Споживач

Із набуттям чинності Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (з 4 квітня 2018 року) змінюються правила забою тварин, які вплинуть на реалізацію готової продукції

Цього місяця українська гривня поступово зростала в ціні і значно поліпшила свої показники щодо світових валют. Виняток — хіба що кілька останніх днів, коли курс нацвалюти впав. Як всі ці обставини вплинули на ціни на пальне, продукти харчування, ліки тощо?

Більшість із нас, прямуючи до магазину, намагається бути пильною. Адже, з нинішніми цінами на продукти й товари придбати щось неякісне — удар по гаманцю, якому намагаємося запобігти. Та ніде правди діти, нерідко буває, що лише вдома, уважніше в спокійній обстановці розглядаючи придбане, бачиш, що термін придатності «найсвіжішого» товару вже вичерпався або дата перебита й надрукована таким дрібним шрифтом, що годі розгледіти. Або вмикаєш техніку, а вона не працює чи працює зі збоями. Тобто гроші ти вже сплатив, а використати придбане не виходить. 

Уже давно українські споживачі переконалися, що за лічильниками платити за комунальні послуги вигідніше, ніж за нормами. Тож встановлюють прилади обліку води, хто має технічні можливості — й на тепло, щодо електроенергії працює давно налагоджена система. Дещо окремо в цьому ряду стоїть хіба що облік газу. Кінець минулого року мав стати початком повного обліку блакитного палива в житловому секторі.

Який в Україні культовий харчовий продукт, що найчастіше фігурує в усіх видах народного фольклору? Що називають українським наркотиком? Безперечно, сало. Північні сусіди і досі за звичкою кличуть нас «салоїдами» — мабуть, не знають, що тепер для українців цей продукт — така сама розкіш, як авокадо чи маракуя. 

Якість харчів, які продають в українських супермаркетах, невисока. І це попри їхню дорожнечу. Тож хоч би як переконували нас виробники, що вони стежать за безпечністю продукції, покупці, куштуючи чи навіть лише нюхаючи товар, відчувають протилежне. Нещодавно парламент ухвалив закон, де йдеться про державний контроль у сфері безпечності харчових продуктів, який має наблизити українську систему контролю до європейських стандартів. Та поки що залишається відкритим питання, чи зміниться ситуація на споживчому ринку з ухваленням цього важливого законопроекту. 

У тому, що якість продуктів, які продають у наших магазинах, невисока, мало хто сумнівається. Бо чимало підприємців завжди дбають передовсім про прибутки, а якість відсовують на другий план. Останніми роками, на переконання експертів, ситуація погіршилась. А все тому, що виробників фактично перестали перевіряти. Ті ж, усвідомлюючи власну безкарність, що хочуть, те й роблять. Щоправда, варто визнати, що й від перевірок, які раніше проводили, користі було небагато. Адже не секрет, що подекуди рейди давали користь передовсім самим перевіряючим, які за правильні висновки, отримували хабарі. Що може змінити ситуацію на краще, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

У передноворічний час багато хто хоче придбати рибу до святкового столу. Але тут слід бути уважними та обачними. Незважаючи на широкий вибір на наших прилавках, купити якісну та свіжу рибу — проблема. Щоб упоратись із нею і не принести з магазину неякісний продукт, потрібно знати, на що йдуть продавці, аби реалізувати такий товар. 

Цієї середи міністри заходили до оновленої зали засідань уряду. Для чого потрібне нове програмне забезпечення з фіксації ухвалення рішень, обробки тексту, електронний документообіг? Аби довести, що в Будинку уряду працюють відкрито, витрачаючи набагато менше коштів на внутрішні потреби, зокрема, операційну діяльність. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман позитивно оцінив видозміни, назвавши їх єдиним інформаційно-медійним і комунікаційним середовищем: «Нам потрібно підвищити прозорість роботи і нашу технологічність, зменшувати витрати на операційну діяльність уряду. Впровадження нових технологій дає змогу оперативно й швидко ухвалювати потрібні рішення». 

Зростання цін на молоко й молочні продукти болісно відчув на собі кожен покупець. Які причини цього? Аналітики кажуть: підвищилися закупівельні ціни, які виробникам молока платять переробні підприємства. Насамперед це стосується молока вищої якості. 

Фахівці визначають поняття споживчого кошика як набір товарів та послуг, необхідних для задоволення першочергових потреб людини в середньому протягом року. За радянських часів його формували та затверджували регулярно: кожні п’ять — сім років. У незалежній Україні за 25 років це поки що вдалося зробити лише один раз — у 2000-му (постанова Кабміну № 656). 

У жовтні українці стали свідками значного подорожчання м’яса птиці та яєць. Експерти й населення в різних містах України називають різні цифри підвищення цін на ці тваринні продукти — удвічі за десяток яєць і від 15 до 20 гривень за кілограм тушки птиці. У Києві, приміром, деякі супермаркети продають м’ясо птиці за акційними цінами 60 гривень за кілограм. Тобто без акцій цей товар коштує ще більше. Ці продукти — складова так званого соціального кошика, вони підлягали державному регулюванню цін. Але як  писав нещодавно «УК», з 1 жовтня інститут регулювання було скасовано як експеримент на три місяці. А потім держава зробить висновки, чи продовжувати таке регулювання.