Тривожний сигнал

17 березня «голова Криму» Сергій Аксьонов підписав «наказ» про впровадження «режиму підвищеної готовності» для запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 на території «республіки» до особливого розпорядження. Цим «документом» на окупованому півострові на період чинності режиму було заборонено проведення дитячих, спортивних, культурних, видовищних, публічних та інших масових заходів, а також рекомендовано максимально скоротити кількість масових заходів, які все-таки мали відбутись. І якщо можна, проводити їх у відеоформаті або без глядачів. При цьому було дозволено лише надзвичайно важливі й невідкладні заходи, кількість учасників яких не перевищує 50.

Скоро мине сім років відтоді, як у селі Теребля на Закарпатті виріс комплекс будівель для переселенців із Солотвина. Обидва населені пункти — у Тячівському районі, на відстані з півсотні кілометрів один від одного. Територію під житловими будинками солекопів оголошено зоною техногенного лиха, і земля під ними може провалитися будь-якої миті.

Мальовниче Тинне в Сарненському районі на Рівненщині розділяє швидкоплинний Случ. Тут краса неймовірна. А надто навесні, коли все брунькується та квітує. Але 5 тисяч місцевих жителів нині, схоже, просто не помічають цієї краси. Адже з нею дисонують блокпости та люди в захисному спорядженні, які активно дезінфікують транспорт, що везе в село продукти, ліки чи гігієнічні засоби. Іншого не пропускають. Уже майже два тижні село закрито на в’їзд та виїзд.

Продовжуємо цикл публікацій про ситуацію, що склалася у Криму після окупації. Сьогодні розповідь про те, що відбувається навколо видобутку вуглеводнів на Чорноморському шельфі.

Ранок 18 лютого розпочався для України з трагічної новини — на Луганщині внаслідок підступної атаки збройних формувань Російської Федерації на передових позиціях 72-ї та 93-ї механізованих бригад ЗСУ на трьох напрямках на ділянці фронту від Новотошківського до Жолобка країна втратила одного свого захисника, ще п’ятеро зазнали різних травм.

Вдалося уникнути загрозливої ситуації, що наприкінці минулого тижня виникла у Вугледарі на державному підприємстві «Шахта «Південнодонбаська №1» і могла обернутися великими проблемами ще й для сусідньої шахти імені Миколи Сургая. На рахунок вугільного підприємства, яке 13 лютого за борги відключили від електропостачання і його стало затоплювати, вже наступного дня переказали гроші. Тож роботу агрегатів головного водовідливу відновили.

За даними авторитетної сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у 2020 році 65% споживчого кошика населення планети становитиме риба, вирощена підприємницькими структурами, і лише 35% — виловлена в дикій природі. У нас усе навпаки: менш як 20% вирощують підприємці й понад 80% вигрібають з дикої природи. А з понад 400 тисяч тонн рибної продукції, яку ми споживаємо щорічно, лише 88 тисяч тонн мають українське походження, решта — імпорт.

Майже шість років частина України Крим перебуває під окупацією Російської Федерації. І від початку анексії досі триває незаконне політичне, релігійне та кримінальне переслідування на його території проукраїнськи налаштованих місцевих жителів і представників корінного кримськотатарського народу.

Колись на північному березі Дніпро-Бузького лиману з’явилося містечко Ачі-Кале. Його назва з турецької перекладається як «фортеця біля моря». Так і є. Згодом у нашій транскрипції місто стали називати Ачаків, Очаків.

Матвіївка — старовинне козацьке поселення, тепер передмістя Миколаєва, старіше за місто. Той козацький дух місцеві жителі зберегли й досі. Вони працелюбні господарі, дбайливі та ощадливі, які не дадуть скривдити ні себе, ні ту землю, на якій живуть і працюють. Містечко з населенням 6,5 тисячі осіб 1996 року ввійшло до Центрального району міста Миколаєва. Фактично містяни, матвіївці тішаться перевагами життя за містом: чисте повітря, ліс, річка, екологічна продукція із власних садів і городів.

25 квiтня 2017 року в «Урядовому кур’єрі» було надруковано гостру кореспонденцію «Довгобуди-привиди виставляють рахунки». Ішлося про відповідальність, або швидше про безвідповідальність, тих, із чиєї вини на територіях багатьох міст і сіл роками стоять недобудови. Вони не тільки спотворюють вигляд населених пунктів, а й заважають їм нормально функціонувати. Крім економічних збитків, завданих такою безгосподарністю державі та іншим власникам довгобудів, вони становлять велику загрозу населенню. Попри серйозну критику, реакції на неї не було.

Грудень для шахтарського краю здавна вважали місяцем трудових рекордів. Адже колись із початком зими буквально щодня приходило повідомлення з котроїсь із шахт, де гірники рапортували про дострокове виконання річного плану вуглевидобутку і потім працювали вже в рахунок січня. Газети і телевізійні ефіри пістрявіли світлинами й сюжетами про «гвардійців праці», які піднімали на-гора останні до плану тонни палива, та святкові ялинки, що завчасно з цієї нагоди наряджали в адміністративних будинках підприємств. А чи не найбільшою окрасою завершення трудового року були темні брили вугілля з виведеними на них білими цифрами — позначеннями рекордного видобутку палива. Звісно, ці цифри означали ще й солідні преміальні за перевиконання планів.