КіноТеатр

110 тисяч гостей ІІІ Одеського міжнародного кінофестивалю дали змогу назвати його найбільшим кінооглядом Східної Європи. Тріумфатор торішнього й учасник журі нинішнього кінофоруму в Одесі Оліас Барко навіть кинув сакраментальне «Fuck Cannes, viva Odessa!», та порівняння Одеси з Каннами чи Венецією кіномани вважають таки передчасним. Цього разу фестиваль не міг особливо похизуватися кількістю кіно- та телезірок першої величини. Як зауважив Михайло Жванецький, було «малувато знайомих екранних облич». Та найпомітніші селебріті — кінодіви минулих десятиріч — цю роль виконали пречудово.  

Телефонний дзвінок сусідки недавно спрацював як дистанційний телевізійний пульт: «увімкнув» спогад про моє відрядження до Балахівської школи соціальної реабілітації на Кіровоградщині понад десятиліття тому. 

Воскова держава на території Києва нещодавно поповнилася ще одним громадянином – поп-зіркою Майклом Джексоном. А до хвоста цієї звістки одразу ж причепилася цікавість: хто ж наступний у черзі за  знаменитим американцем? І хоч у київському Музеї воскових фігур на проспекті Перемоги, 29 – особистості-люди: зі сфер історії, політики, літератури, кіно, естради, спорту, напрошується думка, що услід за Майклом  Джексоном там має оселитися істота, без якої не існувало б у світі подібних закладів. Бджола! 

Нині червень в Україні  — місяць, багатий на видовища. Але, виявляється, не футболом єдиним живуть кияни. Аншлаги спостерігаються не лише на стадіонах, а й у театрах. Сакраментальне «чи немає зайвого квитка?»  знову можна було почути під стінами Київського національного театру оперети в дні прем’єри головної інтриги сезону — вистави «Циганський барон». 

Штормило. За 20 хвилин до початку подорожі небо сипонуло рясною зливою зі шквальним вітром. Миттєво змоклі чернігівці, яких через мегафон підбадьорював капітан пароплава, на ходу складаючи парасолі, поспішали піднятися на палубу… Молодіжного театру. Завдяки тому, що театральні квитки виявилися водночас білетами на морську мандрівку, вологим одягом можна було не перейматися, адже пливти зібралися на спекотний південь. 

Справді, отрута, яка використовується проти бур’янів і шкідників,  несе певну загрозу й людям. Особливо при невмілому її використанні. Тим більше нині, коли в селах немає навіть агрономів, а селяни і дачники використовують препарати за порадою реклами, вимірюють дози на «око», не користуються засобами захисту дихальних шляхів. Одне слово, повна анархія, яка обертається бідою не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь. 

Glamour — усього лише чарівність, a glamorous — чарівний з англійської. Хоч звучить якось по-французьки: гламур, лямур, тужур  тощо. Тим часом цей галантний, але вже одночасно і глянсовий, блискучий в стилі «шик-блиск!» пан англійського походження на ім’я Гламур з’явився в Україні на початку 90-х років минулого століття і являє собою одне з найсвіжіших іменників української мови. З’явився, м’яко ступаючи, але жорстко огорнув собою українське культурне, буттєве і побутове життя. 

У рідних місцях зірку світового кіно не забули і зустрічали тепло й душевно. Родіон Нахапетов приїхав до Дніпропетровська для участі у телепроекті про відомих дніпропетровців, який знімає один із всеукраїнських телеканалів.  

Голос співачки Таміли Гваджаіа, добре відомої в Дніпропетровську, ніби поєднує властивості двох співочих народів — грузинський темперамент та українську чуттєвість, ніби ллється над степами Придніпров’я і горами Кавказу. Талановита дівчина разом із родиною приїхала з Грузії до Дніпропетровська в 1997 році, закінчила тут школу й училище культури. Сьогодні Таміла Гваджаіа — солістка Дніпропетровського обласного центру грузинської культури  «Сакартвело» і керівник однойменного самодіяльного грузинського театру пісні і танцю, переможниця численних всеукраїнських і міжнародних фестивалів-конкурсів.  

У Херсоні закінчився XIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». І знову обласне південне місто на тиждень перетворилося на театральну столицю України з міжнародним статусом і високою організацією. А в самому Херсоні з 1999 року цей фест — головна культурна подія року, на яку чекає все місто. Цьогоріч 19 театрів на 4 театральних майданчиках поставили 22 вистави, що проходили із суцільними аншлагами.  У своїх спектаклях театри-учасники показали жанрове різноманіття й активний режисерський пошук. 

Національна опера України поновила традицію, що прийнята у світі, вшановувати своїх прим та прем’єрів. Яскравою подією в культурному житті столиці став бенефіс народної артистки України Олени Філіп’євої.  

У відповідних публікаціях воно практично завжди стає об’єктом засудження. Психологи, критики, журналісти, які пишуть про практику ТБ, вважають, доводять, що демонстрація вбивств, крові, знущань — будь-яких форм жорстокості негативно впливає на аудиторію. Розбіжності позицій — лише в оцінках масштабності, потужності такого впливу. При цьому діапазон точок зору тут достатньо широкий як у цілому, так і стосовно різних вікових груп глядачів.