Нині у вітчизняних магазинах косметичних засобів стільки, що аж очі розбігаються. Втриматись від купівлі інколи вкрай важко. Адже буквально звідусіль красиві доглянуті моделі переконують звичайних українців, що вони просто зобов’язані цю продукцію купувати. Інакше погано виглядатимуть, що в сучасному світі просто неприпустимо. Проте фахівці застерігають від регулярного використання деяких засобів, оскільки вони можуть спровокувати появу небезпечних хвороб.

Ситуація навколо врожаю овочів загострюється. Одні експерти невпинно переконують, що дощова осінь спровокує різке підвищення вартості «борщового набору». Інші, навпаки, заспокоюють: мовляв, урожай хоч і не такий добрий, як торішній, але й не настільки поганий. А тезу «все згниє в землі й овочі будуть дефіцитом» вважають черговою лякалкою. Що насправді відбувається на плодоовочевому ринку, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Провідне вітчизняне підприємство у галузі метрології, сертифікації та стандартизації ДП «Укрметртестстандарт», підприємство з багаторічним досвідом здійснення оцінки відповідності, з потужною випробувальною базою міжнародного рівня, запроваджує власний Знак відповідності. Про завдання та переваги Знаку відповідності для покупців і виробників розповів перший заступник генерального директора  ДП «Укрметртестстандарт» Віктор РИМЕР. 

Мукачеве добре відоме як своїм середньовічним замком, так і двома фестивалями, які повертають  нас до минувшини. У давні часи   у містах гуділи ярмарки, де кожен пропонував до продажу те, що зробив власними руками. Ярмаркування в місті над Латорицею пов’язане із продуктами місцевого виробництва, зокрема тими, з якими сміливо можна підкорювати світові ринки, — вином та медом. 

Упродовж останніх років фактично все законодавство Європейського Союзу, що захищає права пацієнта на якісні ліки, впроваджено в Україні. «Таким чином законодавчо наш пацієнт забезпечений такими самими гарантіями якості ліків, як і житель Європейського Союзу», — переконує голова Державної лікарської служби Олексій Соловйов.
За його словами, ефективнішою стала система контролю якості лікарських препаратів. Зокрема, торік до пацієнтів не допустили півтора мільйона упаковок неякісних медикаментів на суму 55 мільйонів гривень. Цього року — 663 тисячі упаковок на суму майже 20 мільйонів гривень. 

Нещодавно науковці довели, що школярів за рівнем навантаження можна прирівняти до космонавтів, які перебувають у невагомості. І хоч учень лише сидить за партою, його емоційне й інтелектуальне навантаження настільки велике, що мозок витрачає майже 25% отриманої з їжею енергії. В той час як дорослий — лише 3-4%. 

Збираючи дитину до школи, більшість батьків зіткнулася з проблемою вибору якісного одягу, взуття, шкільного приладдя. І хоч прилавки буквально завалені товарами, проте якісних серед них небагато. До того ж виробники, імпортери та продавці часто порушують законодавство і не надають повної й достовірної інформації про продукцію. В результаті можна лише здогадуватися, з яких тканин насправді пошито форму. 

Сьогодні хімічна промисловість досягла таких висот, що виготовлення деяких продуктів та напоїв важко уявити без штучних добавок. Важко, проте можливо. Адже якщо розібратись, загалом натуральні інгредієнти є, але коштують вони значно дорожче за штучні. Тож постає риторичне запитання: навіщо виробникам платити більше і позбавляти себе додаткових прибутків?! Проте звичайні українці притримуються кардинально іншої точки зору. Так, 90% споживачів вважають неприпустимим перехід від натуральних до хімічних інгредієнтів заради здешевлення продукції. Про це свідчать дослідження, проведені центром «Социс».  

Саме на Спаса увага українців прикута до меду: пасічники викачали основний його «врожай», активно повезли на продаж, а ми закуповуємо і заготовляємо солодкий продукт на зиму. А на свята несемо освятити у церкву. Як же вибрати найкорисніший та найсмачніший мед?  

Інтерв’ю голови асоціації рибалок Олександра Чистякова «Звичайні люди й гадки не мають, скільки разів рибу розморожували і переморожували», надруковане в №135 «Урядового кур’єра», в якому йшлося про реалії українського ринку риби, викликало неабиякий резонанс. Навколо цієї актуальної теми розгорілася активна дискусія. Не залишились осторонь Держспоживінспекція та Держрибагентство України. Захисники прав споживачів наголошують, що постійно здійснюють перевірки суб’єктів господарювання. А на думку в. о. голови Держрибагентства Олега Овчарука, голова асоціації рибалок дещо перебільшує. В деяких твердженнях він не погоджується з Олександром Чистяковим. Тож «Урядовий кур’єр» вислухав усі думки.