Споживач

Сьогодні асортимент мінеральних вод на полицях магазинів та яток просто вражає. Тому кожен споживач має можливість вибрати той напій, який йому найбільше смакує. Проте дехто купує цю живильну рідину, щоб трохи підлікувати свій хворий організм. Ось тільки якою водою його лікувати, здебільшого вирішують самі покупці. Так, більшість із них самостійно встановлює собі діагноз і призначає лікування. Та мало хто замислюється над тим, що ліки, до яких належить і мінеральна вода, має призначати лікар.

У більшості країн воду з артезіанських свердловин вважають багатством і стратегічним запасом, який контролює держава. І недаремно, адже її цінність полягає в тому, що, профільтрувавшись через значну товщу грунту, ізольовану від поверхневих забруднень, вона зазвичай має високі показники безпеки. Тому її можна пити й використовувати з господарською метою без попередньої обробки. 

Мода на екологічно чисту та органічну продукцію поступово доходить до України. Вже сьогодні є споживачі, які перед тим як придбати товар у магазині, уважно вивчають його маркування. Більше того, серед величезного асортименту продукції віддають перевагу тим, де є стикер з надписом «еко» чи «органік». Проте чи справді продукти із подібним маркуванням є натуральними, досліджував «Урядовий кур’єр».  

Свято свят і торжество торжеств — так іменують Великдень православні християни. Відповідно святкувати його потрібно так, щоб столи ломились від наїдків, а ті, хто постився, мали чим добренько розговітись. Тож більшість господинь завчасно починають готуватись до свята і продумувати, що саме вони покладуть до Великоднього кошика і скільки коштуватиме він у цьому році.     

Прекрасні часи, коли наші бабці й дідусі збиралися за великим родинним столом навколо пузатого відполірованого до блиску самовара, на жаль, давно й безповоротно канули в Лету. Коли глава сімейства, не кваплячись, із розпареного на трубі чайничка розливав усім чорну, мов смола, заварку, а нижчі за рангом родичі підставляли чашки під мідний носик, звідки струменів такий бажаний окріп. Після цього лилася вже не вода, а жвава бесіда, забувалося про всі негаразди, хотілося радіти життю з новою силою.       Сьогодні ж, розпочинаючи день склянкою чаю, завареного переважно нашвидкуруч із паперового пакетика, більшість людей найчастіше не надає жодного значення тому, а що ж саме вони вживають. Навіть не стільки, що, а — як. Шалений темп життя диктує свої умови. Зупинитися та озирнутися довкола, приділити кілька хвилин насолоді від справжнього напою, багатогранність і безмежність смаків якого часто виходить за межі нашої уяви, — чи не є це одним із маленьких щоденних виявів самоповаги, якого ми самі себе й позбавляємо? 

Багато батьків намагаються побалувати своїх чад новими іграшками. На жаль, вони часто приховують небезпеку. Розпізнати яку все-таки можливо. Для цього потрібно лише уважно роздивитись та понюхати дитячу забавку.  В цьому переконалась на власному досвіді. Так, нещодавно вирішила подарувати племіннику на день народження іграшку. Оскільки базар розташований поряд з будинком, заради експерименту вирішила придбати якогось ведмедика чи крокодильчика саме тут. На перший погляд, вибір просто вражав, проте придивившись уважніше, з’ясувалось, що купувати немає що.

Підгузки настільки стрімко увірвались у побут молодих матусь, що вже важко й уявити, як можна обійтись без них. Проте більшість бабусь, які виростили своїх дітей без цього дива прогресу, агітують проти. Мовляв, від підгузків більшість проблем зі здоров’ям у дітей. Найрозповсюдженіший аргумент, за словами опитаних бабусь, — вони небезпечні для здоров’я малюка. Чи відповідають дійсності ці «страшилки», з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Нещодавно розпочався суворий піст. Проте не всі українці його дотримуються, тож багато хто, як і раніше, продовжує споживати страви з м’яса. Тому цих споживачів цікавить, а чи не здорожчає воно найближчим часом. Звісно, доречно було б припустити, що в піст яловичина, свинина та курятина мають здешевшати, але ж наша споживацька логіка відрізняється від логіки виробників. Яскравий тому приклад — недавнє подорожчання яєць з 7-8 грн до 11-15 грн за десяток. До речі, яйця під час суворого посту, як і м’ясо, не можна споживати. Тож скільки коштуватиме кілограм м’яса найближчим часом, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Минулого тижня суспільство відсвяткувало Всесвітній день захисту прав споживачів. Хоч свято вже минуло, однак усі ми були, є і будемо споживачами. Тож питання щодо якості і безпечності як промислових, так і  продовольчих товарів не втрачає актуальності. Тим паче, що сьогодні це — болюча тема. Не секрет, що виробники під час виготовлення продуктів харчування частенько підміняють якісніші, а отже, і дорожчі інгредієнти дешевшими, подекуди небезпечними. Водночас є на наших теренах виробники, які можуть пишатися своєю продукцією. Про те, як відрізнити справді якісну продукцію від не дуже, «Урядовий кур’єр» попросив розповісти Олександра Пічугіна — генерального директора ДП «Укрметртестстандарт», організації, яка вже багато років перевіряє та сертифікує не тільки продуктові, а й промислові товари.  

Наскільки захищені права українських споживачів та  що змінилось після відміни обов’язкової сертифікації для деяких видів продукції, а також чи  якісні харчі ми сьогодні вживаємо, з’ясовував кореспондент «УК»  у розмові з головою Київської обласної організації ВГО «Союз споживачів України» Тетяною ШАЛЬМАН.  

Колега Василь Іванович має хорошу і власне правильну звичку вивчати чек на покупки не відходячи від каси. Нещодавно, після того, як він купив різноманітні дрібнички для дому в одному із столичних магазинів, касир видала йому незвичний чек. А незвичний він був тому, що в цьому фіскальному документі значились дві дивні фрази — «недійсний чек» та «нефіскальний чек».  

Допомогти споживачеві в цій нелегкій справі мало б нове маркування «З турботою про Українське!». Наклеїти такий стікер на свої продукти отримали дозвіл лише ті виробники, продукція яких пройшла ретельну перевірку в Держспоживінспекції на відповідність вельми жорстким нормам державних стандартів (ДСТУ). Адже нині ними послуговуються лише 5% вітчизняних виробників. Решта працюють за технічними умовами (ТУ), які самі для себе і розробили.  Отже, якщо на полицях магазинів побачите товар із такою наклейкою, це гарантує, що продукт не містить ГМО, консервантів, барвників та інших синтетичних речовин.