Саме обговорення факторів успіху, що є фундаментом конкурентоспроможних, самодостатніх, правових держав і суспільств, а також глобальна економіка, енергетична безпека, лідерство та інновації — основні теми 10-го форуму Ялтинської європейської стратегії. І цілком очікувано, що більшість дискусій так чи інакше проходили через призму майбутнього саміту «Східного партнерства», де Україна планує підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. 
З огляду на те, що до фахової розмови в Ялті долучилися 250 провідних представників політичних, ділових і громадських кіл із 20 країн, серед яких зокрема Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте, Європейський Комісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле, чинні та колишні високопосадовці європейських держав та інституцій, для українського керівництва в особі Президента Віктора Януковича та Прем’єр-міністра Миколи Азарова цьогорічний форум «YES» цілком виправдано можна назвати домашньою репетицією перед Вільнюським самітом. 

Головною метою документа є інформування громадськості про структурні реформи, пов’язані з майбутнім підписанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. План реалізації інформаційної стратегії містить у собі соціологічні опитування з метою визначення підтримки населенням європейського курсу України, створення інформаційних тематичних програм для його висвітлення, організації конференцій і міжнародних форумів з питань державної політики євроінтеграції.
Як зазначено в повідомленні Інформаційно-аналітичного бюлетеня Кабінету Міністрів, Євросоюз готовий співпрацювати в інформаційній сфері й допомагати Україні інформувати громадян про європейські цінності, про які в українському суспільстві поки що існує вкрай низька поінформованість. 

Провідною темою ювілейного Форуму Ялтинської європейської стратегії стануть чинники успіху, які є фундаментом сильних, конкурентоспроможних, самодостатніх правових держав і суспільств. Інші теми дискусій, які увійшли до порядку денного нинішнього форуму YES, включають глобальну економіку, енергетичну безпеку, загрози та інновації, які змінять наше життя, а також тему лідерства. Особливу увагу буде приділено майбутньому Європи та зокрема перспективам України щодо інтеграції в європейські структури та співпраці з ними, повідомили напередодні організатори.   

У ході робочого візиту до Брюсселя міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков як уповноважена особа уряду підписав Імплементаційну угоду між Кабінетом Міністрів та Організацією НАТО з підтримки (ОНП) про перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм.
«Цей документ створює механізм, який дасть змогу Україні розв’язати проблеми зберігання та ліквідації сховищ радіоактивних відходів за допомогою країн-членів НАТО. Створює правові підстави для здійснення цілого комплексу заходів із реабілітації колишніх територій військового призначення та перепоховання радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок здійснення військових програм колишнього СРСР», — окреслив мету угоди Олег Проскуряков. 

Євроінтеграційне питання стало головним у порядку денному урядового зібрання, тож вступне слово Прем’єр-міністр Микола Азаров повністю приділив перспективам, що очікують Україну в разі підписання угоди з Європейським Союзом. За його словами, європейський вибір зроблено природно й прагматично, адже євроінтеграційні прагнення відповідають засадам як зовнішньої політики, так і внутрішньої, зокрема програмі економічних реформ Президента «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». 

Сирійське  питання дедалі більше непокоїть  світову громадськість. Черговим поштовхом до цього став оприлюднений у понеділок  звіт експертів ООН про застосування хімічної зброї в околицях Дамаска. На думку Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй Пан Гі Муна, це військовий злочин і світове співтовариство зобов’язане знайти і покарати винних у його скоєнні, щоб хімічну зброю більше ніколи  не застосовували як знаряддя війни.  

Його численні відвідувачі мали змогу три дні поспіль занурюватися в атмосферу традицій і звичаїв Японії. Фестиваль-виставка стала реальністю завдяки зусиллям компанії Confetti («Євроіндекс») Посольства Японії в Україні та Українсько-японського центру НТУУ «КПІ». Організатори підготували насичене і різноманітне дійство. Було створено сім майданчиків-островів, кожен з яких мав свою назву і розкривав певний вид японської культури. За словами координатора заходу Антоніни Юрченко, фестиваль став змістовнішим. «Ми виконали прохання торішніх відвідувачів і зробили акцент на музичному супроводі, збільшили кількість майстер-класів. У нас з’явився новий острів з назвою «Натхнення», який представляє роботи українських митців, присвячені японській культурі». 

Жителі Грушева і навколишніх сіл не могли натішитися звістці, що  поряд із селом збудують міжнародний автомобільний пункт пропуску (митницю, як називають за звичкою) на українсько-польському  кордоні:  бо до розділової смуги, як кажуть, рукою подати, а щоб дістатися до родичів  чи у справах поїхати, чи бізнес із сусідами робити, доводиться чималий шмат дороги майже 100 кілометрів(!) та ще й з кількома пересадками об’їжджати до сусідньої Рави-Руської  чи Краківця. 

На моїй пасіці багатьох дивує один вулик-лежак. На ньому французькою мовою написано: «Сергій Жуков». А було це так.

Свого часу, досліджуючи історію рідного краю, думав: скільки безвинних життів забрала ідеологічна колотнеча, скільки душ скалічила, скільки люду розігнала по світах далеких!

Років зо три тому звернулася до мене незнайома вчителька з Києва Світлана Заломайкіна. Так, мовляв, і так: колись на Сумщині мав парафію репресований священик Сергій Жуков. Його син Георгій під час революції емігрував у Францію. Із собою вивіз лише купу осколків у грудях та гітару. Там одружився, виховав сина Сергія і доньку Ірину. Тепер діти шукають рідню в Україні. Оскільки запити в історичні архіви не дали результатів, то прошу вашої допомоги в пошуках рідні. Не так швидко, але на слід Жукових вдалося вийти. 

Днями Президент Молдови Ніколае Тімофті заявив, що країна не може жити за умов постійних погроз з боку Росії і посилено рухатиметься в бік Європи, як... молдовському вину перекрили шлях до Російської Федерації. Так вирішив Росспоживнагляд. Формулювання причини ембарго універсальне: погана якість напоїв. Українські підприємці, мабуть, як ніхто, зрозуміють, південно-західних сусідів, бо самі вже не раз потерпали від подібних дій сусіда північного. А молдованам час переймати досвід у грузинів і переорієнтовувати свої виноробні на Європу. Принаймні  на дебатах у Страсбурзі  чимало європарламентаріїв уже висловилися за те, щоб розглянути можливість відкрити ринок  для найпопулярнішого молдовського експорту.