Від Рівного до польського містечка Бихава, що неподалік Любліна, як до Києва, — 300 кілометрів. Цікаво, що й подолали ми їх, незважаючи на кордони, за стільки само часу, як дістаємося до Києва, — приблизно за 5 годин. Але за три сотні кілометрів на захід живуть уже ментально інші люди: 10 років у ЄС багато змінили для пересічних поляків.

— Євросоюз навчив нас, як то зробити, щоб заробити, — каже бурмістр Бихави Януш Урбан. — Людина мусить шукати роботу, яку раніше їй давали. Людина повинна бути гнучкою, мати кілька професій. А можливості для людей розширилися. І це, вочевидь, головний бонус для нашої територіальної громади за 10 років перебування в європейській спільноті. 

Президент Віктор Янукович днями двічі зустрічався з Високим представником Європейського Союзу в закордонних справах і безпековій політиці Кетрін Ештон. «У тривалій дискусії він запевнив мене, що готовий до діалогу, і я закликаю його зробити це. Він також підтвердив своє бажання підписати Угоду про асоціацію», — уточнила єврокомісар. 

Цими днями в центрі Києва відбуваються події, які активно коментують зарубіжні політики і засоби масової інформації. Вони дорікають українському урядові  в неправомірних діях щодо мирних демонстрантів та в небажанні вести діалог. Заяви деяких високопоставлених дипломатів про порушення основоположних принципів демократії в Україні змушують, щонайменше, засумніватися в їх об’єктивності і щирості. Зауважте, приїжджі політики охоче спілкуються з Євромайданом, не намагаючись вислухати й іншу частину суспільства на інших мітингах, які проходять не лише в столиці. А вона — інша точка зору — насправді є. Однак  її чомусь не хочуть почути на Заході.  

Українсько-китайські документи, підписані у столиці Піднебесної за результатами переговорів делегацій під головуванням Президента Віктора Януковича та Голови КНР Сі Цзіньпіна, розширюють спектр економічної співпраці між нашими країнами. 

Діяльність ОБСЄ грунтується на мирному діалозі й пошуку спільного знаменника, попри різні політичні позиції. Ці слова генерального секретаря ОБСЄ Ламберто Занньєра, напевне, можна вважати квінтесенцією і самого засідання.

Справді, нині ОБСЄ служить форумом  для політичного  діалогу на високому рівні з широкого кола питань безпеки  і платформою  для практичної діяльності  з поліпшення  життя людей  та їхніх співдружностей.  Як всеосяжний  регіональний інструмент  раннього попередження, усунення  конфліктів, регулювання криз і постконфліктного відновлення ОБСЄ  сприяє запобіганню  розбіжностям між державами і формуванню довіри  на основі співпраці. 

Президент Віктор Янукович зустрівся з Головою КНР Сі Цзіньпіном. Високопосадовці провели переговори у вузькому й широкому колах, відзначивши високий рівень взаєморозуміння. Віктор Янукович вбачає за найважливіше, що нині є між Україною та Китаєм, фундамент довіри, а Сі Цзіньпін вважає його «великим другом» китайського народу.
По завершенні заходу глави держав підписали Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільну декларацію про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства. За їхньої присутності члени делегацій поставили підписи під Міжурядовою угодою про економіко-технічну співпрацю, Протоколом фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту сої з України до КНР, Протоколом фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю, Меморандумом щодо взаєморозуміння між Міністерством охорони здоров’я та Державною адміністрацією КНР з традиційної медицини щодо співробітництва в галузі традиційної китайської медицини. 

Грудневий Київ 2013 року, безперечно, запам’ятається учасникам засідання як момент вибору. Адже унікальною рисою ОБСЄ є зв’язок між офіційними  інституціями і  громадянським суспільством. І зовнішньополітична еліта мала унікальну нагоду в українській столиці довести, наскільки це важливо. Тож не дивно, що багато учасників високої зустрічі, окрім основної програми, провели  додаткові перемовини з представниками української влади й опозиції, відвідали Євромайдан та інші «гарячі точки» нашої столиці.

Загалом у засіданні 5—6 грудня беруть участь делегації 57 держав-учасниць, 11 держав-партнерів, керівники інституцій ОБСЄ, представники ООН, Ради Європи, НАТО, СНД та інших. Серед питань порядку денного — обговорення принципів верховенства права і забезпечення основних прав та свобод людини, утвердження толерантності і недискримінації, захист прав журналістів. 

Перебування у Китайській Народній Республіці глава Української держави розпочав із міста Сіань. Там він провів зустріч із Головою народного уряду провінції Шеньсі Лоу Ціньцзянем. «Думаю, що в ході цієї зустрічі ми обговоримо шляхи співпраці, виходячи зі структури економіки вашої провінції», — задав тон переговорам Віктор Янукович. За його словами,  Україні цікавий досвід Китаю в питаннях розвитку IT-технологій, авіабудування, нафтогазової галузі, космічної сфери.
Сторони виокремили прогрес, який демонструє китайська економіка, досягнутий завдяки лібералізації умов ведення бізнесу. «Ми готові співпрацювати в різних галузях економіки. Україна готова співробітничати з Китаєм як на міжрегіональному, так і на міждержавному рівні», — підкреслив Президент.

Засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів мало відбутися у форматі запитання-відповідь, однак захід чимось нагадав лекцію з основ правознавства, сфокусованих на положеннях Угоди про асоціацію з ЄС. Головний доповідач, старший радник Адвокатського об’єднання «Арцінгер» Роберт Хорольський озвучив тему виступу «Угода про асоціацію Україна—ЄС»: можливі наслідки для українського бізнесу». І заявив: «Роль юриста полягає в тому, щоб не розказувати, що є позитивним, а що негативним чинником. Він має говорити про положення, які прописані у законі». 

Політична та економічна асоціація з Євросоюзом — останніми місяцями найобговорюваніша тема в політичних, експертних, медійних колах не тільки України. Навколо перспективи підписання масштабної і за змістом, і за суттю угоди точилися активні дискусії і на схід, і на захід від кордонів нашої держави, щоправда, в різних інтонаціях. Для України ж залишалося виконати кілька умов Євросоюзу. Проте фактично за тиждень до саміту «Східного партнерства» ситуація кардинально змінилася: український уряд ухвалив рішення призупинити процес підготовки до підписання угоди.