Майже 95% українських біженців, які виїхали в ЄС, рятуючись від війни, — жінки та діти. Пошук житла, роботи, шкіл та дитячих садків для дітей, мовний бар’єр, постійний психологічний пресинг і стрес — це ті виклики, які щодня доводиться долати більшості українок, що опинилися за кордоном. Про це повідомила представниця варшавського відділення неурядової організації «Національний демократичний інститут» Дарина Онишко під час онлайн-дискусії «Як захистити українських жінок у ЄС?». Вона пройшла з ініціативи аналітичної платформи Visegrad Insight.

Європарламент рекомендував Європейській раді надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС «як чіткий політичний сигнал солідарності з українським народом». Про це йдеться в Рекомендаціях щодо зовнішньої політики ЄС, безпеки та оборони після вторгнення росії в Україну, які було  ухвалено на сесії ЄП, що відбулася у Страсбурзі. Рекомендації підготували доповідачі комітету Європарламенту з питань зовнішньої політики Девід Макалістер та Наталі Луазо.

Почесні консули — не професійні дипломати, проте мають володіти всіма тими якостями, які дають змогу успішно й ефективно представляти країну на зовнішньополітичній арені. Їхнє головне завдання — допомагати українським громадянам за кордоном, якщо ті потрапили в біду, а також відкривати двері для українського бізнесу.
На відміну від послів та консулів, зазвичай почесними консулами у країні стають не іноземці, а її громадяни.  Почесний консул не може бути державним службовцем чи політичним діячем, але щоб ефективно виконувати свої функції, повинен мати широкі зв’язки і знайомства в урядових, громадських та бізнесових колах країни, у якій представляє інтереси України.

Виставка, яку відкрито у Брюсселі у приміщенні Українського хабу громадянського суспільства біля центрального входу до Європарламенту, певно, одна з найемоційніших і найнезвичніших, які бачила ця європейська столиця.

Експозиція «Ірпінь. Непереможний» складається із предметів домашнього вжитку: меблів,  побутової техніки, дитячих іграшок, музичних інструментів, які колись були частиною мирного життя звичайних ірпінців. Ці речі чорні від кіптяви пожеж і ще смердять димом, бо їх знайшли на згарищі будинків, у які влучили ракети, бомби і снаряди російських загарбників, що в перші дні війни окупували мирний Ірпінь. 

Таке рішення було ухвалено на засіданні Конференції президентів Європарламенту — політичного органу ЄП, який відповідає за організацію його роботи та законодавчої діяльності. Президент ЄП Роберта Мецола повідомила на своїй сторінці у Twitter, що рішення про заборону перебувати на території Європарламенту для представників російського бізнесу набуло чинності з моменту його ухвалення. «Ми не можемо дозволяти поширювати російську пропаганду та неправдиві, токсичні наративи про вторгнення в Україну», — написала політик. 

У   Києві відбулися українсько-польські міжурядові консультації. Як заявив присутній на зустрічі Президент Володимир Зеленський, спільне засідання двох урядів у такому форматі відбувається вперше і є історичним для наших держав.
«Наші відносини з теплих і сусідських через війну росії проти України перейшли на новий етап — відносин міцних та історичних. Винятковою є підтримка України з боку Польщі, яка проявилася в багатьох напрямах. Зокрема, це безпрецедентна оборонна допомога, а також підтримка українських громадян, які були вимушені виїхати до Польщі, рятуючись від війни, розв’язаної рф», — цитує слова Президента його Офіс.

Рішення про відмову від російської нафти далося лідерам ЄС непросто. За кілька годин до початку саміту Європейської Ради, який пройшов у Брюсселі, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн скептично висловлювалася з приводу того, що компромісного рішення вдасться досягти. Адже зістрибнути з голки російських енергоносіїв для багатьох країн дуже непросто, оскільки протягом десятиліть їхня економіка залежала від відносно дешевих газу та нафти з росії.

У Брюсселі завершився саміт Європейської ради, в якому взяли участь лідери країн-членів ЄС. Головним питанням зустрічі була війна в Україні та ухвалення шостого пакета санкцій проти росії. До останніх хвилин, що передували початку саміту, дипломати продовжували обговорення питання, яке загрожувало розбити європейську єдність: ембарго на російську нафту. Деякі країни, чиї економіки найбільше залежать від російських енергоносіїв, а саме Угорщина, Чехія і Словаччина, виступали за подовження перехідного періоду  та виведення з-під ембарго окремих видів нафти. 

Візити іноземних високопосадовців у нашу країну важливі. Це безпосередні сигнали підтримки насамперед українського народу, який бачить, що він не наодинці зі складними викликами сьогодення. На цьому Президент України Володимир Зеленський наголосив під час зустрічі із Прем’єр-міністром Фінляндії Санною Марін, яка вперше відвідала нашу державу.

Володимир Зеленський подякував уряду та народу Фінляндії за підтримку. 

Після вторгнення росії з України до країн Євросоюзу, рятуючись від війни, виїхало близько 6 мільйонів громадян, переважно жінки з дітьми. Щоб допомогти українцям, ЄС уперше за історію існування застосував положення про надання так званого тимчасового захисту. Цей статус, на відміну від статусу біженця, надає людині, яка його отримала, право на легальне перебування на території країн-членів ЄС, а також право на працевлаштування та всі соціальні виплати. Тобто фактично миттєво, з моменту реєстрації, українці отримують змогу повністю інтегруватися в суспільство тих країн ЄС, у яких вони вирішили зупинитися.