Україна понад десять років бере активну участь у роботі Комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), яка функціонує у рамках Ради Європи. Її завдання полягає у здійсненні аналізу систем юстиції усіх країн-членів РЄ, проведення тематичних досліджень, вироблення рекомендацій, які допомогли б державам удосконалити свої системи так, щоб вони відповідали двом ключовим принципам правосуддя: справедливість і ефективність.
Досі Україну в цій комісії представляли дипломат вітчизняного МЗС та працівник міністерства юстиції. Проте з огляду на те, що до комісії входять судді-практики, які обговорюють нагальні проблеми, з якими вони стикаються у професійній діяльності, українська сторона вирішила призначити своїм представником у CEPEJ голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів, суддю Верховного суду Ігоря Самсіна. 

Квітучі трояндові кущі, якими буяє нині Страсбург, та прохолодний вітерець навряд чи надихають депутатів ПАРЄ, що з’їхалися на останню в цьому політичному сезоні сесію, на активну роботу. Проте українським парламентаріям доведеться особливо серйозно попрацювати. Адже слово «Україна» звучатиме з трибуни нинішньої сесії ПАРЄ не раз, а контекст, у якому воно згадуватиметься, не надто втішний. 

Перебуваючи в Україні, керівник дипломатичного відомства Федеративної Республіки Німеччина Гідо Вестервелле зустрівся з Президентом Віктором Януковичем та міністром закордонних справ Леонідом Кожарою. Основною темою зустрічей стала перспектива підписання нашою державою Угоди про асоціацію з ЄС, а також питання майбутнього Юлії Тимошенко.  

Виступ учасників колективу естрадно-спортивного танцю «Ювента» з Кривого Рогу у Несебрі набув широкого розголосу, адже участь  у міжнародному дитячому фестивалі закінчилася для них опіками ніг та лікуванням.

У Палаці дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району Кривого Рогу цей колектив існує із 1977 року. За словами директора цього позашкільного закладу Ганни Приходько, подібна надзвичайна пригода сталася вперше. «Ювента» — ансамбль відомий і знаний, у своєму доробку має багато нагород і перемог на різних фестивалях і конкурсах. До Болгарії учасники колективу поїхали втретє. Торік звідти привезли Гран-прі. Цього року теж були налаштовані на перемогу. 

  «Сланцевий бум» охопив Польщу кілька років тому. Оскільки ця країна так само, як і Україна, залежить від поставок газу від одного постачальника, вона міцно ухопилася за можливість диверсифікації. Тепер Україна йде услід за Польщею, маючи на шляху до раю дешевого сланцевого газу такі ж проблеми, які довелося долати і нашим сусідам. Євродепутат, член Комітету з питань індустрії, досліджень та енергетики Лєна Коларська-Бобінська вважає, що Україна повинна скористатися польським досвідом для здобуття енергетичної незалежності.

Днями тут відбулося чергове засідання ради Транскордонного об’єднання «Єврорегіон «Буг». Це міжрегіональне об’єднання стало потужним фактором у розв’язанні економічних, соціальних, культурних, екологічних проблем прикордоння, творенні атмосфери відкритості та добросусідства трьох братніх народів — українського, польського та білоруського.
Інтеграційне об’єднання нині творчо використовує досвід інших подібних структур, що вперше з’явилися в повоєнній Європі як один із засобів для швидшого лікування отриманих під час Другої світової війни різними народами глибоких економічних ран. 

«Світова економічна рецесія і світова економічна криза чітко показали нам: якщо ми не розраховуватимемо передусім на власні сили, якщо ми не створюватимемо в нашій країні хороших умов для бізнесу, передусім для власного (а ми завжди раді іноземним інвесторам, ми їх запрошуємо, створюємо для них хороші умови), то Україна приречена», — констатував Микола Азаров.  Ці слова Прем’єр проголосив під час ділового сніданку, який був організований  для топ-менеджерів провідних інвестиційних, фінансово-банківських і бізнесових структур у рамках Міжнародної бізнес-конференції «ABC: Ukraine & Partners».

У рамках робочого візиту до Словаччини Президент Віктор Янукович узяв участь у роботі 18-го Саміту глав держав Центральної Європи, що відбувся у Братиславі. Захід присвячений темі «Стратегія зростання для посткризового відновлення».
Перед початком пленарного засідання він коротко поспілкувався із Президентом Республіки Польща Броніславом Коморовським, Президентом Литовської Республіки Далею Грібаускайте та Президентом Латвійської Республіки Андрісом Берзиньшем. Після чого глави держав-учасниць заходу взяли участь у церемонії фотографування. 

Дворик столичного НСК «Олімпійський» перетворився на грошовий вулик, куди злетілися найбагатші люди світу — наша держава приймає першу міжнародну бізнес-конференцію «ABC: Ukraine & Partners». Форум викликав неабиякий інтерес і в нашій державі, і за кордоном. Адже заявки для участі в ньому подали понад 3 тисячі осіб, зокрема бізнесмени, представники компаній та корпорацій, відомі експерти та політики з понад 60 країн світу.
Головне завдання конференції — обговорення широкого кола проблем щодо забезпечення належних умов для ведення бізнесу в Україні, надання додаткового імпульсу процесу залучення інвестицій у провідні галузі економіки, поглиблення взаємодії з іноземними партнерами, забезпечення сталого розвитку, економічної безпеки, конкурентоспроможності економіки нашої держави, зміцнення її позицій у світовій господарській системі. 

Побував у Тбілісі наприкінці дев’яностих років, ще за часів президентства досвідченого вовка радянської дипломатії Едуарда Шеварднадзе, і столиця Грузії залишила тоді в душі гнітюче враження. Примари неосвітлених багатоповерхівок, з вікон яких ощетинилися на невидимого енергетичного агресора труби-димарі квартирних буржуйок, масове безробіття, голодний блиск в очах городян… Усі ми, сусіди з колишнього комунального совка, переживали тоді далеко не найкращі часи, але грузини, як на мене, особливо болісно, з почуттям надломленої гордості.