Кожен сьомий землянин нині — волонтер. Таких у світі майже мільярд (точніше, 970 мільйонів). Їхню роботу можна обрахувати еквівалентом 125 мільйонів пов-ноцінних робочих місць або $1,348 трильйони, а це 2,4% світової економіки. Вони дуже різні люди з різними професіями, статками, інтересами та метою, але всі мають спільну рису: небайдужість до того, що відбувається навколо.

 Формат освітнього процесу в Україні вимушено коригується вже не один рік. Спочатку ми, як і весь світ, вчилися організовувати навчання по-новому через пандемію COVID-19. Потім кардинальних змін навчальний процес зазнав внаслідок повномасштабного вторгнення російських військ на територію України в лютому 2022 року.
Окупанти від початку вторгнення знищували і знищують цивільну інфраструктуру, зокрема й освітню: 2,4 тисячі закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, 269 з них зруйновано повністю.

 Тернопільщина за час, відколи російські загарбники розпочали широкомасштабне вторгнення в Україну, прийняла понад 100 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Прихисток у перші місяці великої війни в Шумській міській громаді знайшли 3200 людей (серед яких майже 800 дітей) з областей, де тривають бойові дії. Це кількість офіційно зареєстрованих, адже припускають, що майже 20 відсотків — прихована міграція. Для цієї громади  число чимале. Як тут зуміли організувати зустріч, поселення тимчасових переселенців, як дбають про створення їм належних умов проживання? На ці та інші запитання «УК» попросив відповісти Шумського міського голову Вадима БОЯРСЬКОГО.

Нового року люди в цьому місті чекають немов мани небесної. Бо вустами гауляйтера їм пообіцяли наприкінці грудня нарешті відновити подачу електрики. А ось газ можуть подати раніше, всього через кілька місяців. Із водою, щоправда, складніше. Спершу з’явився відносно оптимістичний прогноз: централізованого водопостачання не буде ще з рік, не більше. Та згодом окупанти уточнили: ні, не чекайте, бо такої послуги відтепер у місті зовсім не буде. А що? Старші покоління, діди ваші, якось виживали без водопостачання.

 Цього дня на території Закарпатського обласного музею народної архітектури та побуту не продавали пиво, звідти не линули аромати шашликів, як часто попри війну буває на багатолюдних заходах. Але це не завадило сотням гостей, які прийшли сюди, стати учасниками дійства «Жива спадщина», яке влаштував обласний організаційно-методичний центр культури — комунальний заклад Закарпатської обласної ради. На святі народних ремесел, музики і танців, які відтворюють і до найменших деталей узгоджуються з народними звичаями і традиціями, побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Команда 27-ї Української антарктичної експедиції, яка працює на станції «Академік Вернадський», оригінально привітала всіх українців із Днем Державного прапора та Днем Незалежності. Переглядаєш відео, і бринять струни душі. Бо фізично перебуваючи за 15 тисяч кілометрів, дослідники разом з Україною. Тому кожен згадав рідне місто й розповів про свої плани після повернення з експедиції.

 На мапі нинішньої Сумщини село Залізняк займає особливе знакове місце. Саме тут  1792-го на хуторі Попівка (тодішня назва населеного пункту) розпочав діяльність культурно-просвітницький гурток «Попівська академія», який заснував Олександр Паліцин — філософ, літератор, архітектор, гравер, художник, перекладач творів французьких просвітителів, критик, вправний і працьовитий господар. 

Закарпаття з перших днів збройної агресії росії проти України відчуло всю трагедію війни. У вигляді не бомб, руйнувань міст і сіл, а десятків тисяч внутрішньо переміщених осіб, які почали прибувати в перші ж дні. Згодом сюди перемістили свої виробничі потужності сотні релокованих підприємств. Це зайвий раз доводить значення цього регіону в теперішніх умовах та в післявоєнному облаштуванні України. Про це йшлося  на круглому столі «Роль Закарпаття у євроінтеграції та відбудові України під час та після війни», що відбувся в селі Ділове на Рахівщині в межах ініціативи Re:Open Ukraine.

 У Донецькій області триває підготовка до зими. Однак цього літа колись звичні клопоти особливі, вимушені, складні й неоднозначні, бо йдеться не про ремонти тепломереж, утеплення будинків чи накопичення запасів палива. Із регіону, де не припиняються активні бойові дії, вирішили евакуювати якомога більше людей. Адже, по-перше, рашисти обстрілюють населені пункти з усіх видів потужної зброї, застосовуючи звичну звірячу тактику випаленої землі. По-друге, невдовзі у стрімкий наступ піде не менш небезпечний ворог — зимовий холод, захистити від якого жителів прифронтового краю не можуть ні місцева комунальна «оборона», ні ЗСУ. 

 Хоч на календарі серпень, опалювальний сезон не за горами. Про те, як Сумщина готується до цієї відповідальної пори, читачам «УК» розповідає заступник голови Сумської ОДА — керівника обласної військової адміністрації Олена БОЙКО.

— Олено Анатоліївно, як оцінюєте рівень підготовки житлово-комунального господарства області до наступного опалювального сезону?