, адже саме ця людина стоїть біля витоків відродження давнього ремесла. 

Човен, як і авто — не предмет розкоші, а засіб пересування. Тож, користуючись ним, потрібно дотримуватись встановлених правил і норм. Особливо — якщо ви власник човна у прикордонній зоні. А тому   військовослужбовці Донецького прикордонного загону ведуть постійну роз’яснювальну та профілактичну роботу з місцевими жителями Азовського узбережжя — власниками і користувачами маломірних плавзасобів — стосовно дотримання існуючих правил прикордонного режиму, порядку обліку, зберігання та використання човнів. Переважна більшість населення із розумінням ставиться до цих реалій. Проте не перевелися й такі, хто вдається до правопорушень у відповідних районах Приазов’я. Втім, як правило, горе-мореплавці потім дуже жалкують, бо їм доводиться відповідати за скоєне.  

На Миколаївщині всерйоз зайнялися питанням заміни застарілих систем опалення з використанням твердого палива на новітні технології. Так, сьогодні готові 46 інвестиційних проектів, що передбачають перехід закладів соціальної сфери з вугілля на інші енергозберігаючі та ощадні технології. У  Вознесенському районі обрали опалення з пелет, Очаківському та Первомайському районі для шкіл, дитсадків та лікарень  — електроопалення. Причому від заяв до реалізації — шлях недовгий.  

Останнім часом чимало банків, рекламуючи свою діяльність  з метою привернення клієнтів, обіцяють багато цікавих пропозицій. Особливо це стосується надання безпроцентної позики на певну суму. Звичайно, є люди, які не вірять цим казкам про турботу про пересічного громадянина, тому і обходяться без їхніх послуг. На жаль, є ті, хто за певних життєвих обставин вимушений звернутися по допомогу на отримання позики.
Саме така ситуація склалася в одного мого знайомого з Ірпеня. Зайшовши до магазину у центрі міста, він на другому поверсі мав необережність оформити документи у представника банку (умовно назвемо його) «Нестандартний стандарт». Уважна, чемна молода дівчина твердо запевнила, що саме їхній банк на вигідних умовах укладе угоду і, можете бути впевненими, сьогодні ж ви отримаєте кредит готівкою на потрібну суму 7 тисяч гривень.

Внесок Мукачівського району в той «кошик», що його наповнюють своїми здобутками райони і міста Закарпаття, завжди був одним із найбільших, залишається таким і тепер. У нинішніх непростих умовах команді управлінців з райдержадміністрації на чолі з головою Едуардом ДУДОЮ вдається утримувати міжгалузевий баланс, добиватися виконання поставлених урядом завдань. Керівник визнає за основу успіхів єдине: працю. 

Релакс цьогорічної відпустки закінчився раптово й несподівано, коли мого п’ятирічного сина вкусила за ногу якась муха. За кілька днів нога набрякла так, що стала вдвічі більшою за другу, піднялася температура, почався абсцес. Злякалися ми з чоловіком, враховуючи, що були за межами України, — годі й згадувати. Але нерви нервами, а треба було щось вирішувати. Зателефонували за номером, вказаним на медичній страховці. Нас скерували до великої лікарні за кільканадцять кілометрів від готелю, сказавши, що там уже в курсі проблеми. «Тільки доведеться все-таки заплатити за допомогу, а вже в Києві страхова компанія поверне гроші», — повідомили. Про такий варіант попереджали ще в Києві, тому, взявши гроші, паспорти й страховку, ми помчали до лікарні.  

Таким високим і щільним вибудувався в Україні паркан із дощів у вересні. Зась пробитися крізь нього сонцю, а де вже подолати його надтонким і тендітним, часом не одразу помітним для очей, срібним ниткам Бабиного літа? На всіх павукодромах, з яких вони тоді зазвичай здіймаються у повітря, було дуже довго нельотно, а на вулицях — важко не штовхатися парасолями і не набрати в черевики води. Та легко ховалися на чиїхось лицях сльози поганого настрою — хіба у зливу розрізниш їх у потоках крапель? 
Але саме завдяки затяжним дощам і непритаманній холоднечі у вересні так ціняться, на рівні дива, нинішні погожі дні запізнілого Бабиного літа у жовтні. 

Ця аварія стала резонансною, викликала збурення інформаційного простору не тільки в регіоні, а й у багатьох всеукраїнських ЗМІ. Уже відомо, що повідомлення про неї надійшло  до Камінь-Каширського райвідділу УМВС України о 7 годині 40 хвилин. Один із волинян повідомив телефоном, що близько п’ятої ранку поблизу села Скулин Ковельського району впав легкомоторний літак. Пожежі не було.
На місце події виїхали заступник прокурора області Вадим Веніславський, керівництво УМВС України у Волинській області, слідчо-оперативні групи Камінь-Каширського та Ковельського міськрайвідділів УМВС України в області, Ковельського лінійного відділу УМВС України на Львівській залізниці, ковельський міжрайонний прокурор, прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері. 

Боротьба з МАФами в Україні поставлена досить цікаво: спочатку їх гучно демонтують, а потім ці самі ятки з’являються на своїх місцях, але вже тихенько. Через якийсь час ситуація повторюється. Найбільш обурливе те, що МАФи часто-густо розташовані неподалік навчальних закладів, тим самим спокушаючи старшокласників і студентів купити пляшечку пива чи слабоалкогольного напою і випити її на перерві. 
На жаль, в Україні бажання отримати прибуток подекуди перемагає здоровий глузд. Здавалося б, у більшості підприємців є діти, тоді чому вони продають підліткам цигарки, пиво та інші шкідливі напої і харчі?! Часто нахабність наших підприємців просто вражає! І вражає не лише батьків, а подекуди й контролюючі органи, які не в змозі самостійно впоратися із ситуацією.

Хочу отримати відповіді на такі запитання:

1. Розтлумачте, будь ласка, детально, що мається на увазі під «істотними умовами» договору на оренду земельної частки (паю)? Які ще умови можуть бути вписані до цього договору? Хто має право їх туди вписати? На якій підставі?

2. Як взагалі правильно укладати такий договір? І якими нормативно-правовими актами це затверджено?

К. ГУЛЕНКО, Київська область