Суспільство

  • Тетяна БОДНЯ

    Реєстрація права на нерухомість — справа добровільна

    Чи потрібно проводити «перереєстрацію» прав на нерухоме майно, якщо права власності вже були зареєстровані до 1 січня 2013 року? І чи треба платити державі якісь кошти за таку процедуру?

    І.МАЛАЙ,
    м. Харків

     

     

     

     

  • Ігор КУТЬКО

    Перекрити дорогу псевдонауці

    Уже не вперше в «УК» порушується досить актуальне питання щодо роботи Державної атестаційної комісії України. Публікації колег читаю з цікавістю, тим більше, що маю великий досвід роботи у цій царині, а також у підготовці кадрів вищої кваліфікації. Тому хочу поділитися своїм баченням подальшого поліпшення роботи цієї установи.

    Передовсім про підпорядкування організації. Вважаю, найдоцільнішим створення окремого комітету, який би розробляв стратегічні напрямки в різних галузях науки з тим, аби дисертанти обов’язково враховували ці рекомендації при плануванні таких робіт. Також має бути обов’язковий контроль за виконанням цих досліджень, а також досконале вивчення і затвердження як докторських, так і кандидатських дисертацій. Це в жодному разі не принижує ролі спеціалізованих вчених рад вишів, а примушує їх принциповіше оцінювати дисертаційні роботи. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Доступ до води: в законі і в житті

    Масштаби незаконних прибережних забудов привернули увагу генпрокурора Віктора Пшонки, який, зокрема, оцінюючи стан узбережжя Чорного та Азовського морів, сказав своїм підлеглим: «Йдеться не лише про туристів, а передусім про місцевих жителів, яких, через незаконне будівництво на прибережних територіях, позбавляють права безоплатного користування пляжами».  

  • Віктор ШПАК

    Усе здиміло, тільки свята земля зісталась

    Навряд чи хоч колись науковці встановлять точну кількість українських сіл, знищених гітлерівськими карателями за роки війни. Далеко не про всі лісові хутори, що згоріли разом з усіма жителями, було кому згодом розповісти, адже навіть у велелюдному Копищі Олевського району на Житомирщині, де мученицькою смертю загинуло 2887 осіб, лише небагатьом вдалося дивом вирватись із вогняного пекла. Серед загиблих — 1347 дітей віком до 12 років. Для декого з них, як для дівчинки, народженої Софією Чернухою 13 липня 1943 року, перший день життя став останнім. На тілах матері та її немовляти, знайдених після відходу карателів, односельці нарахували 25 і 5 багнетних ран відповідно. Це лише одна з деталей страшної трагедії, якій судилося стати наймасштабнішою на території області за часів її окупації гітлерівцями. 

  • Марія СТЕФ’ЮК: «Про друге запрошення до «Ла Скала» я дізналася через 10 років»

    Свій 65-й день народження визначна українська співачка світового рівня Марія Стеф’юк сьогодні відзначає на Івано-Франківщині, в рідному селі Рожнів Косівського району. Спершу відвідає могили батьків. А потім радітиме за святковим столом у дворі, де з’явилася на світ, родичам та всім, хто прийде її привітати. По дорозі від свого карпатського дитинства до цього ювілею славетна артистка з найвищими званнями й нагородами не розгубила ні зворушливої щирості й безпосередності, ні чуйності, з якою не минала біди й негаразди дуже багатьох людей, ні трепетної молитви до Мистецтва й любові до своїх глядачів. А за кілька днів до ювілейної дати Марія Юріївна відповіла на запитання «УК».  

  • Василь БЕДЗІР

    «А ЮНЕСКО хай зачекає!»

    Старовинні дерев’яні храми Закарпаття — знаки будівельної майстерності й естетики стародавніх зодчих, залишені ними на цій землі, а ще — свідчення віри і духовних поривань краян. Останніми роками замість повномасштабних мурованих церков і соборів дедалі частіше зводять невеликі дерев’яні, виконані в традиціях минулих часів, церковці. 

  • Олена ОСОБОВА

    Спогади як кара Божа

    Єлизаветі Олександрівні Перединець з Лисичанська понад 90 років, і вона наважується зануритися в спогади, які тривалий час були під забороною.  
    Спочатку прийшла «похоронка» на дядька Івана, який квартирував у сарайчику на їхньому городі. Десятирічна Ліза мало що знала про цього чоловіка з села, який приїхав на заробітки на підприємство «Донсода». Подейкували, що в нього в селі залишилася сім’я, і щоб її прогодувати, він у всьому собі відмовляв. Недоїдав. А робота важка, шкідлива. І дядько захворів на туберкульоз.

  • Валерій МЕЛЬНИК

    «Грошовиті» лінії — на брухт

    Це за вироком суду, який набув законної сили, зроблено шляхом порізки його на металобрухт. Акція відбулася з участі представників управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції та головного управління Міністерства доходів і зборів в області, Департаменту фінансів облдержадміністрації та експертів тютюнових компаній.

    Як повідомляв свого часу «Урядовий кур’єр», промислові лінії для виробництва контрафактних цигарок, а фактично — легких грошей — у серпні торік були вилучені в одному із сіл Ковельського району. Після чого й стали речовим доказом у кримінальній справі, яку розслідували слідчі управління СБУ в області. 

  • Олена ОСОБОВА

    Овен+овен, або Яка дружина потрібна чоловікові?

    Коли була нареченою, у моду ввійшли гороскопи. І мої подружки захоплено випитували у своїх кавалерів, хто вони за знаком зодіаку, східними таблицями, а то й за календарем друїдів. Нині молодь більше довіряє цифрам. І за справу береться майже професійно, як це зробили студентки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Майбутній психолог Христина Скорик, досліджуючи гендерні тенденції, опитала півсотні респондентів і з’ясувала, що чоловіки хочуть бачити жінку швидше домогосподаркою, а ось пані віддають перевагу кар’єрному зростанню над сімейними клопотами. 

  • Сто шахрайських способів підзаробити

    У класичному своєму вимірі шахрайство — це злочин, спрямований проти власності шляхом розкрадання чужого майна чи права на його володіння внаслідок обману чи зловживання довірою. Особливого поширення подібна злочинна практика набула в умовах ніби ринкової економіки і свободи підприємницької діяльності, а останнім часом вельми популярним стало шахрайство в Інтернеті та в страховій сфері.
    Наївно думати, що жертвами шахраїв стають тільки недалекі, малограмотні люди, бо на гачок лохотронщиків дедалі частіше потрапляють, здавалося б, освічені й інтелігентні громадяни. Іноді страждають навіть юридично підковані особи, адже технологій відбирання грошей у чесних, але дуже довірливих людей безліч.