Споживач

Україна була, є і буде аграрною країною, яка володіє 30% світових запасів чорноземів.  При тому, що населення України становить понад 46 млн осіб, ми могли б прогодувати мільярд людей. І не просто нагодувати, а саме якісною їжею. Проте замість статусу головного гравця на ринку органічної продукції наші споживачі змушені купувати імпортну їжу  часто сумнівної якості. Що заважає Україні перетворитись на «органічну» країну, розповів директор Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК, доктор біологічних наук, член-кореспондент УААН Сергій Мельничук. 

Цей продукт чи не найчастіше привертає до себе увагу вітчизняних експертів. Проте як би часто дослідники якості не вивчали його склад, в торговельній мережі все ще багато продукції, якої там не повинно бути. Несумлінні виробники як виробляли фальсифікат, так і продовжують це робити. Саме тому в деяких солодощах коров’яче молоко й цукор підміняють немолочним жиром з діоксидом титану. От тільки споживачі мають право знати і самостійно вирішувати, що їсти: хімічний «мікс» чи справжню згущенку.

Завітавши до будь-якого із супермаркетів, що останнім часом рясно з’являються не тільки в обласному, а й районних центрах, легко переконатися — їхні полиці аж угинаються від розмаїття товарів. І в першу чергу продовольчих. Але так само легко впевнитися, що походження продуктів охоплює найвіддаленіші географічні широти і меридіани. А ось виготовлене на підприємствах переробної та харчової промисловості безпосередньо Сумської області знайти вельми проблематично.

Спеціалісти управління у справах захисту прав споживачів у Сумській області перевірили низку торговельних підприємств, що реалізують продовольчі товари, зокрема дитяче харчування. У складі-магазині підприємця Л. Бондар міста Охтирки вони відібрали для аналізу незбиране сухе молоко ТМ «Жасмин» виробництва приватного підприємця Л. Каплій (Дніпропетровськ). Одержані результати виявилися майже приголомшливими і, як кажуть, балансували на грані…

На переконання першого заступника голови Антимонопольного комітету Юрія Кравченка, нова редакція законів «Про Антимонопольний комітет України» та «Про захист економічної конкуренції» — ще один крок назустріч бізнесу. Йдеться про те, що зміни у законодавстві надають право суб’єктам господарювання звернутися до Антимонопольного комітету за висновками щодо відповідності змісту рекламних матеріалів нормам чинного законодавства у сфері захисту економічної конкуренції.

Іще 150 років тому одними з головних причин смертності людей були інфекційні хвороби. Нині, в XXI столітті, з ними успішно справляються. Натомість лікарів турбує надмірна кількість хворих на атеросклероз, цукровий діабет та злоякісні пухлини. В медичному середовищі прийнято вважати, що всі ці захворювання пов’язані з неправильним харчуванням. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно дві третини смертей припадає на неінфекційні захворювання.

Яку воду пити — з крана, бювета чи бутильовану —  питання, котре не дає спокою більшості українців. Підливають масла у вогонь новини про те, що то в одному, то в іншому регіоні країни люди, випивши склянку води, потрапляють до лікарень. Тож «Урядовий кур’єр» спробував з’ясувати, яку саме воду —  небезпечну чи принаймні нешкідливу —  п’ють українці  

Ще 25 липня на щойно відкритому сільгоспринку «Столичний», що на Кільцевій, 110-а у Києві, побував Прем’єр-міністр Микола Азаров. Тоді, розповідаючи про побачені там ціни, здивувало мало не всю редакцію. «Такого просто не може бути», — колеги були одностайні. Мовляв, ціни спеціально «намалювали» для високого гостя. І ось, за редакційним завданням, я знову там. Потрібно перевірити вартість продуктів для «простих смертних».

Не так давно до поліетиленових пакетів, пластикових стаканчиків чи пляшок українці ставилися дбайливо: ми ними не просто користувались, а ще й берегли. Воно й не дивно, адже тоді цих товарів було обмаль. Проте змінюються часи і звички. Зараз уже важко побачити, щоб хтось мив пластикові стаканчики та використовував їх удруге або прав поліетиленові пакети. Сьогодні ці товари коштують копійки, тому про їх збереження ніхто не дбає. Проте поряд із дешевизною та зручністю цього досягнення хімічної промисловості загальновідомо про шкідливий вплив такого «блага» на людський організм і екологію.

Кілька століть тому невідомий кухар вигадав смакоту, яку ми нині називаємо морозивом. У ті часи ці ласощі виготовляли із соків, вина і називали їх «крижинками». Сьогодні на прилавках магазинів великий вибір різноманітних холодних солодощів. От тільки чи й досі їх виготовляють із натуральних інгредієнтів, чи до сучасної рецептури входять складові штучного походження, тобто ароматизатори, барвники та кокосове молоко.

На базарах вже йде жвава торгівля баштанними культурами, проте багато хто із споживачів ще боїться купувати ці солодкі ягоди. Мовляв, корисні й безпечні з’являться у продажу тільки в середині серпня, а ті, які продаються зараз, вирощені з допомогою стимуляторів росту.  — Поняття «ранні» сьогодні вже не актуальне щодо кавунів та динь, — переконує керівник Українського дитячого центру клінічної токсикології, інтенсивної і еферентної терапії НДСЛ «Охматдит» Борис Шейман. — На українських полях південних регіонів достигли вітчизняні баштанні ягоди.

На переконання експертів аграрного ринку, цьогоріч щодо м’яса спостерігається чітка тенденція витіснення імпортної продукції вітчизняною. Серйозними темпами нарощується виробництво курятини, свинини, через що зменшується кількість імпорту і збільшуються обсяги експорту.